Рішення

від 17.12.2012 по справі 5006/24/73/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.12 р. Справа № 5006/24/73/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Приватного підприємства «Донгазтрейд», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 36253244

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл», м. Макіївка, код ЄДРПОУ 32866313

про: стягнення 26 071,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мордвінцев В.М. - за довір. № 23-07-(12)-1 від 23.07.2012р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Донгазтрейд» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл» про стягнення 26 071,00 грн. боргу за договором № СГ15 від 10.02.2010р., з яких 20 127,54 грн. - сума основного боргу, 5 943,46 грн. - пеня за період з 18.08.2010р. по 23.07.2012р., а також судовий збір - 1609,50 грн. та витрати на правову допомогу - 8000,00 грн.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду: копію договору поставки № СГ15 від 10.02.2010р., копії видаткових накладних № РН-0000505 від 26.07.2010р., та № РН-0000602 від 13.08.2010р., копії рахунку-фактур № СФ-0000510 від 26.07.2010р. та № СФ-0000610 від 13.08.2010р., копії податкових накладних № 505 від 26.07.2010р. та № 605 від 13.08.2010р., копію актів звірки взаємних розрахунків, довідка розрахунку пені за договором, копію претензії від 23.07.2012р., копію договору про надання юридичної допомоги, ордер, копію банківської виписки станом на 11.10.2012р.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів та пояснень відповідно до ст.77 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні, що відбулось 17.12.2012р., на задоволенні позовних вимог наполягав, до канцелярії суду надав заяву у якій просив залишити без розгляду позов в частині стягнення пені з відповідача. Разом з цією заявою надав суду акт звірки взаємних розрахунків разом з доказами надіслання цього акту та платіжне доручення № 526 від 29.10.2012р. як доказ сплати юридичних послуг.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Разом з відзивом надав суду лист від 01.06.2011р. № 01/06-и про зміну призначення платежу у платіжних дорученнях, виписку банку станом на 11.10.2012р. та на 30.05.2011р., копії рахунків-фактур та видаткових накладних, акт звірки станом на 31.03.2012р., договір № СГ/15 від 10.02.2010р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 01.01.2010р.-30.09.2012р. та правовстановлюючі (статутні) документи підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.02.2010р. між Приватним підприємство «Донгазтрейд», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкойл», як покупцем, укладений договір поставки №СГ15 (а.с.9), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати покупцю скраплений газ пропан-бутан, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Передача товару проводиться окремими партіями, погодженими сторонами. Відповідно до п.3.1 договору, ціна товару узгоджується сторонами та указується в рахунках.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата здійснюється відповідно до рахунку-фактури за умови 100% передоплати вартості кожної партії товару. За домовленістю сторін, оплата за поставлений без передоплати товар чи при частковій передоплаті, покупець зобов'язаний провести повний та остаточний розрахунок за поставлений товар протягом трьох банківських дня з моменту прийому-передачі товару (п.4.2 договору). Днем оплати товару покупцем є день надходження грошових коштів на рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Відповідно до п.5.4 договору поставка товару відбувається за домовленістю сторін, транспортом продавця. Поставка товару відбувається постачальником протягом п'яти днів з дати внесення передоплати покупцем (п.5.5 договору).

У п.7.2 договору сторони встановили відповідальність за прострочення оплати поставленого товару у вигляді сплати покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявить наміру його розірвати, то договір автоматично вважається продовженим на наступним календарний рік на цих умовах (п.6.1, п.6.2 договору).

Договір №СГ15 від 10.02.2010р. підписаний обома сторонами без заперечень.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що на підставі видаткової накладної № РН-0000505 від 26.07.2010р., рахунку-фактури СФ-0000510 від 26.07.2010р., податкової накладної № 505 від 26.07.2010р. позивач відповідно до умов договору № СГ15 від 10.02.2010р. передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкойл» наступний товар: газ скраплений пропан-бутан у кількості 4000,000л на суму 13400,00 грн. (а.с.12-14), та відповідно до видаткової накладної № РН-0000602 від 13.08.2010р., рахунку-фактури СФ-0000610 від 13.08.2010р., податкової накладної № 605 від 13.08.2010р. передано газ скраплений пропан-бутан у кількості 3820,000л на суму 13561,00 грн. (а.с.15-17).

За поясненнями позивача та згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2012р. заборгованість відповідача перед Приватним підприємством «Донгазтрейд» склала 20 127,54 грн., відповідний акт підписаний та скріплений печатками обох підприємств (а.с.18).

Приватним підприємством «Донгазтрейд» на адресу ТОВ «Юкойл» було надіслано претензію б/н від 23.07.2012р., в якій позивач просив відповідача сплатити заборгованість, яка станом на 23.07.2012р. складала 20 127,54 грн. та пеню за період з 18.08.2010р. по 23.07.2012р. нараховану на суму заборгованості відповідно до п.7.2 договору у розмірі 5 943,46 грн. (а.с.20).

