Рішення

від 17.12.2012 по справі 5015/4890/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.12 Справа№ 5015/4890/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерлінг Капітал Системс», м. Київ;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс», м. Львів;

про: стягнення 10 073 грн. 29 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Цебак І.Г. -представник на підставі довіреності б/н від 13.11.2012 року;

відповідача: не з'явився

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 21.11.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 16.11.2012 року, яка поступила на розгляд господарського суду 19.11.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 10073 грн. 29 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 17.12.2012 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали господарського суду від 21.11.2012 року виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвали господарського суду від 21.11.2011 року не виконав.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Стерлінг Капітал Системс» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 10073 грн. 29 коп. боргу. Позивач вказує, що на момент подання позову відповідач не оплатив поставлену йому вартість поставленої продукції, внаслідок чого заборгував 10000 грн. 00 коп. В судовому засіданні позивач подав бухгалтерську довідку № 17/12-966 від 17.12.2012 року про те, що станом на дату розгляду справи борг відповідача зменшився і становить 9000 грн. 00 коп.

Із врахуванням викладеного предметом позову є основна заборгованість в розмірі 9000 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 10 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 63 грн. 29 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Згідно заявки відповідача на придбання осушувача CDР 65 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 568 від 23.08.2012 року на суму 36526 грн. 00 коп.

23.08.2012 року Приватне акціонерне товариство «Львів-Інтуртранс»здійснило часткову оплату на суму 21526 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 326.

29.08.2012 року Приватне акціонерне товариство «Львів-Інтуртранс»здійснило часткову оплату на суму 5000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 332.

Тому, станом на момент звернення позивача до суду борг відповідача перед ним становив 10 000 грн. 00 коп.

04.12.2012 року відповідачем сплачено позивачеві грошові кошти в розмірі 1000 грн. в рахунок оплати вартості товару.

Внаслідок наведеного на момент вирішення спору відповідач сплатив позивачеві грошові кошти в загальному розмірі 27526 грн. коп. з призначенням платежу за «осушувач згідно рахунку № 568 від 23.08.2012 року». Рахунок № 568 від 23.08.2012 року був виставлений відповідачеві для оплати вартості осушувача марки CDР 65 по ціні 365626 грн. 00 коп.

Листом № 77 від 27.08.2012 року відповідач звернувся до позивача із проханням відпустити йому осушувач марки CDР 65, посилаючись на часткову оплату в сумі 25526 грн. 00 коп. згідно виставленого рахунку № 568 від 23.08.2012 року. При цьому гарантував, що решту суми, що складає 11000 грн. 00 коп. буде сплачено до 31.08.2012 року.

Відповідно до довіреності серії 12ААВ № 943659 від 27.08.2012 року, виданої на ім'я Теребуха А.А., та поданої представником відповідача в оригіналі позивачеві, відповідач 31.08.2012 року отримав товар - осушувач марки CDР 65. Підписаний примірник накладної на отримання товару відповідач позивачеві не повернув.

Згідно бухгалтерської довідки вих. № 17/12-966 від 17.12.2012 року станом на 17.12.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 9000 грн. 00 коп. внаслідок часткової сплати відповідачем боргу в розмірі 1000 грн. 00 коп.

В матеріалах справи відсутні докази оплати чи спростування відповідачем боргу в розмірі 9000 грн. 00 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач поставив, а відповідач отримав товар (осушувач CDР 65) на суму 36526 грн. 00 коп.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України моментом виконання обов'язку продавця передати товар покупцеві є накладна.Ст. 692 Цивільного кодексу України покладає на покупця обов'язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару погоджена сторонами у відповідних видаткових накладних.

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.

Судом вище встановлено, що відповідно до довіреності серії 12ААВ № 943659 від 27.08.2012 року, виданої на ім'я Теребуха А.А., та поданої представником відповідача в оригіналі позивачеві, відповідач 31.08.2012 року отримав товар - осушувач марки CDР 65. Підписаний примірник накладної на отримання товару відповідач позивачеві не повернув. Внаслідок наведеного позивач подав суду на доведення факту поставки підписаний лише ним примірних накладної та податкові накладні.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та подані позивачем докази (зокрема -наявність в розпорядженні позивача оригіналу довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей, факти часткової оплати вартості осушувача з призначенням платежу відповідно до виставленого рахунку для оплати вартості осушувача, сплата відповідачем 1000 грн. 00 коп. з тим же призначенням платежу після порушення провадження у справі та після подання відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи), суд прийшов до висновку про те, що позивач дійсно передав, а відповідач дійсно отримав товар (осушувач марки CDР 65), за який відповідач зобов'язаний був сплатити позивачеві грошові кошти в розмірі 36526 грн. 00 коп.

Між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав поставку товару, а Приватне акціонерне товариство «Львів-Інтуртранс»зобов'язалось провести повну оплату. Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 9000 грн. 00 коп . , суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення із відповідача 9000 грн. 00 коп. заборгованості, 63 грн. 29 коп. 3% річних та 10 грн. 00 коп. втрат від інфляції. Поданий позивачем розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно .

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, п. 1.1. ст. 80. ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс»(79041, м. Львів, вул. Кузневича, буд. 2, код ЄДРПОУ 13829036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерлінг Капітал Системс»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 40-А, кв.10, код ЄДРПОУ 35725194) 9000 грн. 00 коп. боргу, 10 грн.00 коп. втрат від інфляції, 63 грн. 29 коп. 3% річних та 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 1000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 24.12.2012 року.

Суддя Матвіїв Р.І.