Рішення

від 11.12.2012 по справі 5006/11/186/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/11/186/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М., при секретарі судового засідання Макогон Я.С., розглянув матеріали справи за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33257089,

до відповідача, Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк, ЄДРПОУ 01242873,

про стягнення 191 558,25 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бурмістрова О.А. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.11.2012р. по 11.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк, про стягнення 191 558,25 грн., у тому числі 165 172,92 грн. суми основного боргу, 484,59 грн. інфляційних витрат, 4 440,78 грн. 3% річних та 21 459,96 грн. пені

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем грошового зобов'язання за договором №171 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 01.03.2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат та пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії наступних документів: договору №171 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 01.03.2012р. з додатком до нього, довідок АА №546488 від 21.05.2012р. та №101-291 від з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №740248, наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання»; актів про зняття показників тепломірів №171 складених станом на 08.02.2012р., 02.04.2012р. та 19.04.2012р.; акту звірки взаємних розрахунків від 31.08.2012р.; рахунків №171 за спожиту теплову енергію від 09.02.2012р., від 30.03.2012р., від 19.04.2012р.; актів про включення опалення складених станом на 19.10.2011р. та 25.10.2011р.; акту про відключення опалення від 18.04.2012р.; претензії-вимоги №40-п від 22.05.2012р. разом із розрахунком пені до неї та фіскальним чеком від 22.05.2012р.; листа №117 від 29.03.2012р., а також розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 54-57, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, 275, 276 Господарського кодексу України.

29.11.2012р. представником Відповідача через канцелярію суду, разом із супровідним листом надано відзив №381 від 29.11.2012р., за змістом якого останній визнав у повному обсязі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 165 172,92 грн., посилаючись на об'єктивні причини її виникнення. Стосовно вимог щодо стягнення 26 385,33 грн., які кваліфікує як штрафні санкції, Відповідач вважає за доцільне відмовити у їх задоволені, оскільки, по-перше, у представленому суду відзиві Відповідач вказує на фінансування закладу виключно за рахунок коштів державного бюджету України та зазначає, що відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2012 рік за КЕКВ 1161 (оплата теплопостачання) було заплановано витрати на суму 326 000,00 грн. (ціна спірного правочину), разом з цим теплової енергії з боку Позивача було поставлено більше, а саме на суму стягуваної заборгованості, по-друге, зауважує на неодноразовому зверненні до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України із листами про виділення додаткового фінансування на комунальні видатки на 2012 рік згідно фактичних потреб та відсутність належного реагування з боку останнього, ненадання цих коштів. Отже, враховуючи наведені обставини, стверджує, що стягнення цієї суми, поставить Відповідача ще у більш скрутне матеріальне становище.

Разом із означеним відзивом Відповідачем долучено до матеріалів справи копії наступних документів: акту звірки взаємних розрахунків від 12.11.2012р.; рахунків №171 за спожиту теплову енергію від 11.11.2011р., від 09.12.2011р., від 11.01.2012р., від 09.02.2012р., від 30.03.2012р., від 19.04.2012р.; платіжних доручень від 17.11.2011р., від 15.12.2011р., від 26.07.2012р.; плану використання бюджетних коштів (індивідуальний) на 2012р.; довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів (індивідуальний) на 2012р.; договору №171 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 29.02.2012р. разом із додатком та додатковою угодою №1 від 20.06.2012р. до нього; статуту закладу Відповідача; наказів №73-к від 01.12.2008р. та №91к від 01.12.2008р.; листів №72 від 23.02.2012р., №283 від 10.09.2012р., №357 від 09.11.2012р.

11.12.2012р. представником Позивача через канцелярію суду надано пояснення №8/п від 10.12.2012р. щодо порядку обліку теплової енергії, що поставлене Відповідачу та розрахунків її вартості.

До пояснень Позивачем надані копії наказу №138 від 01.03.2011р. та акту №171 складеного станом на 10.01.2012р.

Також, Позивачем 11.12.2012р. до матеріалів справи надані пояснення №б/н від 29.11.2012р., згідно яких останній надав суду відомості щодо відсутності на розгляді у іншого судді даних позовних вимог та повідомив про відсутність відносно Відповідача провадження по справі про банкрутство. Крім того, до матеріалів справи долучив розрахунок основної суми боргу, копію акту звірки взаємних розрахунків від 31.08.2012р., а також копію інформації з Єдиного державного реєстру відносно закладу Відповідача.

У судовому засіданні 11.12.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 11.12.2012р. не з'явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи ознайомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, врахував правові позиції сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Державним вищим навчальним закладом «Донецький коледж будівництва та архітектури», укладено договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №171.

Одночасно, Позивачем до матеріалів справи долучено означений договір із визначенням дати його укладання - 01.03.2012р., а Відповідачем наданий примірник правочину із вказанням на дату укладання - 29.02.2012р.

Судом досліджено умови означених правочинів та встановлено їх тотожність.

Як вбачається з претензії-вимоги №40-п від 22.05.2012р. Позивача скерованої на адресу Відповідача, додатку №1 до договору та додаткової угоди №1 від 20.06.2012р. до нього, копії яких представлені суду Відповідачем, останні підписані та скріплені печатками з обох сторін та визначають наявність правовідносин між їх учасниками на підставі договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №171 саме від 29.02.2012р.

Отже, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі було укладено один договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №171 датований 29.02.2012р.

Так, за умовами наведеного правочину, Позивач зобов`язується у 2012 році поставити Відповідачу теплову енергію (код ДК 016-97 №822 від 30.12.1997р. - 40.30.1 категорія «Послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами)») належної якості та в необхідних об'ємах до межі балансової та експлуатаційної належності, а Відповідач зобов'язується прийняти і оплатити поставлену теплову енергію у повному обсзі, згідно із встановленими відповідно до діючого законодавства України тарифами, у строки з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., передбачені договором. Максимальне проектне теплове навантаження: 839800 Ккал/час т.ч.: - на опалення 839800 Ккал/час. Розрахункове річне навантаження: 1200 Гкал/рік, в т.ч.: - на опалення: на t з.п. + 0,7 градусів за Цельсієм 1200 Гкал/рік. (п.1.1 договору).

Додатком №1 до означеного правочину визначено дислокацію об'єктів на які здійснюється теплопостачання, а саме: пр.Комсомольський, 5 - гуртожиток (літ. А-5) 3973,8кв.м. - тепломір; пр.Комсомольський, 3 - учбовий корпус №1 (літ.А-5) 6096,8 кв.м. - тепломір, у тому числі 18,0 кв.м. - розрахунок за площею; вул.Щорса,2Б - учбовий корпус №2 (літ.А-5) 2500,0 кв.м. - тепломір.

Згідно із п.3.1. ціна договору складає 800 000,00 грн., з ПДВ.

Пунктом 3.2. означеного договору встановлено тарифи на момент укладання договору за поставку теплової енергії для бюджетних установ при наявності та відсутності приладів обліку теплової енергії (сплачується в опалювальний період) - за 1 Гкал - 763,69 грн. без ПДВ, за 1 кв.м. - 21,19 грн. без ПДВ; для населення - при наявності приладів обліку теплової енергії (сплачується в опалювальний період) - за 1 Гкал - 221,29 грн. без ПДВ, при відсутності приладів обліку теплової енергії (сплачується в опалювальний період) за 1 кв.м. опалювальної площі - 5,80 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.4.1. означеного правочину розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться у грошовій формі у відповідності до встановлених тарифів. Постачальник виставляє рахунки, які направляються Споживачу поштою або вручаються під підпис. Оплата за поставлену теплову енергію здійснюється у 5-ти денний строк з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який проведено нарахування плати за спожиту теплову енергію.

Як встановлено п.5.1 договору, постачання теплової енергії здійснюється з 01 січня по 31 грудня 2012р.

Згідно п.10.1. правочину, договір діє до 31.12.2012р. Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли до його укладання.

Матеріали справи містять акти про включення опалення по об'єктам розташованим за адресами: вул.Щорса,2Б, пр.Комсомольський,3, складені станом на 19.10.2011р. та 25.10.2011р., що підписані сторонами без зауважень, як і акт про відключення опалення від 18.04.2012р. на означених об'єктах теплопостачання.

Згідно актів №171 про показники тепломіру, встановлених за адресами - пр.Комсомольський,3 та вул.Щорса, 2Б, які підписані сторонами та скріплені печаткою Відповідача, станом на 08.02.2012р., 02.04.2012р. та 19.04.2012р., Відповідачем надано Позивачу інформацію щодо показників тепломірів по фактично спожитої теплової енергії. У ці данні включене опалення по гуртожитку пр.Комсомольський,5.

З огляду на що, об`єм наданих послуг з постачання теплової енергії Державному вищому навчальному закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», зважаючи на рахунки №171 за спожиту теплову енергію від 09.02.2012р., від 30.03.2012р., від 19.04.2012р., які є одночасно актами приймання-передачі наданих послуг, надані та отримані Відповідачем без зауважень, приймаючи до уваги відмітку про це безпосередньо в них, становить 299 011,38 грн., а з урахуванням часткової оплати, здійсненної Відповідачем сума заборгованості дорівнює 165 172,92 грн.

Також, матеріали справи містять акти звірки взаємних розрахунків від 31.08.2012р. та 12.11.2012р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін, за якими відображена означена заборгованість.

Дане у порядку господарського процесуального законодавства під час розгляду справи не спростовано та протилежне з матеріалів справи не вбачається.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем з оплати теплової енергії наданої у період з 01.02.2012р. по 08.04.2012р. у сумі 165 172,92 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Одночасно, як було вказано вище, Відповідачем суму заборгованості у розмірі 165 172,92 грн. визнано у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

Дослідивши обставини справи стосовно додержання принципу законності заявлених позовних вимог та їх визнання у розумінні приписів ч.6 ст.22 та ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає визнання позову у цій частині, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують будь-чиї права і охоронювані законом інтереси, та задовольняє позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 165 172,92 грн.

Щодо заперечень Відповідача відносно позовних вимог в частині стягнення штрафних санкції у розмірі 26 385,33 грн., слід зазначити наступне.

Крім суми основного боргу, Позивачем на підставі п.7.3.1 означеного договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України пред'явлено до стягнення 484,59 грн. інфляційних витрат, 4 440,78 грн. 3% річних та 21 459,96 грн. пені.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, з огляду на наведені визначення норми процесуального законодавства, встановлено право лише на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних зі стягненням 3% річних та інфляційних витрат, оскільки останні за своєю правовою природою не є такими.

Таким чином, суд досліджує клопотання Відповідача тільки у частині нарахованого та пред'явленого до стягнення розміру пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення платежу.

Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що Споживач несе відповідальність за прострочення платежу за спожиту теплову енергію, у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Означена неустойка у вигляді пені розрахована Позивачем за період з 14.02.2012р. по 22.03.2012р. на суму 161 531,22 грн. у розмірі 2 606,63 грн., з 23.03.2012р. по 25.07.2012р. на суму 161 531,22 грн. у розмірі 8 297,84 грн., з 26.07.2012р. - 13.08.2012р. на суму 27 692,76грн. в розмірі 216,23 грн., з 04.04.2012р. по 03.10.2012р. на суму 109 797,20 грн. в сумі 8257,35 грн., за період з 24.04.2012р. по 23.10.2012р. на суму 27 682,96 грн. в сумі 2 081,91 грн., що разом становить 21 459,96 грн.

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог, судом встановлено порушення порядку нарахування штрафних санкцій, встановленого п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За змістом вказаної норми матеріального права нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як свідчать відмітки Відповідача, що проставлені на платіжних документах, представлених суду, рахунок №171 від 09.02.2012р. на суму 161 531,22 грн. отримано ним 09.02.2012р., рахунок №171 від 30.03.2012р. на суму 109 797,20 грн. - 30.03.2012р. та рахунок №171 від 19.04.2012р. на суму 27 682,96 грн. - 19.04.2012р.

З огляду на обумовлений сторонами порядок оплати - 5-ти денний строк зі дня отримання рахунку, сума 161 531,22 грн. за рахунком №171 від 09.02.2012р. повинна була бути сплачена Відповідачем не пізніше 14.02.2012р., сума 109 797,20 грн. за рахунком №171 від 30.03.2012р. не пізніше 04.04.2012р. та сума 27 682,96 грн. за рахунком №171 від 19.04.2012р. - не пізніше 24.04.2012р.

