Рішення

від 17.12.2012 по справі 5011-41/14701-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/14701-2012 17.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Лоджистік» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна девелоперська компанія» Простягнення 43 573,76 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Баулін А.О. -дов. № б/н від 10.10.12р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-Лоджистік»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна девелоперська компанія»про стягнення 43 573,76 грн.

Ухвалою від 22.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.11.2012 року.

В судовому засіданні 19.11.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

19.11.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 19.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2012 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

17.12.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.11.2012 року не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал-Лоджистик» (далі -виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна девелоперська компанія»(далі -замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 1006-2010 УДК/1 (далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що замовник доручає виконавцю здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України та підзаконними нормативними актами, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) замовника, що переміщуються через митний кордон України, на підставі свідоцтва про визнання підприємства декларантом від 27.08.09 року АВ № 481448, та їх оформленню у Київській регіональній митниці, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги.

Відповідно до пункту 1.2 договору, дії, пов'язані з декларуванням та митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно, від імені замовника, за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 1.3 договору, види робіт, об'єми, терміни виконання та вартість робіт узгоджується сторонами під час прийняття виконавцем до виконання доручення-заявки замовника.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що за надання послуг по митному оформленню товарів, замовник виплачує викав цю винагороду, розмір якої складає 100 гривень за кожну вантажну митну декларацію.

Відповідно до пункту 6.1 договору, виконавець після закінчення виконання за цим договором надсилає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт та/або отримання під час виконання виконавцем обов'язків декларанта за власний рахунок в інтересах замовника.

Згідно з пунктом 6.2 договору, замовник, отримавши акт разом з документами повинен оглянути результати виконаних робіт і в разі відсутності зауважень щодо якості та повноти виконаних робіт -підписати акт приймання-передачі та один примірник повернути виконавцю. В разі виявлення недоліків у виконаній роботі замовник акт не підписує, а надсилає виконавцю письмові зауваження та встановлює строк усунення виявлених недоліків.

Пунктом 10.2 сторони погодили, що цей договір діє з моменту його підписання сторонами по 31 грудня 2010 року.

Відповідно до пункту 10.3 договору, договір може бути змінено або доповнено за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою і є невід'ємною частиною цього договору.

12 та 13 серпня 2010 року сторони підписали угоду про договірну ціну № 1 та № 2 до договору відповідно, якими визначили, що вартість послуг митного оформлення та консультаційних послуг становить 34 640,00 грн. з ПДВ та вартість послуг по оформленню та декларуванню ВМД № 100000019/2010/655293 від 13.08.2010 року становить 10 940,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач надав відповідачу консультаційні послуги з митного оформлення та ЗЕД та послуги по оформленню та декларуванню ВМД № 100000019/2010/655293 від 13.08.2010 на загальну суму 45 580,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг)№ 148 та № 149, які підписані сторонами та копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, за надані позивачем послуги розрахувався частково.

Позивач направив відповідачу претензію № 02/02 від 14.02.2011 року з вимогою сплатити існуючу заборгованість у сумі 34 640,00 грн.

В свою чергу відповідач заборгованість визнав в повному обсязі та зобов'язався до 01.06.2011 року її сплатити повністю.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 640,00 грн.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 34 640,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.2 договору, при несвоєчасній оплаті замовником послуг виконавець та/або несвоєчасному відшкодуванні сум митних платежів, здійснених виконавцем за замовника у порядку, передбаченому розділом 4 цього договору, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу замовник виплачує виконавцю пеню (штраф) у розмірі: за кожний день прострочення -0,1 % від тієї суми, яка підлягає спаті.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. 5.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 304,48 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, проплати, а також обмеживши нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 2 677,24 грн., перерахунок якої здійснено в межах періоду, визначеного позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних - 1 792,08 грн. та інфляційні втрати -837,20 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору та прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна девелоперська компанія»(місцезнаходження : 02147, м. Київ, Дніпровський р -н, Русанівська набережна, буд. 18, кв. 32, код ЄДРПОУ 31630041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Лоджистік» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, код ЄДРПОУ 33946719) 34 640 (тридцять чотири тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 24 коп. - пені, 1 792( одну тисячу сімсот дев'яносто дві) грн. 08 коп. -3% річних, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 20 коп. - інфляційних втрат та 1 475 (одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) грн. 52 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.12.2012 року

Суддя Спичак О.М.