Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а-14667/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2012 року № 2а-14667/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Тек»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001092220 від 20.04.2012р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альта Тек» (далі по тексту також -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту також -Відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення -рішення №0001092220 від 20.04.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне рішення прийняте Відповідачем безпідставно в порушення норм чинного законодавства України, що завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню підлягає, з огляду про наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Тек»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Дельте Плюс Юг»за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт від 28.03.12р. № 65/22-205/37038087 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Альта Тек»(код ЄДРПОУ 37038087) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дельта Плюс Юг»(код ЄДРПОУ 37113986) за період з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р. та ТОВ «СТС Логістикс Київ»(код ЄДРПОУ 34646934) за період 01.12.2011р. по 31.12.2011р.»(надалі -Акт).

На підставі вищезазначеного Акта було прийнято податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року № 0001092220 (надалі -Повідомлення-рішення).

Предметом перевірки було питання правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ «АЛЬТА ТЕК»при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Дельта Плюс Юг»(код ЄДРПОУ 37113986) та ТОВ «СТС Логістик Київ»(код ЄДРПОУ 34646934).

Позивач не погоджуючись з висновками вищезазначених Акту перевірки та Повідомлення-рішення, подав 19.04.2012 р. до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Заперечення до акту виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «АЛЬТА ТЕК»від 28.03.12 р. № 65/22-205/37038087 (вих. №18/4-12 від 18.04.2012p.,) та до Державної податкової служби у м. Києві 28.04.2012 р. було подано Скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 20.04.2012 р. № 0001092220 про нарахування 1399 521,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 26.06.2012р. № 3851/10/12-114 було залишено без змін податкове Повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивачем було подано до Державної податкової служби України Повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 20.04.2012 р. № 0001092220 про нарахування 1 399 521,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Рішенням Державної податкової служби у України про результати розгляду скарги від 30.07.2012р. № 13534/6/10-2115 було залишено без змін податкове Повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 20.04.12 № 0001092220 та рішення, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається із висновків Акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Відповідач прийшов до висновку про порушення Позивачем норм податкового законодавства, зокрема п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Дельта Плюс Юг», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1 399 521, 00 грн. за період травень-червень 2011р.

Проте з такими доводами Відповідача суд погодитись не може, з огляду про наступне.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності): в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг»укладено Договір поставки № 1-05 від 03.05.2011 року та Договір поставки № 1-06 від 01.06.2011 року, відповідно до умов яких ТОВ «Дельта Плюс Юг»зобов'язується передати у власність ТОВ «АЛЬТА ТЕК»товар, а саме чоловічий одяг, а ТОВ «АЛЬТА ТЕК»зобов'язується оплатити товар на умовах та строки визначені вказаними договорами.

На виконання умов вказаних договорів, ТОВ «Дельта Плюс Юг»було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи), а Позивачем отримано від контрагента належним чином оформлені податкові накладні (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи): - 0000397 від 11.05.2011р.; - 0000398 від 31.05.2011р.; - 0000103 від 10.06.2011р.; - 0000104 від 10.06.2011р.; - 0000105 від 10.06.2011р.; - 0000106 від 10.06.2011р.; - 0000118 від 14.06.2011р.; - 0000119 від 14.06.2011р.; - 0000139 від 15.06.2011р.; - 0000139 від 15.06.2011р.; - 0000140 від 15.06.2011р.; - 0000197 від 20.06.2011р.; - 0000198 від 20.06.2011р.; - 0000199 від 20.06.2011р.; - 0000200 від 20.06.2011р.; - 0000201 від 20.06.2011р.; - 0000202 від 20.06.2011р.; - 0000203 від 20.06.2011р.; - 0000277 від 25.06.2011р.; - 0000278 від 25.06.2011р.; - 0000279 від 25.06.2011р.

Водночас, на виконання умов договорів за отриманий товар Позивачем, у період з 21.06.2011р. по 19.07.2011р., було сплачено постачальнику грошових коштів на загальну суму 6 997 616 грн.

При цьому, оплата здійснювалась на підставі Позивачем рахунків та підтверджується наступними платіжними дорученнями: - №7 від 21.06.2011р. на суму 124 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 712.00 грн.; - №8 від 25.06.2011р. на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., - №10 від 01.07.2011р. на суму 548 136,00 грн., в т.ч. ПДВ 91 356,00 грн.; - №11 від 01.07.2011р. на суму 548 760,00 грн., в. т.ч. ПДВ 91 460.0 грн.; - №12 від 01.07.2011р. на суму 467 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 77 920.0 грн.; - №13 від 01.07.2011р. на суму 476 040, 00 грн., в т.ч. ПДВ 79 340.0 грн.; №14 від 01.07.2011р. на суму 590 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 98 400.00 грн.; №15 від 01.07.2011р. на суму 454 740,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 790.00 грн.; №16 від 01.07.2011р. на суму 414 744,00 грн., в т.ч. ПДВ 69 124.00 грн., №17 від 01.07.2011р., на суму 331 068,00 грн., в т.ч. ПДВ 55 178.00 грн.; №18 від 01.07.2011р. на суму 168 592,00 грн., в т.ч. ПДВ 28 098,67 грн., №22 від 06.07.2011р. . на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн.; №23 від 08.07.2011р. на суму 326 228,00 грн., в т.ч. ПДВ 54 371.33 грн.; №24 від 08.07.2011р. на суму 522 805,20 грн., в т.ч. ПДВ 87 134,20 грн.; №25 від 08.07.2011р. на суму 150 966,80 грн., в т.ч. ПДВ 25 161.13 грн.; №27 від 14.07.2011р. на суму 21 438,40 грн., в т.ч. ПДВ 3 573,07 грн.; №28 від 14.07.2011р., на суму 305 266,80 грн., в т.ч. ПДВ 50 877.80 грн., №29 від 14.07.2011р., на суму 508 560,00 грн.. в т.ч. ПДВ 84 760.0 грн.; №30 від 14.07.2011р. на суму 164 734.80 грн.. в т.ч. ПДВ 27 455.80 грн.; №31 від 14.07.2011р. на суму 72 856,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 142,67 грн., №32 від 15.07.2011р. на суму 399 013,20 грн., в т.ч. ПДВ 66 502,20 грн., №33 від 15.07.2011р. на суму 543 933,60 грн., в т.ч. ПДВ 90 655,60 грн., №34 від 15.07.2011р. на суму 57 053,20 грн.. в т.ч. ПДВ 9 508.87 грн.; №37 від 18.07.2011р. на суму 50 000,00 грн.. в т.ч. ПДВ 8 333.33 грн.; №38 від 19.07.2011р. на суму 373 852,40 грн., в т.ч. ПДВ 62 308.73 грн., №39 від 19.07.2011р. на суму 183 210,00 грн., в т.ч. ПДВ 30 535,0 грн., №40 від 19.07.2011р. на суму 199 184,40 грн., в т.ч. ПДВ 33 197.40 грн., №41 від 19.07.201 Гр. на суму 243 753,20 грн., в т.ч. ПДВ 40 625,53 грн.

