Постанова

від 20.12.2012 по справі 2270/7590/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/7590/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д. при секретарі Тимощуку І.П. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Новатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ДП "Новатор" звернулося з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2012 року № 0001252307 та № 0001262307 та стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новатор" борг з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 54417 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про безтоварність операцій та нікчемність договорів, укладених позивачем з контрагентами ПП "А.Р.І.С." та ПП "Електрон-комплект", що потягнуло за собою зменшення суми бюджетного відшкодування та розміру від'ємного значення податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, додатково пояснила, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, висновки перевіряючих є припущенням, яке є суперечливим та не ґрунтується на правових нормах. Уточнивши позовні вимоги просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.10.2012 року № 0001252307 та № 0001262307, а також стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новатор" борг з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року в сумі 54417 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн.

Представники відповідача позов не визнали, вважають, що позивачем порушено пункти 198.1, 198.3, 198.6, ст. 198, пункти 200.1, 200.2 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення по податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 54417 грн. та відповідно завищено суму бюджетного відшкодування.

Представник управління Державного казначейства в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що відповідно до п. 200.13. Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Оскільки така інформація Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому надана не була, обов'язок управління державного казначейства щодо перерахування коштів відсутній.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДП "Новатор" зареєстровано 10.06.2002 року Хмельницькою міською радою, являється юридичною особою, основними видами діяльності якого є монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, виробництво контрольно-вимірювальних приладів, радіопромисловість.

ДПІ у м. Хмельницькому було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Новатор" з питань підтвердження відносин з платниками податків ТОВ "Баріон", ПП «Електрон-комплект», ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010», ПП «Фірма «Орхідея», ПАТ «Міррад», ТОВ «Паір», ПП «А.Р.І.С.» за липень 2012 року, за результатами якої було складено акт № 5560/15-3/22987900 від 10.10.2012 року та камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року ( акт № 5577/15-3/22987900 від 10.10.2012 року).

В зазначених актах перевірки було встановлено завищення суми від'ємного значення ПДВ та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 54417 грн., в зв'язку з чим 19.10.2012 року ДПІ у м. Хмельницькому було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001252307, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54417 грн. (Сума 54417 грн. задекларована у рядку 23.1 в складі загальної суми 1 840 936 грн. декларації № 9056983706 від 14.09.2012 р. ) Також винесено податкове повідомлення-рішення № 0001262307 від 19 жовтня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 54417 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 27209 грн.

Висновки ДПІ у м. Хмельницькому, викладені в актах перевірки, базуються на тому, що не підтверджено правомірність формування податкового кредиту липня 2012 року всього на суму 54 417 грн. по податковим накладним, отриманим від ПП "А.Р.І.С." ( код ЄДРПОУ 35700934) на суму ПДВ 934, 60 грн. та по податковим накладним отриманим від ПП "Електрон-комплект" ( код ЄДРПОУ 30207573) на суму ПДВ 53 482, 33 грн.

Зокрема, не встановлено фактичного отримання товарів від ПП "Електрон-комплект", не надано документів, підтверджуючих відповідність товару, отриманого від ПП "Електрон-комплект", не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання від ТОВ "Електрон-комплект" до ДП "Новатор".

Суд встановив, що між позивачем та ТОВ "Електрон-комплект" було укладено договір № 79 купівлі-продажу від 09.07.2012 року, відповідно до якого ТОВ "Електрон-комплект" (продавець) зобов'язується передати у власність ДП "Новатор" (покупця) комплектуючі вироби, обладнання (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари. Найменування, кількість та асортимент товарів визначаються сторонами в специфікаціях, що складаються на підставі окремих заявок покупця. Розрахунки між сторонами здійснюється в безготівковій формі в розмірі 100% попередньої оплати.

Твердження відповідача про відсутність документів, що підтверджують належний факт транспортування ТМЦ та фактичність поставок, спростовується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, що належно оформлені, а саме договорами, видатковими та податковими накладними, накладними на перевезення, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, прихідними ордерами, що підтверджує поставку товару "Новою поштою" на склад перевізника, який в подальшому отримував представник позивача - Артисюк А.О., а також сертифікатами якості .

Стосовно взаємовідносин з контрагентом ПП "А.Р.І.С.", перевіркою встановлено нікчемність договору № 01/05/2012 від 01.05.2012, оскільки в даному договору не визначена номенклатура (асортимент), кількість продукції (робіт, послуг). Також встановлено, відсутність документів, підтверджуючих відповідність товару - сертифікати якості, не підтверджено фактичне здіснення постачання, приймання, транспортування товарів від ПП "А.Р.І.С." до ДП "Новатор".

Судом встановлено, що 01.05.2012 року позивачем з ПП "А.Р.І.С." було укладено договір № 010512, відповідно до якого ДП "Новатор" придбало, а ПП "А.Р.І.С." продало продукцію .

Виконання договору підтверджується наданими позивачем копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, рахунків- фактур, рахунків та накладних на товар. Якість товару підтверджується копіями листів відповідності якості продукції, сертифікатів якості. Перевезення товару фірмою "Гюнсел" підтверджується копіями деклараціями отримання багажу, а також копіями прибуткових ордерів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За змістом п.п. 198.6 ст.198 ПК України лише у випадку відсутності податкової накладної чи оформленої з порушенням вимог покупець позбавлений права відносити до податкового кредиту суму податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності договорів поставки товару, укладених між позивачем та контрагентом, відсутності реальних наслідків їх виконання, а відтак і безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 200.7. 200.8 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 200.12., 200.13. ст. 200 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості та актів приймання товару, як на підставу недійсності договорів, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст.666 ЦК України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, в тому числі і сертифікати якості, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Крім того, матеріали справи містять сертифікати якості, видані продавцями товару.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6 акт про фактичну наявність отриманої продукції складається за участю представників продавця і покупця у випадку поставки продукції без супроводжуючих документів. Оскільки на отриманий товар позивач отримав від постачальників належним чином оформлені податкові накладну і видаткові накладні, які зокрема містять відомості щодо кількості товару, у позивача не було необхідності складати акт про фактичну наявність отриманої продукції.

В той же час, за змістом п.п.16, 19, 20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року, складання акту про якість і комплектність отриманої продукції є обов'язковим у випадку виявлення невідповідності якості отриманої продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, зразкам (кресленням) або даним, вказаним в маркуванні та супроводжуючих документах.

Згідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено належних та допустимих доказів протиправності формування податкового кредиту по податковим накладним від ПП "А.Р.І.С." та ПП "Електрон-комплект" на суму ПДВ 54417 грн.

Позивачем дотримано всіх умов, встановлених законодавством, щодо порядку бюджетного відшкодування надміру сплаченого ПДВ, що підтверджується матеріалами справи.

Порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на підставі чого ДП "Новатор" зменшено від'ємне значення податку на додану вартість зазначеного періоду на суму 54417 грн. та п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України на підставі чого ДП "Новатор" відмовлено в бюджетному відшкодуванні в сумі 54417 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 27209 грн. судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 року № 0001252307 та № 0001262307 слід визнати протиправними та скасувати, а суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 54417 грн. стягнути на користь позивача.

Керуючись ч.2 ст. 71, ст.ст. 158 - 163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст. 187, 198, 200, 201 ПКУ, ст. 25 Бюджетного кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 19.10.2012 року № 0001252307 та № 0001262307.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новатор" борг з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року в сумі 54417 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Новатор" судовий збір в сумі 1632 ( одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 51 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2012 року

Суддя /підпис/Д.Д. Гнап "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Д. Гнап