Рішення

від 12.12.2012 по справі 5006/11/171/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.12 р. Справа № 5006/11/171/2012

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар», м.Київ, ЄДРПОУ 32664768,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапазон-Вет», м.Донецьк, ЄДРПОУ 34225037,

про стягнення 44 541,58 грн.

за участю представників:

від позивача: Семеняк В.В. - за довіреністю,

від відповідача: Перетятько Т.В. - за довіреністю,

Тимченко А.В. - директор, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трифар», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапазон-Вет», м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 44 541,58 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позову, копії: видаткової накладної №РН-0001694 від 05.10.2011р., №РН-0001716 від 10.10.2011р., №РН-0001748 від 13.10.2011р., №РН-0001901 від 08.11.2011р., №РН-0001921 від 11.11.2011р., №РН-0001969 від 18.11.2011р., №РН-0002001 від 22.11.2011р., №РН-0002054 від 30.11.2011р., №РН-0002186 від 22.12.2011р., №РН-0000036 від 10.01.2012р., №РН-0000155 від 31.01.2012р., №РН-0000165 від 02.02.2012р., №РН-0000181 від 07.02.2012р., №РН-0000233 від 17.02.2012р., №РН-0000303 від 07.03.2012р., №РН-0000372 від 21.03.2012р., №РН-0000418 від 27.03.2012р., №РН-1000485 від 05.04.2012р., №РН-0000502 від 09.04.2012р., №РН-0000852 від 14.06.2012р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №1482 від 29.09.2011р., №1499 від 10.10.2011р., №1525 від 08.11.2011р., №1530 від 11.11.2011р., №1555 від 30.11.2011р., №1576 від 22.12.2011р., №1578 від 10.01.2012р., №1594 від 31.01.2012р., №1603 від 07.02.2012р., №1618 від 07.03.2012р., №1625 від 21.03.2012р., №1629 від 27.03.2012р., №1678 від 14.06.2012р., банківських виписок, акту звірки взаємних розрахунків від 22.09.2011р. та від 16.07.2012р., вимоги №97 від 17.08.2012р. із підтвердженням її відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.

12.12.2012р. Позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області надані пояснення №123 від 10.12.2012р., відповідно до яких роз'яснено яким чином вирахувана заборгованість за період з 2010р. по 2011р. у розмірі 1 260,00 грн. До матеріалів справи додано копії: видаткових накладних №РН-0005407 від 02.12.2010р., №РН-0000823 від 05.05.2011р., довіреностей на отримання товарино-матеріальних цінностей №1074 від 02.12.2010р. та №1278 від 05.05.2011р., рахунків-фактур №СФ-0005431 від 02.12.2010р. та №СФ-0000845 від 05.05.2011р., копії рахунків-фактур та податкових накладних, складених під час здійснення господарських операцій з поставки товару у період з 05.10.2011р. по 14.06.2012р., банківських виписок, а також акт звірки взаємних розрахунків від 30.11.2012р., відомості про відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів із актом звірки на адресу фактичного місцезнаходження Відповідача.

Відповідач у поясненнях, представлених 12.12.2012р. позовні вимоги визнав у повному обсязі в сумі 44 541,58грн., у тому числі за видатковими накладними №РН-0005407 від 02.12.2010р. та №РН-0000823 від 05.05.2011р.

Також, Відповідачем заявлено клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, яке задоволено судом, проте фактично не використано Відповідачем, та клопотання щодо продовження розгляду справи на 15 календарних днів та відкладення розгляду справи на іншу дату, у задоволенні яких відмовлено судом за недоцільністю.

У судовому засіданні 12.12.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представники Відповідача підтримали позицію, викладену в означених вище поясненнях.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З наведеними нормами матеріального права кореспондується стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою учасниками правовідносин, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів.

Згідно видаткових накладних, копії яких містяться у матеріалах справи, Позивач поставив товар Відповідачу загальною вартістю 158 976,67 грн. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб на вказаному документі.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №1074 від 02.12.2010р., №1278 від 05.05.2011р., №1482 від 29.09.2011р., №1499 від 10.10.2011р., №1525 від 08.11.2011р., №1530 від 11.11.2011р., №1555 від 30.11.2011р., №1576 від 22.12.2011р., №1578 від 10.01.2012р., №1594 від 31.01.2012р., №1603 від 07.02.2012р., №1618 від 07.03.2012р., №1625 від 21.03.2012р., №1629 від 27.03.2012р., №1678 від 14.06.2012р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень Позивача, що не спростовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Діапазон-Вет», Відповідач здійснив частковий розрахунок, з огляду на що, станом на дату звернення до суду, заборгованість з оплати вартості поставленого товару за спірними накладними дорівнює 44 541,58 грн.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків від 30.11.2012р., підписаний та скріплений печатками з обох сторін, у якому відображена сума боргу у наведеному вище розмірі.

Одночасно, як було вказано вище, Відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, а саме у розмірі 44 541,58 грн., про що зазначено у поясненнях, представлених суду.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - директором Тимченко Андрієм Володимировичем (на підставі статуту та наказу №134 від 01.10.2012р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу у розмірі 44 541,58грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар», м.Київ, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапазон-Вет», м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 44 541,58 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапазон-Вет» (83084, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Бірюзова, б.48, кв.3, ЄДРПОУ 34225037, п/р26008011764401 у ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар» (03150, м.Київ, Печерський район, вул.Предславинська, б.34-б, ЄДРПОУ 32664768, п/р2600915240 в ПАТ «УПБ» м.Київ, МФО 300205) 44 541,58 грн. суми основного боргу, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 12.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення підписано 17.12.2012р.

Соболєва С.М.