Рішення

від 21.12.2012 по справі 5017/3128/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2012 р.Справа № 5017/3128/2012

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС";

про стягнення частки пропорційної частки у статутному капіталі 13625 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 30.10.2012р. за вх. №4945/2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" (далі -Відповідач) частки пропорційної частки у статутному капіталі 13 625,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 17.12.2012 року за вх. №38507/2012 надав до суду клопотання про розглядання справи у судовому засіданні 21.12.2012 року без участі ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся.

Судом встановлено, що надіслані процесуальні документи на адресу Відповідача, що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відмітками „за зазначеною адресою не знаходиться", „за закінченням терміну зберігання".

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

У позовній заяві Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає, що його визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Короленко Ірину Миколаївну.

Згідно норм чинного законодавства, ліквідатор вживає заходів на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 23.11.2011р. вих. №21-10/5360 ОСОБА_1 значиться засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС".

Ліквідатор банкрута, з метою виділення частки майна Позивача, звертався до Відповідача, однак зазначений лист залишений поза увагою Відповідача.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" розмір частки майна ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємства становить 13 625,00 грн.

На підставі зазначеного, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частку Позивача пропорційну частці у статутному капіталі Відповідача в розмірі 13 625,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Як вище встановлено господарським судом, постановою господарського суду Запорізької області у справі №23/5009/6148/11 від 08.11.2011 року Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Короленко Ірину Миколаївну (аркуш справи сторінка 9-10).

У відповідності до статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту визнання боржника банкрутом, повноваження його органів управління переходять до ліквідатора.

Згідно з абзацом 13 частини 1 статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів па пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з частиною 7 статті 48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута.

Продажу підлягає все майно громадянина - підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.

У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 23.11.2011р. вих. №21-10/5360 ОСОБА_1 значиться засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" (аркуш справи сторінка 14).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Згідно з приписами частини 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Судом встановлено, що ліквідатор банкрута, з метою виділення частки майна Позивача, звертався до Відповідача, однак зазначений лист від 07.02.2012 року за вих. №09/02/2 був залишений поза увагою Відповідача (аркуш справи сторінка 9-10).

Відповідно до пункту 7.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" (аркуш справи сторінка 28) розмір частки майна ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємства становить 13 625,00 грн. (копія статуту аркуш справи сторінка 15-42).

Супровідним листом від 17.12.2012 року за вх. №38508/2012 арбітражний керуючий Короленко Ірина Миколаївна подала до суду оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" станом на 12.12.2012 року, згідно якого в переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначено ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду якого становить -13 625,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Костіна, 5А, код ЄДРПОУ 36170839) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пропорційну частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРЄКС" (67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Костіна, 5А, код ЄДРПОУ 36170839) в розмірі 13 625,00 /тринадцять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 00 коп./ та 1 609,50 грн. /одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп./ - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.