Відсутність з боку відповідача відповіді на зазначену претензію, не оплата боргу та нарахованої пені стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи ТОВ «Юкойл» було сплачено суму основного боргу за отриманий скраплений газ згідно акта звірки від 31.03.2012р у розмірі 20 127,54 грн., що підтверджується банківською випискою за 11.10.2012р. (а.с.39) і не заперечується позивачем.

Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 20 127,54 грн., провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 18.08.2010р. по 23.07.2012р. у розмірі 5 943,46 грн. суд виходить з наступного.

Як вбачається, позивач у заявах від 30.11.2012р. та від 17.12.2012р. (а.с.37,46) просив залишити без розгляду вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 943,46 грн. у зв'язку з пропуском строку позовної давності для стягнення штрафних санкцій згідно п.6 ст.232, п.2 ст.258 Господарського кодексу України.

Господарський суд враховує, що відповідно до ст. 232 ГК України, ч.2 ст. 258 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а для вимоги про стягнення неустойки встановлена позовна давність в один рік. Відповідно до п. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України вбачається, що штрафні санкції є похідним зобов'язанням від основного, тому для перериву строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, достатньо вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання основного боргу. Частини 1, 5 статті 261 ЦК України передбачають, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила і за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З матеріалів справи вбачається, що поставка скрапленого газу відбулась протягом 26.07.2010р. та 13.08.2010р.; умовами договору передбачено, що за поставлений без передоплати товар чи при частковій передоплаті, покупець зобов'язаний провести повний та остаточний розрахунок за поставлений товар протягом трьох банківських днів з моменту прийому-передачі товару (п.4.2 договору); право вимоги сплати боргу та на нарахування передбачених договором санкцій виникає у позивача за кожною спірною накладною окремо - з 30.07.2010р. та з 17.08.2010р. відповідно. Як вбачається, з цим позовом Приватне підприємство «Донгазтрейд» звернулось до суду 02.10.2012р. і матеріали справи не містять доказів переривання строку позовної давності. Таким чином, позивач пред'явив до стягнення санкції з пропуском строку позовної давності.

Суд також враховує, що ст. 81 ГПК України визначено перелік підстав для залишення позову без розгляду, зокрема якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 3) виключено; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. Цей перелік підстав є виключним. Отже, клопотання позивача про залишення без розгляду позовних вимог в частині пред'явленого до стягнення розміру пені підлягає відхиленню. У той же час, оскільки позивачем не виконано вимог ухвал суду від 23.10.2012р., від 26.11.2012р., від 03.12.2012р. щодо надання обґрунтованого розрахунку позовних вимог щодо кожної накладної окремо, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені слід відмовити через недоведеність розрахунку.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст.44 ГПК України, витрати, пов'язані з розглядом справи (судовий збір, оплата послуг адвоката, інших витрат) є судовими витратами та розподіляються на підставі ст. 49 ГПК України при винесенні рішення у справі (ст.84 ГПК України).

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, ст. 33 Правил адвокатської етики.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом - Мордвинцевим В.М. підтверджуються договором про надання юридичних послуг №77-4 від 23.07.2012р. (а.с.22), відповідно до п.1 якого на умовах даного договору Замовник доручає Адвокату, а Адвокат зобов'язується вести справу за позовом Приватного підприємства «Донгазтрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл» в судах першої та апеляційної інстанцій. У розділі 4 договору сторони встановили, що за надані послуги Замовник виплачує Адвокату одноразово гонорар у розмірі 8 000,00грн.

На підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано ордер на ведення господарської справи, довіреність № 23-07-(12)-1 від 23.07.2012р. та платіжне доручення № 526 від 29.10.2012р. про оплату адвокатських послуг у сумі 8 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Мордвинцева В.М. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи №5006/24/73/2012, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 8000,00 грн. неспіврозмірною з розміром заявлених вимог та істотно завищеною та вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 4000,00 грн.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, п.1-1 ч.1 ст.80, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі №5006/24/73/2012 в частині позовних вимог Приватного підприємства «Донгазтрейд» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл» суми основного боргу у розмірі 20 127,54 грн. за відсутністю предмету спору.

Відмовити Приватному підприємству «Донгазтрейд» в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл» пені у розмірі 5 943,46 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкойл» (86119, м. Макіївка, вул. Макарова, 49а, ЄДРПОУ 32866313) на користь Приватного підприємства «Донгазтрейд» (83020, м. Донецьк, вул. Дагестанська, 107а, ЄДРПОУ 36253244) витрати на сплату судового збору у сумі 1239,31 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2012р.

Суддя Величко Н.В.