Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/0470/9950/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/9950/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. при секретаріШайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Вимоги свої, з урахуванням уточнень до адміністративного позову, позивач обґрунтовує тим, що на підставі Акту перевірки від 06.04.2012 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000211711, № 0000221711 від 03.05.2012 року. За результатами адміністративного оскарження Рішенням Державної податкової служби в Дніпропетровській області № 17603/10/10-014 від 26.07.2012 року про результати розгляду скарги зменшено нараховані суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000211711, № 0000221711 від 03.05.2012 року та направлені на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 податкові повідомлення-рішення № 0000591711 та № 0000601711 від 03.08.2012 року, які містять зменшені суми грошових зобов'язань. Проте, позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 03.08.2012 року такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та є протиправними. Адже Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 за договорами позики були повергненні грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується розписками та банківськими виписками. А тому, у відповідача відсутні підстави для зарахування позик до складу її доходів та донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи, що також підтверджується рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги № 17603/10/0-14 від 26.07.2012 року. Крім того, податковий кредит позивачки підтверджений належним чином та відображений в податковому обліку правомірно. Також позивач акцентує увагу суду на те, що відповідачем порушено порядок проведення та оформлення документальних перевірок, зокрема, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Тому, просить суд, з урахуванням уточнень до адміністративного позову:

скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000591711 від 03.08.2012 року з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 151 876, 82 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 135 767, 40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16 109, 42 грн.;

скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000601711 від 03.08.2012 року з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 36 606, 25 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 29 285, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 321, 25 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що за результатами розгляду скарги відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення з урахуванням скасованих грошових зобов'язань, а саме:

№ 0000591711 від 03.08.2012 року, яким визначено суму грошового податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 151 876, 82 грн., у тому числі основний платіж - 135 767, 40 грн. та фінансова санкція у сумі - 16 109, 42 грн.;

№ 0000601711 від 03.08.2012 року, яким визначено суму грошового податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36 606, 25 грн., у тому числі основний платіж - 29 285, 00 грн., фінансова санкція - 7 321, 25 грн.

Відповідач вказує на те, що за результатами проведеної перевірки були зроблені правомірні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства. Адже позивачкою не включено до складу валового доходу декларацій про доходи за 2010 рік та за 2011 рік грошові кошти у сумі 814 500, 00 грн., які внесені нею на свій розрахунковий рахунок. Також в декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 29 285, 00 грн., згідно податкових накладних, які були невірно оформлені. А зазначена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного позову відмовити повністю з наступних підстав.

18.07.2002 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було проведено державну реєстрацію фізичної особи - ОСОБА_6, ідентифікаційний код - НОМЕР_5, копія Свідоцтва про державну реєстрацію додається.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12.03.2012 року по 30.03.2012 року відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірки дотримання вимого податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, ідентифікаційний код - НОМЕР_5, за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року. Термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 26.03.2012 року по 30.03.2012 року на підставі наказу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 23.03.2012 року № 41.

Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року на підставі направлення № 266 від 12.03.2012 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2012 року.

Згідно Акту перевірки про проведення документальної планової виїзної перевірки позивачка була повідомлена письмовим повідомленням від 23.02.2012 року № 6303/6/17-316 та копією наказу № 260 від 23.02.2012 року, які 29.02.2012 року були надіслані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 рекомендованим листом з повідомленням, та перевірку проведено з відома та у присутності позивачки. Це підтверджується наданими відповідачем копіями відповідних наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача від 23.02.2012 року, направлення на перевірку № 266 від 12.03.2012 року, повідомлення від 23.02.2012 року № 6303/6/17-316 про проведення перевірки, які є наявними в матеріалах справи.

Відповідно даних Акту перевірки від 06.04.2012 року за № 1345/17-3/НОМЕР_5 «Про результати документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_5 за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року» відповідачем були встановлені такі порушення вимог чинного законодавства, а саме порушення:

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 29 285, 00 грн., в тому числі по періодах: листопад 2011 року - 29 285, 00 грн.;

- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2012 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 162 900, 00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2010 року - 9 200, 00 грн., лютий 2011 року - 3 640, 00 грн., березень 2011 року - 2 800, 00 грн., квітень 2011 року - 60, 00 грн., травень 2011 року - 4 000, 00 грн., липень 2011 року - 71 400, 00 грн., серпень 2011 року - 65 240, 00 грн., жовтень 2011 року - 6 000, 00 грн., листопад 2011 року - 560, 00 грн.;

- ст. 13 Розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року за № 13-92/ВР (із змінами та доповненнями) та п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 135 767, 40 грн., в тому числі: 2 квартал 2010 року у сумі - 6 900, 00 грн., 2011 року - 128 867, 40 грн., п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) та п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Позивачем були надіслані заперечення на вказаний Акт перевірки.

Відповідно до положень ст. ст. 75, 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно вимог ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

У своєму позові позивачка посилається на порушення відповідачем порядку проведення та оформлення результатів документальних перевірок. Зокрема, останній посилається на те, що нею в порушення вимог ст. 77 Податкового кодексу України лише 13.03.2012 року було отримано повідомлення про проведення перевірки, а сама перевірка була розпочата - 12.03.2012 року. Також в порушення положень ст. 86 Податкового кодексу України відповідачем не було запрошено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 для підписання та отримання акту перевірки, розгляду заперечень на Акт перевірки. Так, розгляд заперечень до Акту перевірки відбувся - 28.04.2012 року, але повідомлення про його проведення було отримано - лише 04.05.2012 року. На думку позивачки Акт перевірки не містить детального викладу суті порушення, що в свою чергу є порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Суд зазначає, що на підтвердження правомірності своїх тверджень позивач не надає суду відповідних підтверджуючих документів, а саме: копій поштових повідомлень про вручення із відповідними датами про отримання.

Згідно ст. 70, 71 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2012 року відповідачем було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки, а саме: 12.03.2012 року.

31.03.2012 року на адресу позивача поштою було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення запрошення на 06.04.2012 року для ознайомлення та підписання акту документальної планової виїзної перевірки. Проте, 06.04.2012 року відповідачем складено Акт за № 1368/17-3/НОМЕР_5 про неможливість вручення акту перевірки у зв'язку із неявкою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 для ознайомлення та підписання акту документальної планової виїзної перевірки.

25.04.2012 року відповідачем поштою було направлено на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 запрошення на 28.04.2012 року для участі в розгляді заперечень до акту перевірки. Проте, як зазначає відповідач, позивачка не з'явилась для участі у розгляді заперечень. Це підтверджується наданими відповідачем суду копіями поштових повідомлень, акту та відповідних запрошень.

Крім того, судом не вбачається порушень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що порушень порядку проведення документальної планової виїзної перевірки та оформлення її результатів Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби судом не встановлено, тому твердження відповідача, викладені в позовній заяві є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

На підставі складеного за результатами проведеної перевірки Акту від 06.04.2012 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000211711 від 03.05.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем на суму 135 767, 40 грн., за штрафними санкціями на суму 32 216, 85 грн. та № 0000221711 від 03.05.2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 192 185, 00 грн., за штрафними санкціями на суму 38 101, 00 грн.

Позивач не погодилась із викладеними в Акті перевірки висновками та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому оскаржувала останні в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Так, за результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 26.07.2012 року було частково скасовано податкове повідомлення-рішення 0000211711 від 03.05.2012 року в частині застосованої штрафної санкції з податку з доходів фізичних осіб у сумі 16 107, 43 грн. та частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000221711 від 03.05.2012 року в частині податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 162 900, 00 грн. і застосованих штрафних санкцій у сумі 38 101, 00 грн. в іншій частині - залишені без змін.

За результатами розгляду скарги Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення із урахуванням скасованих грошових зобов'язань, а саме:

оскаржувані до суду позивачем податкові повідомлення-рішення № 0000591711 від 03.08.2012 року, яким визначено суму грошового податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 151 876, 82 грн., у тому числі основний платіж у сумі - 135 767, 40 грн., фінансова санкція у сумі - 16 109, 42 грн.; № 0000601711 від 03.08.2012 року, яким визначено суму грошового податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36 606, 25 грн., у тому числі основний платіж у сумі - 29 285, 00 грн., фінансова санкція у сумі - 7 321, 25 грн.

Позивач стверджує, що нею не було порушено ст. 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92/ВР «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: в період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року), пп. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, адже протягом дії договору позики сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб'єкта господарювання. До того ж надання та повернення позик позивачу підтверджується відповідними розписками, які надавались до перевірки. Тому, у зв'язку із фактичним поверненням позик, отриманих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, відсутні будь-які підстави для включення їх до складу її доходів, що на думку позивача фактично визнано Державною податковою службою у Дніпропетровській області в рішення про результати розгляду скарги № 17603/10/10-014 від 26.07.2012 року. Отже, й винесене податкове повідомлення-рішення № 0000591711 від 03.08.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте, судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 внесла на свій розрахунковий рахунок грошові кошти у період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 46 000, 00 грн., у 2011 році у сумі 768 500, 00 грн.

Так, позивачем були надані суду копії договорів позики, укладених із громадянками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від 28.03.2011 року, 16.04.2010 року, 09.08.2011 року, 24.08.2011 року, 18.11.2011 року на загальну суму 782 000, 00 грн.