Суд прийшов до висновку про те, що оскільки кошти було сплачено за товар у червні-липні 2012р., отже право на податковий кредит виникло у Позивача саме в травні-червні 2012 року.

На момент виписки податкових накладних ТОВ «Дельта Плюс Юг»було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Доказів анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зазначеного контрагента Позивача на момент здійснення господарських операцій Відповідачем не надано.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За наслідками аналізу матеріалів адміністративної справи та виходячи із системного аналізу норм законодавства, суд прийшов до висновку про те, що всі первинні документи, надані Позивачем до перевірки, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Таким чином доводи Відповідача про порушення Позивачем норм Податкового кодексу України, наведені в акті перевірки, спростовані матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Водночас, суд не погоджується з твердженням Відповідача щодо визнання правочинів позивача такими, що не спричиняють настання юридичних наслідків, та є такими, що суперечить моральним засадам суспільства, з огляду про наступне.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використаний всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів нрава, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, доводи Відповідача про порушення ст. 228 Цивільного кодексу України зроблені помилково.

Крім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Факт нікчемності повинен бути обґрунтований належним чином Відповідачем повинно бути доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави. Але ж в Акті відсутні відповідні докази.

Отже, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Так як інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи із загальних засад судочинства.

При цьому, посилання Відповідача на ст. 203, ст. 215 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до частин 1 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, висновки Відповідача про нікчемність угод укладених між Позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг», є лише припущеннями, які не підтверджені відповідними доказами, окрім того Акт перевірки не містить фактичних даних з посиланням на рішення суду, яке набрало законної сили про визнання угоди недійсною, натомість Позивачем надано суду належним чином оформлені документи, які підтверджують виконання договорів та наявність яких є обов'язковою згідно змісту договорів (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки), у тому числі податкових декларацій з додатку на додану вартість за червень, липень, серпень 2011 року.

Водночас, судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій контрагент Позивача ТОВ «Дельта Плюс Юг», знаходився в ЄДР, що підтверджується роздруківкою з офіційного інтернет-сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»www.irc.gov.ua та відповідним витягом з ЄДР, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ., а не надання в подальшому податкової звітності підприємством-постачальником не є підставою для визнання всіх укладених угод недійсними.

При цьому, висновки органу податкової служби щодо неможливості здійснення господарської операції з поставки товару від ТОВ «Дельта Плюс Юг»спростовуються наступним чином.

Товар, отриманий від ТОВ «Дельта Плюс Юг», відповідно до контракту № 28 від 31.05.2011р., укладеного між Позивачем та ТОВ «Євіг»(код ЄДРПОУ 37485726), був переданий останньому згідно видаткових накладних: - № 20 від 13.05.2011р.; - № 21 від 01.06.2011р.; - №41 від 30.06.2011р.; - № 42 від 01.07.2011р.; -№ 44 від 10.07.2011р.; - №22 від 15.07.2011р.; - № 40 від 15.07.2011р.; -№ 53 від 20.07.2011р.; - №55 від 23.07.2011р.; - № 64 від 24.07.2011р.; - №65 від 24.07.2011р.; - № 57 від 27.07.2011р.; - №56 від 28.07.2011р.; - №43 від 29.07.2011р.; - №48 від 01.08.2011р.; - №46 від 08.08.2011р.; - №47 від 17.08.2011р.; -№66 від 17.08.2011р.; - № 63 від 19.08.2011р.; - № 45 від 22.08.2011р.; - №54 від 23.08.2011р.; - №51 від 26.08.2011р.; -№ 50 від 29.08.2011р.; - № 49 від 30.08.2011р.; - № 52 від 31.08.2011р.; - №20 від 13.05.2011р.; - № 21 від 01.06.2011р.; №41 від 30.06.2011р.; -№42 від 01.07.2011р.

Таким чином, враховуючи те, що Податковий кодекс не ставить виникнення права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог законодавства іншими суб'єктами господарювання, суд прийшов до висновку про те, що податковим органом висновок про нікчемність угод, укладених Позивачем з ТОВ «Дельта Плюс Юг»зроблено з перевищенням повноважень, відтак спірне податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення -рішення №0001092220 від 20.04.2012р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби від 20 квітня 2012 року № 0001092220.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2178 грн. 19 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Тек»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур