УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 р.Справа № 2а-6550/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Водолажської Н.С. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2012р. по справі № 2а-6550/12/2070
за позовом ПАТ "Агропродторг"
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 р. у справі № 2-а- 6550/12/2070 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Агропродторг" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень -задоволено в повному обсязі. Скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0007202305, №0007222305, №0007212305 від 30.12.2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Приватного акціонерного товариства "Агропродторг" (вул. Сумська, буд. 80, Харків, 61002, код 30755093) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2012р.,прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Агропродторг" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 09.03.2000 року (реєстраційний №14801200000001818) та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, зареєстрований платником податку на додану вартість.
Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна документальна перевірка ПрАТ "Агропродторг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 26.12.2011 року за №6279/2305/30755093, яким встановлено порушення підприємством позивача :
- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 997080,00 грн., у тому числі: 3-й квартал 2010 року - заниження на 918417,00 грн., 4-й квартал 2010 року -заниження на 78663,00 грн.;
- п.п.139.1.4, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.138.10.2 "г", п.п.138.10.3 "г" внаслідок чого зменшено збитки на суму 723116,00 грн. за 2 квартал 2011 року на суму 723116,00 грн.;
- ч.1, 5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг від постачальників на суму 685565,00 грн. та їх подальшою реалізацією покупцям за рахунок відсутності об'єктів, які підпадають під визначення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», внаслідок чого валовий дохід недійсний за період 4 кварталу 2010 року в сумі 438015,00 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 251550,00 грн., валові витрати недійсні за період 4 кварталу 2010 року в сумі 438015,00 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 251550,00 грн.;
- п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 410230,37 грн.: за липень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 316083,31 грн., за вересень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 94147,06 грн.
За наслідками акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 30.12.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0007202305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 997080,0 грн. - основний платіж, 249270,0 грн. штрафні санкції;
№0007222305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 410230,0 грн. - основний платіж, 102557,50 грн. штрафні санкції;
№0007212305 від 30.12.2011 року про зменшення суми відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 723116,0 грн. за 2 кв. та 2-3 кв. 2011 року
Не погодившись з висновками акту перевірки, ПАТ "Агропродтогр" відповідно приписів ст. 56 Податкового кодексу України розпочав процедуру адміністративного оскарження та подав до ДПС у Харківській області первинну скаргу та ДПС України повторну скаргу, які рішеннями вказаних органів залишені без задоволення.
Податок на прибуток. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року встановлено порушення п.3.1 ст. 3, п. 4.3, п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" , що призвело його заниження на 384 595,0 грн., у т.ч.: 3- й квартал 2010 року - заниження на 1 120 500,0 грн.; 4-й квартал 2010 року - завищення на 438 015,0 грн.; 1-й квартал 2011 року - завищення на 297 890,0 грн. та порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.2, п.5.3.9, п.5.3,ст. 5 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" що призвело до завищення валових витрат на суму 2623632,0 грн.: 3-й квартал 2010 року-1619415,0 грн.; 4-й квартал 2010 року - 752667,0 грн.; 1-й квартал 2011 року - 251 550,0 грн.