Відповідно до умов вказаних договорів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 передають Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у позику - грошові кошти (тимчасову поворотну фінансову допомогу) у сумах: 200 000, 00 грн., 46 000, 00 грн., 200 000, 00 грн., 136 000, 00 грн., 200 000, 00 грн. для поповнення оборотних засобів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на протязі трьох днів з моменту укладення договорів. Також підпунктами 3.3 пунктів 3 вказаних договорів передбачено, що платежі, які здійснюються позикодавцями, в межах даних договорів повинні бути здійснені в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок особи, що бере позику або платежі, які здійснюються позикодавцями в межах даних договорів, повинні бути здійснені в гривнях шляхом перерахування грошових коштів через банківську установу.

Позивачкою були надані банківські виписки, відповідно до яких під час поповнення рахунку грошовими коштами у рядку «Призначення платежу» було зазначено: «Готівкові надходження власних коштів через ОСОБА_6» або «Поповнення оборотних засобів через ОСОБА_6».

Як зазначає відповідач під час перевірки позивачкою не надано банківських чи розрахункових документів, які свідчать про надання громадянками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 грошових коштів у позику Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у сумі 782 000, 00 грн. Також не надано підтверджуючих документів щодо джерела походження грошових коштів у сумі 32 500, 00 грн. Отже, позивач не включила до складу валового доходу відповідно до декларацій про доходи за 2010 рік та за 2011 рік грошові кошти у сумі 814 500, 00 грн., які внесені нею на свій розрахунковий рахунок.

А відповідно до ст. 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92/ВР «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: в період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року), оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Пунктом 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Суд погоджується з висновками відповідача та зазначає, що позивачка не включила до декларації про доходи грошові кошти у сумі 814 500, 00 грн., в тому числі у 2010 році - у сумі 46 000, 00 грн., у 2011 році - у сумі 768 500, 00 грн. А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 року за № 0000591711 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 151 876, 82 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 135 767, 40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16 109, 42 грн. - є винесеним правомірно та скасуванню не підлягає.

Також Актом перевірки було встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 29 285, 00 грн., в тому числі по періодах: листопад 2011 року - 29 285, 00 грн.; пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2012 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 162 900, 00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2010 року - 9 200, 00 грн., лютий 2011 року - 3 640, 00 грн., березень 2011 року - 2 800, 00 грн., квітень 2011 року - 60, 00 грн., травень 2011 року - 4 000, 00 грн., липень 2011 року - 71 400, 00 грн., серпень 2011 року - 65 240, 00 грн., жовтень 2011 року - 6 000, 00 грн., листопад 2011 року - 560, 00 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним порушенням та вважає, що нею податковий кредит було підтверджено належним чином та відображено в податковому обліку правомірно.

Так, в ході проведеної перевірки Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було встановлено, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 28 285, 00 грн., згідно податкових накладних, які невірно оформлені, а саме:

податкова накладна № 106 від 23.11.2011 року, отримана від ТОВ «Арт Крістал» (код ЄДРПОУ - 33669023) на загальну суму 130 107, 12 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі - 21 684, 52 грн.;

податкова накладна № 179 від 29.11.2011 року, отримана від ТОВ «Арт Крістал» (код ЄДРПОУ - 33669023) на загальну суму 45 600, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі - 7 600, 00 грн.

Так, в графі «Індивідуальний податковий номер продавця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» вказані номер, які не належать ТОВ «Арт Крістал». Так, відповідно до наданих суду копій вказаних податкових накладних суд погоджується із вказаними твердженнями відповідача, адже у податкових накладних за податковими номерами 106, 179 від 23.11.2011 року, від 29.11.2011 року відповідно зазначений продавець - ТОВ «Арт Крістал», невірно вказаний його індивідуальний податковий номер - 194335504173 замість вірного - 336690204654 та невірно вказаний номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця) - 03604790 замість вірного - 100330369. Це підтверджується копіями відповідних податкових накладних, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Арт Крістал». Також відповідно даних податкової накладної від 29.11.2011 року за № 179 видом цивільно-правового договору зазначено - договір поставки від 01.11.2011 року № 9, натомість позивач надає суду копію договору купівлі-продажу від 01.10.2011 року № 4.

Згідно пунктів 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановдено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, враховуючи невірно оформлені податкові накладні, суд зазначає, що як вказувалось вище, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. А тому, позивачем було сформовано податковий кредит у листопаді 2011 року, що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді 2011 року на загальну суму - 29 285, 00 грн.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000601711 від 03.08.2012 року, яким визначено суму грошового податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36 606, 25 грн., у тому числі основний платіж - 29 285, 00 грн., фінансова санкція - 7 321, 25 грн. - є таким, що винесене правомірно та також скасуванню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 23.11.2012 року.

Суддя А. Ю. Рищенко