Отже, дотримуючись приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України, належним періодом прострочення зі сплати 161 531,22 грн. є 15.02.2012р. по 25.07.2012р. та, враховуючи часткову оплату 26.07.2012р., з 26.07.2012р. по 15.08.2012р. на суму 27 692,76грн.; зі сплати 109 797,20грн. з 05.04.2012р. по 05.10.2012р. та зі сплати 27 682,96грн. - з 25.04.2012р. по 25.10.2012р. При цьому, оскільки кінцевим періодом прострочення Позивачем визначено 23.10.2012р., цей день приймається за основу перерахунку пені за несвоєчасне внесення плати у розмірі останньої суми (27 682,96 грн.).

За результатом здійсненого арифметичного розрахунку проведеного за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», з урахуванням означеного періоду і порядку нарахування пені, встановлено загальну суму штрафних санкцій у розмірі 21 389,28 грн.

Разом з цим, суд вважає за доцільне зауважити на такому.

Як встановлено, Відповідач у справі - Державний вищий навчальний заклад «Донецький коледж будівництва та архітектури», відповідно до п.1.1 статуту заснований на державній формі власності і підпорядкований Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, за організаційно-правовою формою за КОПФГ є державною організацією (установа, заклад).

Згідно п.1.6 статуту, коледж є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, поточний та інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням, відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Матеріально-технічну базу та фінанси коледжу складають основні фонди, оборотні кошти та інші матеріали, вартість яких відображається на самостійному балансі (п.7.1 статуту).

Пунктом 7.5 статуту закладу визначено, що фінансування коледжу здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів державного бюджету, а також додаткові джерела фінансування, не заборонені законодавством. При цьому, основною метою діяльності коледжу є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовки фахівців для задоволення потреб держави (п.1.3. Статуту).

Кошти, одержані коледжем від здійснення або на здійснення діяльності, передбачені цим статутом, не вважаються прибутком і не оподатковуються (п.7.10 статуту).

Планом використання бюджетних коштів Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», на 2012р., затвердженого заступником міністра Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за показником видатків «оплата теплопостачання» за рахунок спеціального фонду закладу було передбачено - 8 000,00 грн.

Згідно довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури» на 2012р, яка також затверджена профільним Міністерством, показник видатків «оплата теплопостачання» за рахунок загального фонду збільшено на 318 000,00 грн., а отже фактично становить 326 000,00 грн.

20.06.2012р. між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю теплової енергії №171 від 29.02.2012р., відповідно до п.1 якої сторонами внесено зміни в п.п.3.1 п.3 правочину, а саме зменшено ціну договору та визначено її на рівні 326 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Як свідчать фактичні обставини справи та, що не заперечується сторонами, обсяг поставленої теплової енергії в межах спірного правочину (з 01.11.2011р. по 08.04.2012р.) дорівнює 722 601,08 грн., з яких 251 128,48 грн. опалення поставлене у листопаді-грудні 2011р., 471 472,60 грн. - опалення поставлене у січні-квітні 2012р. (безпосередньо у межах періоду, обумовленому договором №171 від 29.02.2012р., п.5.1).

Відповідно до платіжних доручень від 17.11.2011р., від 15.12.2011р., від 26.07.2012р., копії яких містяться у матеріалах справи, Відповідач у період з листопада 2011 року по липень 2012 року перерахував на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти, у якості оплати наданого опалення, у тому числі у період з 01.02.2012р. по 08.04.2012р., що склали суму у загальному розмірі 557 428,16 грн., з яких оплата 231 428,16 грн. здійсненна в рахунок погашення заборгованості за листопад - грудень 2011року. Залишкова сума у розмірі 326 000,00 грн. розподілена наступним чином: погашено залишкову несплачену вартість отриманої теплової енергії у наведеному періоді 2011р. у сумі 19 700,32 грн., а іншу частину в розмірі 306 299,68 грн. віднесено на оплату опалення поданого у період січень-квітень 2012р.

Теплопостачання на суму 165 172,92 грн., яка є предметом прострочення у спірних правовідносинах (вартість частки теплопостачання у лютому-квітні 2012р.), є дійсним обсягом теплової енергії поставленої Позивачем та становить суму понад заплановані витрати Відповідача з об'єктивних причин.

За змістом листа №72 від 23.02.2012р. Відповідач звернувся до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з проханням виділити додаткове фінансування у розмірі 890 900,00 грн. згідно потреби у комунальних видатках на 2012р. у зв'язку з недостатнім виділенням коштів.

Листом №283 від 10.09.2012р. Відповідач повідомив профільне міністерство про наявність боргу у розмірі 165 172,92 грн. з оплати теплопостачання та просив виділити додаткове фінансування.

Листом №357 від 07.11.2012р. Відповідачем повідомлено міністерство також про порушення провадження по справі №5006/11/186/2012 щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 01.02.2012р. по 15.04.2012р. у сумі 191 558,25 грн. та наслідки застосовані Позивачем до закладу, з огляду на порушення ним умов укладеного правочину у частині розрахунку за фактично подане опалення.

Відповідно до п.47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до ст.20 Бюджетного кодексу України управління бюджетними коштами здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Приписи ст.551 Цивільного кодексу України визначають, що розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, за змістом п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

За змістом глави 24 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором; господарсько-правова відповідальність базується на принципі, зокрема, сплати штрафних санкцій за порушення зобов'язання; господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Одночасно, судом прийнято до уваги приписи ст.ст.3, 42 Господарського кодексу України, за якими господарська діяльність суб'єктами господарювання (підприємцями) здійснюється самостійно та на власний ризик.

Об'єктивно оцінивши означене, суд дійшов висновку, що наведені вище обставини є винятковими, фінансування закладу Відповідача відбувається виключно з державного бюджету в межах відповідних асигнувань, боржником вчинено дію, що свідчить про вжиття заходів до належного виконання зобов'язання, проте у певній мірі.

Отже, є наявними підстави для застосування п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з Відповідача пені.

Оскільки, право суду, за приписом наведеної норми процесуального законодавства, опосередковано зменшенням розміру неустойки, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання зобов'язання, значності прострочення виконання, а також періоду прострочення, що становить по теперішній час, вважає за доцільне зменшити розмір пені встановлений із розрахунку суду на 50%, тобто до 10 694,64 грн.

Відносно позовних вимог щодо стягнення 3% річних розрахованих Позивачем за період з 14.02.2012р. на суму 161 531,22 грн. у розмірі 663,83 грн., з 04.04.2012р. - 23.04.2012р. на суму 109 797,20 грн. в розмірі 446,02 грн., з 24.04.2012р. по 25.07.2012р. на суму 27 682,96 грн. в сумі 2 285,59 грн., за період з 26.07.2012р. по 10.10.2012р. на суму 165 172,92 грн. в сумі 1 045,34 грн., що разом становить 4 440,78 грн., а також інфляційних витрат розрахованних з 14.02.2012р. по 03.04.2012р. на суму 161 531,22 грн. у розмірі 484,59грн. та з 04.04.2012р. - 23.04.2012р. на суму 109 797,20 грн. в розмірі 0 грн., загалом 484,59 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», період і порядок їх нарахування, з огляду на встановлений вище початок періоду прострочення, суд дійшов висновку щодо задоволення 3% річних частково в розмірі 4 404,14 грн. та, зважаючи на межі позовних вимог, інфляційні витрати у розмірі визначеному Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу Відповідача, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на нього повністю, без урахування зменшення неустойки. Одночасно, у даному випадку, з врахуванням перерахунку штрафної санкцій, пропорційно сумі встановленій судом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, до Відповідача, Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк, про стягнення 191 558,25 грн., у тому числі 165 172,92 грн. суми основного боргу, 484,59 грн. інфляційних витрат, 4 440,78 грн. 3% річних та 21 459,96 грн. пені, задовольнити частково.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури» (83055, м.Донецьк, Ворошиловський район, пр.Комсомольський, б.3, ЄДРПОУ 01242873, р/р 35212005000624 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26003040177 в ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629) 180 756,29грн., у тому числі 165 172,92 грн. суми основного боргу, 4 404,14 грн. 3% річних, 484,59 грн. інфляцйних витрат та 10 694,64 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 3 829,02 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 11.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.12.2012р.

Суддя Соболєва С.М.