Як вбачається з акту перевірки вказані порушення встановлені за рахунок неврахування позивачем у складі валових доходів, валових витрат попередніх актів документальних позапланових невиїзних перевірок ПрАТ «Агропродторг», проведених ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова , якими встановлено нікчемність правочинів по придбанню товару у ТОВ «Трейд-Оіл» і ТОВ «Трейд-Агрохолдінг» і відповідно нікчемність правочинів щодо подальшого продажу позивачем придбаного товару у вказаних контрагентів покупцям - ТОВ «Твін Таун», ЗАТ «Іванчуківське ХПП» , ФОП ОСОБА_2, ПП «Трансміссія», ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» , ТОВ «Альянс-Дніпро» та не проведення коригування в податковому обліку у зв'язку з чим на порушення п.3.1, ст.3, п.4.3, п.4.1,ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» ПрАТ «Агропродторг» незаконно сформовано валовий дохід шляхом його завищення по операціям продажу товарів, робіт та послуг за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 в сумі 735 905,0 грн., в тому числі 4-й квартал 2010 року - завищення на 43 8 015,0 грн.; 1 -й квартал 2011 року - завищення на 297 890,0 грн., з них 644 885,0 грн. - завищення доходів по взаємовідносинах з ТОВ «Трейд-Оіл», за 4-й квартал 2010 року-438 015,0 грн.; за 1-й квартал 2011 року - 206 870,0 грн. та 91020,0 грн. - завищення доходів по ТОВ «Трейд-Агрохолдінг» за 1-й квартал 2011 року:
- за період жовтень- грудень 2010 року, акт від 25.03.2011 № 811/23-05/30755093 по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Оіл» на суму 525618,0 грн., в тому числі ПДВ 87603,0 грн. щодо придбання макухи соняшникової і насіння соняшника та на таку ж суму щодо реалізації товару - макухи соняшникової ТОВ «Твін-Таун» та передачі на переробку насіння соняшника ЗАТ «Іванчуківське ХПП» ;
- за період січень-лютий 2011 року, акт від 03.06.2011 року № 2223/23-05/30755093 по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Агрохолдінг» на суму 108928,0 грн., в тому числі ПДВ 18154,80 грн. щодо придбання жмиху соняшникового та щодо реалізації цього ж товару ФОП ОСОБА_2 і ПП «Транссмісія» на суму 109224,0 грн., в т.ч. ПДВ 18204,0 грн. ;
- за період січень-лютий 2011 року, акт від 29.04.2011 № 1370/23-05/30755093 по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Оіл» на суму 192928,0 грн., в тому числі ПДВ 32154,72 грн. щодо придбання макухи соняшникової і щодо реалізації товару - макухи соняшникової ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» і ТОВ «Альянс-Дніпро» на суму 248244,0 грн, в т.ч. ПДВ 41374,0 грн.
До завищення податкового кредиту з ПДВ ці порушення не призвели, оскільки суми ПДВ, включені до податкового кредиту та податкових зобов'язань вже відкориговані вищевказаними актами, про що зазначено на сторінках 48,62 акту перевірки ( том 1 а.с. 67,81).
На порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку лшриємств" підприємством сума заборгованості 1120500,0 грн.по господарській операції ПП «Каф-Буд» не врахована у складі валового доходу по рядку 01.6 Декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року. Дане порушення привело до заниження валового доходу за 3 квартал на суму 1120500,0 грн., завищення валових витрат на суму 933750,0 грн., заниження податку на прибуток в сумі 233438,0 грн. та завищення податкового кредиту на 186750,0 грн.
Так, під час перевірки встановлено наступне: С-до по рах. 621 станом на 01.07.2010 року становить 1120500,0 грн. У травні 2008 року ПрАТ «Агропродторг» виписав власні прості векселі у сумі 1120500,0 грн. в рахунок оплати ПП "Каф-Буд" за поставлений товар- за пред'явленням. ПП «Каф-Буд» зареєстроване у Конотопській МДПІ, свідоцтво платника ПДВ анульоване 29.04.2010 року у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року. Стан платника 21 - ліквідаційна процедура за рішенням суду. Остання декларація з податку на прибуток надана за 9 місяців 2009 року та з ПДВ за липень 2009 року з показниками «0», прийняті ДПІ з відміткою «до відома». Оскільки підприємство не звітує, а кредиторська заборгованість не погашена, тому зазначена сума 1120500,0 грн є простроченою кредиторською зборгованістю по якій минув термін позовної давності і залишилась не стягнутою і повинна бути врахована у складі валового доходу по рядку 01.6 Декларації про прибуток підприємства у 3 кварталі 2010 року як безповоротня фінансова допомоги.
