Рішення

від 19.12.2012 по справі 5011-52/14081-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/14081-2012 19.12.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «Енергія»до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»про стягнення 40 121, 49 грн., за участю представників позивача -Лісовець Ю.А., директор, відповідача -Ющенко Н.І., довіреність № 227, Новика О.В., довіреність №160,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 30 000, 00 грн. основного боргу, 1 407, 94 грн. 3 % річних, 1 500, 00 грн. інфляційних нарахувань та 7 213, 55 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого обладнання та виконаних робіт за договором № 15-07 від 15.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.10.2012 року.

У судовому засіданні 29.10.2012 року оголошено перерву на 21.11.2012 року.

У судовому засіданні 21.11.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 21.11.2012 року оголошено перерву на 05.12.2012 року.

У судовому засіданні 05.12.2012 року позивач подав письмові пояснення з розрахунком заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, відповідно до якого зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 30 000, 00 грн. основного боргу, 1 407, 94 грн. 3 % річних, 1 500, 00 грн. інфляційних нарахувань та 4 650,00 грн. пені, яку прийнято судом.

У судовому засіданні 05.12.2012 року оголошено перерву на 19.12.2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.2012 року подав письмові пояснення, заперечення на позов та нараховані інфляційні втрати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2010 року між Приватним підприємством «Енергія»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»(замовник) було укладено договір № 15-07, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався за завданням замовника (відповідача), поставити обладнання і провести впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) в експлуатацію, в узгоджені сторонами строки, а відповідач приймає на себе зобов'язання прийняти виконані роботи і оплатити (п.1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору перелік обладнання, що постачається і виконаних робіт узгоджується сторонами у специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору. Роботи по впровадженню автоматизованої системи комерційного обліку електроенергіі включають:

поставку і налагодження комунікаційного устаткування і програмного забезпечення; монтажні та пусконалагоджувальні роботи; метрологічну атестацію системи; навчання персоналу, здача системи в промислову експлуатацію (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору загальний термін виконання робіт становить 45 робочих днів з моменту оплати обладнання і надання доступу в Інтернет для передачі данних в ДП «Енергоринок».

Позивач відвантажує на адресу відповідача обладнання передбачене пунктом 1.2 цього договору на умовах DDP (доставка товару постачальником в пункт зазначений замовником ) відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000 протягом 10 днів з моменту отримання передоплати . Обладнання поставляється в кількості , найменування та за цінами , узгодженим сторонами в специфікації (додаток № 1) (п. 2.1., п. 2.2. договору).

Згідно з п.2.4. договору право власності на обладнання і всі ризики втрати, псування або загибелі устаткування, переходять від позивача до відповідача з моменту підписання накладної . Датою поставки вважається момент фактичної передачі обладнання відповідачеві та підписання сторонами накладної (п. 2.5. договору) .

Пунктом 4.1. договору загальна вартість договору з ПДВ становить 60 000, 00гривні включаючи 20% ПДВ 10 000,00 . Оплата за даним договором здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача . Оплата за поставлене обладнання здійснюється 100% передоплатою протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору (п.4.2., п.4.3. договору) .

Відповідно до п. 4.4. договору оплата за виконані роботи за цим договором здійснюється поетапно на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, але не пізніше 10 днів після підписання акту виконаних робіт .

Поясненнями позивача, актами введення в промислову експлуатацію від 16.12.2010 року, актами виконаних робіт № 1 від 13.01.2011 року на суму 34 908, 00 грн. та накладною № 1 від 13.01.2011 року на суму 25 092, 00 грн. стверджується факт виготовлення та поставки позивачем відповідачу продукції на загальну суму 60 000, 00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки обладнання і впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) в експлуатацію відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з повної оплати поставленого обладнання та виконаних робіт у передбачений договором строк, і має заборгованість перед позивачем у сумі 30 000, 00 грн. після часткової сплати боргу, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 4651 від 27.07.2010 року.

Доказів сплати вказаної заборгованості і відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 15-07 від 15.07.2010 року у розмірі 30 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 1 407, 94 грн. 3 % річних обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено відповідно до вимог закону та умов договору.

Позов в частині стягнення інфляційних нарахувань обґрунтований, проте підлягає задоволенню у розмірі 750, 00 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 650, 00 грн. (за період з 24.01.2011 року по 24.01.2012 року).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач звернувся до суду з даним позовом у жовтні 2012 року з пропуском строку позовної давності встановленого ч.2 ст. 258 ЦК України в частині вимог про стягнення пені за прострочення зобов'язання.

Тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 38, кв. 36; код 24100060) на користь Приватного підприємства «Енергія»(53219, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, буд. 231, кв. 22; код 31980653) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1 407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 94 коп. 3 % річних та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 09 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.12.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна