Постанова

від 26.12.2012 по справі 2а/2370/4642/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/2370/4642/2012 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  26 грудня 2012 року                                                         Справа № 2а/2370/4642/2012 15 год. 30 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –Коваленка В.І., за участю секретаря –Мисан В.М., за участю представників: позивача –не з'явився,    відповідача –не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах до комунального підприємства «Земля»Черкаської міської ради про стягнення 5 680 грн. 14 коп.,   ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах звернулось до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Земля»Черкаської міської ради про стягнення 5 680 грн. 14 коп. Позивач зазначає, що відповідач має не погашену заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року в розмірі 5 680 грн. 14 коп. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку. Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, судом встановлено, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року № 2464-VI, чинний з 01.01.2011р. (далі –Закон № 2464-VI). Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом. В розумінні пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) –консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. В силу положень абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці –підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Судом встановлено, що відповідач згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи зареєстрований 14.06.1995р. як суб'єкт господарювання –юридична особа, ідентифікаційний код 22800741, та використовує працю фізичних осіб, а тому з огляду на викладені вище норми Закону № 2464-VI є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Суд зазначає, що згідно абзацу 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Частиною 1 статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. У відповідності до частини 5 вказаної статті єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Відповідно до частин 2, 8 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок; платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. За пунктом 2.2. розділу 2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1014/18309 звіт подається, зокрема, на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації. Дослідженням матеріалів справи суд встановив, що відповідач самостійно визначив та подав до позивача звіт про суму нарахованої заробітної плати (доходу, грошового  забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року. Згідно із зазначеним звітом загальна сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті становить 4 912 грн. 10 коп. При цьому, відповідач лише частково сплатив єдиний соціальний внесок в сумі                 442 грн. 97 коп., тобто несплаченою залишилась заборгованість в сумі 4 469 грн. 13 коп. Частиною 1, абзацом 4 частини 2 статті 12, пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону                 № 2464-VI передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску; Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. Суд враховує, що частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Суд встановив, що позивачем згідно зазначених положень Закону № 2464-VI за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України, відповідачу надіслано та вручено вимогу № Ю-93 від 01.11.2012р із зазначенням суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 4 896 грн. 81 коп. На час розгляду справи в суді вказана вимога у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була. Крім того, рішенням позивача № 4248 від 5 жовтня 2012 року «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» до відповідача за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 507 грн. 73 коп., а також пеню в розмірі 169 грн. 39 коп. за період з 22.08.2012р. до 28.09.2012р. Рішенням позивача № 5114 від 8 листопада 2012 року «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску»до відповідача за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 450 грн. 50 коп., а також пеню в розмірі 83 грн. 39 коп. за період з 20.09.2012р. до 19.10.2012р. Зазначені рішення одержані відповідачем, проте у передбаченому законодавством порядку не оскаржені, а суми штрафу та пені сплачені не були. Аналізуючи правомірність нарахування відповідачу штрафу та пені, суд зазначає, що згідно частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Виходячи з положень частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Таким чином, судом встановлено, що загальний борг відповідача перед позивачем зі сплати єдиного соціального внеску за вересень 2012 року, в тому числі: недоїмка, штрафні санкції та пеня,  становить 5 680 грн. 14 коп. Згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з комунального підприємства «Земля»Черкаської міської ради, що знаходиться за адресою: вул. Благовісна, 227, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002, ідентифікаційний код 22800741, на користь управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах, що знаходиться за адресою: вул. Хрещатик, 195, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002, ідентифікаційний код 37930126, борг в сумі 5 680 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 14 коп. Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                          В.І. Коваленко