Також , на думку ДПІ , ПрАТ «Агропродторг» має одночасно зменшити валові витрати на суму прибуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат відповідно до пп.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" , оскільки ПрАТ «Агропродторг» має кредиторську заборгованість, яка виникла по рах.621 «Розрахунки векселями» станом на 01.07.2010 року по розрахункам з ПП «Каф-Буд» в сумі 1120500,0 грн, в т.ч ПДВ 186750,0 грн. Валові витрати по придбанню товарів від ПП Каф-Буд» в сумі 933750,0 грн. сформовані згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", тоді як ПП «Каф-Буд» на порушення пп..5.2.1 п.5.2. ст..5 Закону України «Про податкування прибутку підприємств" валові витрати не зменшено на суму оприбуткованого товару - 933750,0 грн. Дане порушення привело до завищення валових витрат всього на 933750,0 грн. сума ПДВ становить 186750,0 грн. за 3 квартал 2010 року на суму 933750,0 грн.
Перевіркою повноти визначення показника скоригованих валових витрат за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року встановлено їх завищення на 3 557 382,0 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2010 року на 2 553 165,0 грн.; 4-й квартал 2010 року -на 752 667,0 грн., 1-й квартал 2011 року на 251 550,0 грн.
Вказані порушення встановлені за такими господарськими операціями:
1. ПрАТ «Агропродторг» уклав угоду з ТОВ "Далпорт Україна" на поставку соняшника , за відвантажений товару було виписані видаткові накладні на загальну суму 1340882,34 грн в т.ч. ПДВ 223480,39 грн., № 77 від 14.07.2010 року соняшник 120,200т по 2417,60грн. за тону на загальну суму 348650,75 грн. в т.ч ПДВ 58108,46 грн., № 79 від 15.07.2010 року соняшник 118,540 т по 2401,29грн. за тону на загальну суму 341579,34 грн в т.ч ПДВ 56929,89 грн.,№ 85 від 21.07.2010 року соняшник 28,860 т по 2476,60 грн. за тону на загальну суму 87769,77 грн. в т.ч ПДВ 14294,96 грн.
Що стосується поставки соняшника 153,68 т по 3063,0 грн. за тону на загальну суму 564882,38 грн., вт.ч. ПДВ 94147,06 грн., підприємством до перевірки не надано витратної накладної. Також до перевірки не надано, яким саме чином відбувалося транспортування товару-соняшника від ТОВ «Далпорт Україна».
2. Також під час перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПрАТ «Агропродтрог» мало взаємовідносини з СФГ «Дельта» .Так, ПрАТ «Агропродторг» уклав угоду купівлі-продажу соняшника з СФГ «Дельта». Згідно укладеної угоди за відвантажений товару було виписані видаткові накладні без номера на загальну суму 980 000,0 грн. в т.ч. ПДВ 163 333,33 грн.: від 10.09.2010 року соняшник 26,840 т по 2708,33 грн. за тону на загальну суму 87230 грн., в т.ч ПДВ 14538,33 грн., від 16.09.2010 року соняшник 19,720 т по 2875,0 грн. за тону на загальну суму 68034,0 грн., в тч. ПДВ 11339,0 грн., від 20.09.2010 року соняшник 97,293 т по 2997,81 грн. за тону на загальну суму 350000,0 грн., в т.ч ПДВ 58333,33 грн., від 28.09.2010 року соняшник 27,0007 т по 2997,81 грн. за тону на загальну суму 97153,5 грн., в т.ч. ПДВ 16192,25 грн., від 02.11.2010 року соняшник 20,080 т по 3333,33грн. за тону, на загальну суму 80320,0 грн. в т.ч. ПДВ 13386,67 грн., від 13.11.2010 року соняшник 42,480 т по 3500 грн. за тону, на загальну суму 178416,0 грн. в т.ч. ПДВ 29736,0 грн., від 03.11.2010 року соняшник 8,75 т по 3875,0 грн. за тону на загальну суму 33919,20 грн., в т.ч. ПДВ 5 653,20 грн., від 29.11.2010 року соняшник 20,340 т по 3479,49 грн. за тону на загальну суму 84927,3 грн., в т.ч ПДВ 14154,55 грн. До перевірки не надано, яким саме чином відбувалося транспортування товару - соняшника від СФГ «Дельта».
