Рішення

від 25.12.2012 по справі 5011-50/16373-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/16373-2012 25.12.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВКД "Натріс"

про стягнення 3 505,64 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Салтан В.В.(дов. від 22.05.2012)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 505,64 грн. по договору про медичне обслуговування застрахованих осіб.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2012 порушено провадження у справі №5011-50/16373-2012 та призначено до розгляду на 04.12.2012.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 04.12.2012 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 25.12.2012.

Позивач в судове засідання 25.12.2012 прибув, дав пояснення по справі та подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 3 000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції та судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 25.12.2012 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідача було належним чином повідомлено, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Боріс»(далі за текстом - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВКД «Натріс»(далі за текстом - відповідач) було укладено Договір № 226/01/11 про медичне обслуговування Застрахованих осіб (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець (позивач) надає медичні послуги Застрахованим особам замовника (відповідач), а замовник проводить оплату за надання таких послуг відповідно до умов даного Договору.

Згідно з п. 2.2.1. Договору відповідач зобов'язаний сплатити повну вартість послуг, наданих позивачем Застрахованим особам відповідача на підставі виставленого позивачем рахунку.

Відповідно до п. 4.4. Договору відповідач перевіряє виставлені рахунки і здійснює оплату протягом 10 робочих днів з дати отримання повного пакету звітних документів, який перелічений в п. 4.3., а саме, до рахунку додаються Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Звіт про надання послуг з медичної допомоги. Ці документі передаються позивачем відповідачу під розпис співробітника відповідача, у відповідному журналі позивача, при цьому Сторони беззаперечно погодили, що факт такого розпису у відповідному журналі буде визнаватись ними належним доказом факту передачі відповідачу повного пакету звітної документації позивача (п. 4.3. Договору).

Так, відповідно до пунктів 2.1.4. та 4.1. Договору позивачем було виставлено рахунок на оплату № 743 від 31.05.2012 на суму 16 759,85 грн.

Разом з рахунком відповідачу, згідно з вимогами п. 4.3. Договору, було передано пакет звітної документації, а саме: Акт надання послуг № 1213 від 31.05.2012 та Звіт про надання послуг з медичної допомоги за період з 16.05.2012 до 31.05.2012 на суму 16 759,85 грн.;

Факт передачі повного пакету звітної документації підтверджується розписом уповноваженого співробітника відповідача у журналі позивача 12.06.2012. відповідно.

Відповідно до п. 2.2.7. Договору відповідач зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дати отримання підписати та повернути Виконавцеві Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Звіт про надання послуг з медичної допомоги, передбачені п. 4.3. даного Договору. У випадку не підписання вищевказаних Акту чи/та Звіту, не направлення підписаних Акту чи/та Звіту, або не надання письмової вмотивованої відмови від їх підписання протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання, послуги вважаються такими, що повністю прийняті без зауважень.

Оскільки відповідач протягом 10 календарних днів з дати отримання Рахунку, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та Звіту (що є повним пакетом документів), не підписав їх, не направив позивачу та не надав письмової вмотивованої відмови від їх підписання, послуги надані відповідно до акта надання послуг № 1213 від 31.05.2012 є прийнятими без зауважень згідно з п. 2.2.7. Договору.

Позивачем 26.07.2012 було передано відповідачу претензію (вих. №147 від 25.07.2012) з вимогою сплатити заборгованість, однак кошти у повній мірі сплачені не були.

Всупереч умовам Договору, виставлений позивачем рахунок відповідачем був сплачений лише частково в розмірі 13 759,85 грн.

Таким чином, станом на день подачі позовної заяви у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем по оплаті наданих за Договором послугу сумі 3 000,00 грн.

Однак судом встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач оплатив основну заборгованість в сумі 3 000,00 грн.

Отже, провадження в часині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 3 000,00 грн. підлягає припиненню.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 171,37 грн. та штраф у сумі 300,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5.2. договору відповідач за прострочку оплати послуг зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з п. 5.4. договору за прострочення оплати наданих послуг більше, ніж на 25 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 171,37 грн. та штраф в сумі 300,00 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 34,27 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору. Відповідно до Закону України «Про судовий збір»сума судового збору за подачу даного позову становить 1609,50 грн. Отже, саме ця сума і підлягає стягненню з відповідача як судовий збір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3000,00 грн.

2. В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВКД "Натріс" (04128, м. Київ, вул. Блюхера, 11, код ЄДРПОУ 35031488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" (02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3, код ЄДРПОУ 21522748) пеню в розмірі 171(сто сімдесят одна) грн. 37 коп., штраф в сумі 300(триста) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 34(тридцять чотири) грн. 27 коп., судовий збір в розмірі 1609(одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.12.2012