Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а/0570/15234/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15234/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі: представника позивача Дунди В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до «Виробничо - комерційної фірми «Апогей» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 69017,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернувся до суду з адміністративним позовом до «Виробничо - комерційної фірми «Апогей» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у загальному розмірі 69017,50 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході здійснення господарської діяльності у відповідача з 31.08.2012 року виникла заборгованість перед бюджетом. У відповідача станом на 05.11.2012 року обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 69017,50 грн.

Вищезазначена заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість та несвоєчасного подання податкової звітності.

Позивачем відповідачу була виставлена податкова вимога № 131 від 31.08.2012 року, яка була направлена на його адресу.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з «Виробничо - комерційної фірми «Апогей» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 69017,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 15 березня 2005 року виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 32264928 згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АЖ № 442977, взятий на облік як платник податків 21.11.2002 року Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 52/10/29-012-8.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9050310152 від 20.08.2012 року) за звітний податковий період - липень 2012 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 1911,00 грн. Оскільки відповідачем частково сплачена сума податкового боргу у розмірі 203,57 грн., заборгованість по даній декларації складає 1707,43 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем була здійснена камеральна перевірка відповідача, на підставі якої складено акт № 602/15.2-32264928 від 17.08.2012 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001141542-3306 від 17.08.2012 року, згідно якого сума збільшеного грошового зобов'язання складає 63013,75 грн., за платежем: податок на додану вартість. Вищезазначене податкове повідомлення - рішення направлене на адресу відповідача, але було повернуто з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Також позивачем була нарахована відповідачу пеня за період з 17.08.2012 року по 20.08.2012 року по вищевказаному податковому повідомленню - рішенню у розмірі 4296,32 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 131 від 31 серпня 2012 року, згідно якої станом на 31 серпня 2012 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 69017,50 грн., у тому числі за основним платежем - 52118,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12602,75 грн., за пенею - 4296,32 грн. Вищезазначена податкова вимога направлена на адресу відповідача, але була повернута у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 31 серпня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 131 від 31 серпня 2012 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість, яка складає у загальному розмірі 69017,50 грн., у тому числі за основним платежем - 1707,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63013,75 грн., за пенею - 4296,32 грн.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 69017,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Апогей» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 69017,50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Виробничо - комерційна фірма «Апогей» (ЄДРПОУ 32264928) суму податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 69017 (шістдесят дев'ять тисяч сімнадцять) грн. 50 коп. на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача 33215828700058, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37890775, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 14.12.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.