У зв'язку з відсутністю документів щодо доставки соняшника від вказаних контрагентів, ДПІ вважає суми, які віднесені до валових витрат та податкового кредиту не підтверджені первинними документами в порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.1, п.5.3.9, п.5.3,ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", таке порушення призвело до завищення витрат на суму 1934067,0 грн. : за з квартал 2010 року- 1619415,0 грн., 4 квартал 2010 року - 314652,0 грн.
Порушення по взаємовідносинам з ТОВ «Далпорт Україна» призвели і до завищення податкового кредиту, по взаємовідносинам СФГ «Дельта» - порушення не призвели до завищення податкового кредиту.
3. За рахунок завищення валових витрат на 933750,0 грн. за 3 квартал 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Каф-Буд» , про що зазначалось вище.
4. Завищення витрат на суму 2 623 632 грн. , оскільки ПрАТ «Агропродторг» не враховані висновки актів позапланових невиїзних документальних перевірок від 25.03.2011 №811/2305/30755093, від 03.06.2011 № 2223/2305/30755093, від 29.04.2011 № 1370/2305/30755093 про що зазначалось вище.
Перевіркою встановлено порушення підприємством пп. 139.1.4, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.138.10.2 «г» та п.п.138.10.3 «г» Податкового Кодексу України , оскільки підприємство не здійснювало фінансово-господарської діяльності починаючі з 2 кварталу 2011 року, у періоді в якому було задекларовано збитки у розмірі 723116,0 грн, тому задекларовані збитки, не пов'язані з діяльнісю підприємства,що призвело до завищення валових витрат у 3 кварталі 2011 року на суму 723 116,0 грн.
Податок на додану вартість.
Донарахування за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року пов'язані з встановленими порушеннями :
- пп.7.4.1 п.7.4.ст.7 п.п.7.2.6, п.7.2, ст.. 7 п.п.7.4.1, п.7.4, ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» по взаємовідносинам з ПП "Каф-Буд" , що привело до завищення податкового кредиту в сумі 186750,0 грн. за липень 2010 року по отриманим товарно-матеріальним цінностям, роботам, послугам , не використаним в господарській діяльності підприємства;
2. пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, П.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість " по взаємовідносинам ПрАТ «Агропродторг» з ТОВ "Далпорт Україна", по поставці соняшника згідно податкових накладних на загальну суму 1340882,34 грн. в т.ч. ПДВ 223480,39 грн: № 73 від 14.07.2010 року на загальну суму 348650,75 грн., в т.ч ПДВ 58108,46 грн.; № 75 від 15.07.2010 року на загальну суму 341579,34 грн. в т.ч. ПДВ 56929,89 грн.; № 81 від 21.07.2010 року на загальну суму 85769,77 грн., в т.ч. ПДВ 14294,96 грн.; № 163 від 29.09.2010 року на загальну суму 564882,38 грн., ПДВ 94147,06 грн. , що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 223 480,37 грн.: липень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 129 333,31 грн.; вересень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 94 147,06 грн., оскільки суми, які відсені до податкового кредиту не підтверджені відповідними первинними документами, а саме ТТН, що підтверджують транспортування.
Тут же в акті на сторінці 70 (том 1 а.с.89) ДПІ зазначає про порушення пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, П..7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту на сумі 410 230,37 грн.: за липень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 316 083,31 грн.; вересень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 94147,06 грн. , оскільки суми, які відсені до податкового кредиту не підтверджені відповідними первинними документами. З яких підстав зазначені вказані суми представник ДПІ пояснень суду апеляційної інстанції не надав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» , п.п.139.1.4, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.138.10.2 "г", п.п.138.10.3 "г" Податкового кодексу України, ч.1, 5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суперечить обставинам справи, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0007202305, №0007222305, №0007212305 від 30.12.2011 року є протиправними і підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
1.Щодо неврахування позивачем у складі валових доходів, валових витрат попередніх актів перевірок ПрАТ «Агропродторг» за період жовтень- грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Оіл» за висновками яких встановлено про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій з урахуванням оперативної інформації по ТОВ «Трейд-Оіл» про відсутність у цього підприємства-контрагента позивача основних засобів, складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, відсутність найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, віднесення цього підприємства до «податкової ями» , відсутність за місцезнаходженням, згідно наданих до ДПІ у Дзержинському районі декларацій з податку на прибуток - загальний обсяг реалізованих товарів , послуг в періоді, що перевірявся складає 67176,90 тис.грн. , значиться 3 працюючих і як наслідок нікчемність правочинів щодо придбання товарів та подальший продаж (використання в господарській діяльності):
Судом першої інстанції правильно встановлено, що правомірність коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період жовтень- грудень 2010 року, акт від 25.03.2011 № 811/23-05/30755093 по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Оіл» на суму 525618,0 грн., в тому числі ПДВ 87603,0 грн. щодо придбання макухи соняшникової і насіння соняшника та на таку ж суму щодо реалізації товару - макухи соняшникової ТОВ «Твін-Таун» та передачі на переробку насіння соняшника ЗАТ «Іванчуківське ХПП» та за період січень-лютий 2011 року, акт від 29.04.2011 № 1370/23-05/30755093 по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Оіл» на суму 192928,0 грн., в тому числі ПДВ 32154,72 грн. щодо придбання макухи соняшникової і щодо реалізації товару - макухи соняшникової ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» і ТОВ «Альянс-Дніпро» на суму 248244,0 грн., в т.ч. ПДВ 41374,0 грн. були предметом розгляду у справі №2а-5412/11/2070 за позовом ПрАТ «Агропродтрог» до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про визнання протиправними дій про необхідність проведення підприємством коригування (зменшення) податкових зобов'язань листопад 2010 року в сумі 27110,0 грн., грудень 2010 року - 60493,0 грн., січень 2011 року - 25370,0 грн., лютий 2011 року - 16004,0 грн. та коригування (зменшення) податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 27110,0грн., за грудень 2010 року - на суму 60493,0 грн., січень 2011 року - 16386,0 грн., лютий 2011 року - 15769,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року по справі №2а-5412/11/2070 , яка набрала законної сили згідно ухвали Харківського адміністративного апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року, позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо коригування (зменшення) податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за вказаними актами перевірок ПрАТ «Агропродтрог», оскільки судом встановлено безпідставність висновку ДПІ про нікчемність правочинів укладених між ПрАТ «Агропродтрог» та ТОВ «Трейд-Ойл» та спростування таких висновків зібраними по справі доказами - первинними документами.
Судом першої інстанції правомірно з посиланням на приписи ст. 72 КАС України зроблено висновок про відсутність необхідності доказування обставин щодо неправомірності проведення ДПІ коригування у складі валового доходу та валових витрат підприємства за вказаними актами перевірок , оскільки ці обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №2а-5412/11/2070 що стосується ПДВ, що набрало законної сили, і саме з цих підстав податковий орган коригує дохід та витрати підприємству.
Щодо неврахування позивачем висновків акту перевірки від 03.06.2011 року № 2223/23-05/30755093 за період січень-лютий 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Агрохолдінг» на суму 108928,0 грн., в тому числі ПДВ 18154,80 грн. щодо придбання жмиху соняшникового та щодо реалізації цього ж товару ФОП ОСОБА_2 і ПП «Транссмісія» на суму 109224,0 грн., в т.ч. ПДВ 18204,0 грн. при визначені валового доходу та витрат .
