Рішення

від 25.12.2012 по справі 5010/1475/2012-20/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 5010/1475/2012-20/79 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С. М.

При секретарі Атаманчук І.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали",

вул. Ярославська,5/2 будівля В, Подільський район, м.Київ, 04071,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕО-Каскад",

вул. Далека,12, м.Івано-Франківськ,76000,

про: стягнення заборгованості в сумі 54 101,40грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кузнєцова І.Д., (довіреність № б/н від 24.12.12р.);

Від відповідача: Джус О.Я., (довіреність № 31 від 05.12.12р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Ондулін будівельні матеріали" звернувся до господарського суду Івано-Франківської з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТзОВ "ЖЕО-Каскад" заборгованість в сумі 57 218,54грн., з яких: 55 001,40грн. - основний борг, 2 217,14грн. - 3 % річних.

Позивач, 24.12.12р., адресував суду заяву про уточнення позовних вимог №8575/2012, в якій просить суд, стягнути з відповідача 54 501,40грн. - основного боргу та 1 312,51грн.- 3 % річних. В судовому засіданні, 25.12.12р., представник позивача, подав суду заяву про зменшення позовних вимог № 8644/2012, просить суд, стягнути з відповідача 54 101,40грн. - основного боргу.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- поставку позивачем та отримання відповідачем по видаткових накладних №884/2 від 15.06.11р., №1430/2 від 13.09.11р., №1431/2 від 12.10.11р. товару на загальну суму 72 644,75грн.;

- неналежне виконання відповідачем зобов"язання по оплаті коштів за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 54 101,40грн. (18 549,35грн.- відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою № 4 від 23.04.12р., про погашення заборгованості;

- приписи ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, факт поставки товару визнав в повному обсязі, однак, проти позову заперечив, звертає увагу суду на те, що між сторонами відсутня письмова угода, а відтак і відсутній строк оплати поставленого товару.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем - ТзОВ "Ондулін будівельні матеріали" поставлено, а відповідачем - ТзОВ "ЖЕО-Каскад" отримано, по видаткових накладних №884/2 від 15.06.11р., №1430/2 від 13.09.11р., №1431/2 від 12.10.11р. товар на загальну суму 72 644,75грн.

Проте, взяті на себе зобов"язання по оплаті коштів за отриманий товар відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 55 001,40грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою № 4 від 23.04.12р., про погашення заборгованості (а.с.13-14), в письмовій відповіді на яку, відповідач, наявність заборгованість в розмірі 55 001,40грн., визнав в повному обсязі та зобов"язався погасити її до 31.07.12р. (а.с. 18). Однак, свої зобов"язання, відповідач не виконав в повному обсязі (борг сплачено частково в сумі 900,00грн.)

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 54 101,40грн.

Станом на 25.12.2012р. в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вище вказаної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що в даному випадку, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, підтвердженням чого є належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні №884/2 від 15.06.11р., №1430/2 від 13.09.11р., №1431/2 від 12.10.11р.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Таким чином, видаткові накладні, за якими позивач поставив, а відповідач отримав товар, є підставою виникнення у відповідача обов"язку здійснити розрахунки за отриманий товар.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки, інший строк оплати товару у видаткових накладних сторонами не встановлений, то відповідач мав провести розрахунок з позивачем після отримання товару. Така ж правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

Разом з тим, позивач звертався до відповідача з претензією № 4 від 23.04.12р., з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар, в письмовій відповіді на яку, наявність заборгованість за отриманий товар, відповідач визнав в повному обсязі та зобов"язався погасити її до 31.07.12р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач факт поставки товару визнав в повному обсязі, а заперечення відповідача стосовно відсутності між сторонами письмової угоди, а відтак і строку оплати товару, не відповідає нормам діючого законодавства та спростовується вище викладеним.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54 101,40грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали", вул. Ярославська,5/2 будівля В, Подільський район, м.Київ, 04071, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕО-Каскад", вул. Далека, 12, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 54 101,40грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕО-Каскад", вул. Далека, 12, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 30984809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ондулін будівельні матеріали", вул. Ярославська,5/2 будівля В, Подільський район, м.Київ, 04071 (ідентифікаційний код 24588148) 54 101,40грн. (п"ятдесят чотири тисячі сто одну грн. 40коп.) - заборгованості, 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.12.2012р.

Суддя С.Кобецька