Вказаною перевіркою ( акт № 2223) встановлено , що згідно угоди №111702 від 17.02.2011 року на постачання жмиху соняшникового ПрАТ «Агропродторг» придбав у ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» макуху соняшникову 59,04 тонн , що підтверджується видатковою накладною №РН-0000046 від 17.02.2011 року на суму 108928,0 грн. в т.ч. ПДВ 18154,8 грн., податковою накладною № 16 від 17.02.2011 року на суму 108928 грн. в т.ч. ПДВ 18154,8 грн., розрахунки проведено в повному обсязі через розрахунковий рахунок.
Згідно угоди №1402Ж2 від 14.02.2011 року , на постачання жмиху соняшникового ПрАТ «Агропродторг» реалізував ФОП ОСОБА_2 29,08 т жмиху соняшникового згідно видаткової накладної №13 від 17.02.2011 року на суму 53798,0 грн., в т.ч. ПДВ 8966,30 грн., податкової накладної №09 від 17.02.2011 року на суму 53798,0 грн., в т.ч. ПДВ 8966,30 грн., розрахунки проведено в повному обсязі через розрахунковий рахунок.
Згідно угоди № 1502ЖЗ від 15.02.2011 року на постачання жмиху соняшникового ПрАТ «Агропродторг» реалізував ПП «Трансміссія» 100 тонн жмиху соняшникового згідно видаткової накладної №134 від 17.02.2011 року на суму 55426,0 грн., в т.ч. ПДВ 9237,67грн., податкової накладної №57 від 15.02.2011 року на суму 185000,0 грн , в тому числі ПДВ 30833,33 грн.
Перевіркою встановлено, що підприємством ПрАТ «Агропродторг» на порушення п.187.1 ст 187,. п 201.1.ст 201 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України включено до складу податкових зобов 'язань суми ПДВ за лютий 2011 року ПДВ в сумі 18204,0 грн., податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 18155,0 грн. проведені на підставі нікчемного правочину.
Судом встановлено, що факт існування нібито придбаного товару у ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» викликає сумнів у податкового органу з огляду на обставини, викладені в довідці про неможливість проведення перевірки ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» від 08.04.2011р. №1027/1505/36818310, неподання декларацій, відсутність за юридичною адресою, відсутність умов для здійснення господарської діяльності.
Суд вважає необґрунтованими припущення відповідача, що у перевіряємих періодах угоди підприємства можливо мають ознаки нікчемності.
При цьому будь -яких доказів на підтвердження цих сумнівів не надано. В той же час відповідачем не заперечується факт оприбуткування позивачем отриманих товарів, оформлення первинною документацією, доказів того, що позивач не використав у власній господарській діяльності макуху соняшникову, отриману від ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
За умовами вищевказаних договорів поставки транспортування, доставка товару здійснювалась продавцем ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» .
Таким чином матеріали справи підтверджують факт придбання позивачем товару з метою використання в господарській діяльності платника податку, який є обов'язковою передумовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними первинними документами, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.
Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Ухилення однією із сторін двохстороннього договору від сплати податків за цим договором жодним чином не свідчить про порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (активні дії), оскільки об'єктивна сторона несплати до бюджету відповідного податку міститься не в діях, а в бездіяльності, з чого випливає, що висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів в укладених між позивачем та ТОВ "Трейд Ойл"договорах, в розумінні п. 1 ст. 228 ЦК України - зроблений відповідачем із невірним тлумаченням змісту вказаної норми матеріального права.
Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між позивачем та ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» договорах, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений на підставі невірного тлумачення змісту вказаної норми матеріального права.
Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» , так і позивач виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт їх укладення.
Суд відзначає, що сам лише факт відсутності суб'єкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців як його місцезнаходження, не подання звітності не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських зв'язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку ДПІ до суду не подано.
Видані ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» на адресу ПрАТ «Агропродторг» податкові накладні повністю відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першій з подій: або дата списання коштів з банківською рахунку платника податку на оплату товарів, або дата отримання товару, що підтверджено податковою накладною.
Норми Податкового кодексу України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із тим, що підприємства, з якими мав правові відносини платник податку, можуть порушувати вимоги податкового законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Агропродторг» та ТОВ «Трейд Ойл» свої обов'язки за вищевказаними договорами виконали повністю.
В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що позивачу було відомо про порушення ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» вимог податкового законодавства.
Акт перевірки також не містить будь-яких доказів невідповідності договорів, укладених між ПрАТ «Агропродторг» та ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
На підставі викладеного, висновок податкового органу про недодержання позивачем вимог ст.203, 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених між підприємством позивача ТОВ «Трейд -Агрохолдінг» та порушення позивачем п.187.1 ст. 187,. п 201.1.ст 201 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, спростовуються зібраними по справі доказами та не є обґрунтованим, а відповідно і безпідставним є і коригування ДПІ валових доходів та валових витрат позивача з урахування цього акту перевірки.
2. В акті зазначено, що під час перевірки перевіряючими встановлено, що протягом 3-4 кварталів 2010 року ПрАТ «Агропродторг» мав відносини згідно укладеної угоди купівлі-продажу соняшника з СФГ «Дельта» за якою за відвантажений товар було виписані видаткові накладні на загальну суму 980 000,0 грн. в т.ч. ПДВ 163333,33 грн., але суми не можливо віднести до валових витрат у зв'язку з відсутністю ТТН.
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що висновки акту перевірки про завищення валових витрат по господарській операції з СФГ «Дельта» є необґрунтованими , оскільки зроблені на підставі не існуючих документів, так як видаткових накладних без номера, що перелічені вище та в акті перевірки не існує.
Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється; обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством юстиції України (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.11. ст. 5, п. 21.5 ст. 21 вказаного Закону).
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
3. З матеріалів справи вбачається, що одним з постачальників ПрАТ «Агропродторг» за 3 квартал 2010 року є ТОВ «Далпорт Україна». Відповідно до умов укладених договорів між ПрАТ «Агропродторг» та ТОВ «Далпорт Україна», доставка товару здійснюється ТОВ «Далпорт Україна», отже твердження відповідача щодо нікчемності даних договорів на підставі відсутності первинної транспортної документації, є необґрунтованим, оскільки реальне здійснення операціяї підтверджено іншими первинними документами, наявність яких не заперечується ДПІ. Таким чином, висновок відповідача щодо завищення валових витрат за 3 квартал 2010 року та податкового кредиту за період липень 2010 року, вересень 2010 року є необґрунтованим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
4. Висновки акту про безпідставність віднесення позивачем сум до складу валових витрат та податкового кредиту, що стосується поставки соняшника 153,68 т по 3063,0 грн. за тону від ТОВ «Далпорт Україна» на загальну суму 564882,38 грн., в т.ч. ПДВ 94147,06 грн. у зв'язку з відсутністю витратної накладної є неправомірними, оскільки така видаткова накладна існує під № 166 від 29.09.2010 року ( том 3 а.с. 34), сума ПДВ у розмірі 94147,06 грн. підтверджується податковою накладаною № 163 від 29.09.2010 року ( том 3 а.с. 38).
5. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що твердження відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 933750,00 грн., заниження податку на прибуток у сумі 233438,00 грн., завищення податкового кредиту на 186750,00 грн. внаслідок використання вексельних розрахунків з ПП «Каф-Буд», є таким що ґрунтується на невірному тлумаченні змісту норм матеріального права.
Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Видавати переказні i прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Таким чином, першою подією у векселедавця згідно з п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» буде оприбуткування товарів (робіт, послуг). Тобто, датою збільшення валових витрат платника податку -векселедавця є дата оприбуткування товарів за ціною, визначеною договором.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Таким чином, після видачі простих векселів за поставлені товари (роботи, послуги) грошові зобов'язання щодо платежу припиняються i дата погашення векселя, тобто остаточний розрахунок за поставлені товари чи надані роботи (послуги) вказується на векселі, або у разі якщо термін платежу не вказано -за пред'явленням (абзац другий ст. 76 Уніфікованого Закону).
Оскільки до простого векселя застосовуються такі ж положення, як i до переказних векселів, у разі якщо вони є сумісними з природою цих документів, зокрема щодо строку позовної давності (ст. 77 Уніфікованого Закону), то позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу відповідно до ст. 70 Уніфікованого Закону.
Статтею 34 Уніфікованого Закону, встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
Таким чином, валові доходи підприємства збільшаться на суму заборгованості за поставлені товари та надані роботи (послуги) відповідно до п.1.22 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» тільки після закінчення трьох років із дня терміну платежу за наданими по зазначеній операції простими векселями. На момент перевірки термін позовної давності за вексельною заборгованістю не сплинув.
Відповідно до ст..216 Цивільного кодексу України, застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину, можливо лише в судовому порядку.
Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Ті обставини з якими ДПІ визначає суму 1120500,0 грн. як прострочену кредиторську зборгованість по якій минув термін позовної давності - не звітування ПП Каф-Буд», анульовання 29.04.2010 року свідоцтва платника ПДВ не є підставою для врахування цієї суми у складі валового доходу у 3 кварталі 2010 року як безповоротня фінансова допомоги, одночасно зменшивши валові витрати на суму прибуткованого товару у розмірі 933750,0 грн., відповідно висновок відповідача про завищення валових витрат за 3 звартал 2010 року на 933750,0 грн. , ПДВ на 186750,0 грн. є неправильним.
6. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження відповідача щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 723116,00 грн. є таким, що ґрунтується на невірному тлумаченні змісту норм матеріального права.
Пунктом 138.2. Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 138.10.2. Податкового кодексу України встановлено, що до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.
Пункт 139.1.1. ПКУ встановлює перелік витрат, не пов'язаних з провадженням господарської діяльності і не пов'язує їх врахування для визначення об'єкта оподаткування із фінансовими результатами діяльності підприємства у даному періоді.
Податковими деклараціями, актом перевірки , судовим розглядом встановлено проведення підприємством фінансово-господарської діяльності за перевіряє мий період , тому висновок ДПІ про порушення підприємством пп. 139.1.4, п.п.139.1.1, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.138.10.2 «г» та п.п.138.10.3 «г» Податкового Кодексу України з підстав не здійснення фінансово-господарської діяльності, починаючі з 2 кварталу 2011 року і декларування збитків у розмірі 723116,0 грн.є неправомірним, оскільки не пов'язані з діяльністю підприємства та призвело до завищення валових витрат у 3 кварталі 2011 року на суму 723 116,0 грн., не ґрунтується на законі.
На підставі викладеного, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток у розмірі 1246350,00 грн., в тому числі за основним платежем -997080,00 грн., за штрафними санкціями -249270,00 грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 723116,00 грн., збільшення суми грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість у розмірі 512787,50 грн., в тому числі за основним платежем -410230,00 грн., за штрафними санкціями -102557,50 грн. та коригування (зменшення) податкових зобов'язань позивача за лютий 2011 р. в сумі 18204 грн. , коригування (зменшення) податкового кредиту за лютий 2011 р. на суму 18155,0 грн. та висновок щодо завищення доходів на 91 020,00 грн. спростовуються зібраними по справі доказами та є необґрунтованими.
Щодо встановленого перевіркою порушення ПрАТ «Агропродторг» вимог ч.1, 5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України, суд зазначає наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) суд зауважує наступне. В силу положень п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між ПрАТ «Агропродторг» та вищепереліченими контрагентами визнані судом недійсними.
А відтак, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.
Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.
Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірний правочин не оскаржений в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0007202305, №0007222305, №0007212305 від 30.12.2011 року дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування, відповідно задовольнивши вимоги ПрАТ «Агропродторг» .
В зв'язку з тим, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не мала належних підстав для визначення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2012р. по справі № 2а-6550/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2012 |
Оприлюднено | 28.12.2012 |
Номер документу | 28285659 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Подобайло З.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні