Рішення

від 17.12.2012 по справі 5020-1061/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року справа № 5020-1061/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна"

(вул. Димитрова, 5, корп. 10 А, м. Київ, 03150)

до Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод"

(вул. Портова, 8, м. Севастополь, 99009)

про стягнення 46 880,84 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача -Логінової А.М., довіреність №301/01-14-929 від 19.10.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (далі -ТОВ "Едіпресс Україна", Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" (далі -ДП "Севастопольський виноробний завод", Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №2443AD від 26.12.2011 у розмірі 46 880,84 грн., у тому числі: 46 000,00 грн. -основний борг, 737,32 грн. -пеня, 143,52 грн. -3% річних.

Позовні вимоги з посиланням на статті 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України та статті 193, 217 Господарського кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо оплати наданих за договором №2443AD від 26.12.2011 послуг з розміщення і розповсюдження рекламних, рекламно-інформаційних та інформативних матеріалів за наступними актами надання послуг: №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн., №Р-0312/02 від 14.02.2012 на суму 13 920,00 грн., №Р-0412/01 від 13.03.2012 на суму 14 160,00 грн., №EV-0112/07 від 13.03.2012 на суму 12 900,00 грн.

Ухвалою суду від 15.11.2012 справа прийнята до провадження суддею Юріною О.М., призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.12.2012.

На адресу суду від ТОВ "Едіпресс Україна" надійшли листи за вих. №385-10/12L від 16.10.2012 (вх.№8994/12 від 24.10.2012) /т.1 а.с.103/ та за вих. №396-11/12L від 30.11.2012 (вх. №10459/12 від 11.12.2012), в яких Позивач зазначив, що у позовній заяві має місце описка технічного характеру, а саме замість належного Акту надання послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012, вказано №Р-0212/02 від 27.01.2012. У зв'язку з чим Позивач просить суд читати у матеріалах справи зазначений документ у наступній редакції: «акт надання послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн.».

Представник Позивача у судове засідання 12.12.2012 явку уповноваженого представника не забезпечив, до початку судового засідання до суду надійшло листа за вих. №396-11/12L від 30.11.2012 (вх. №10459/12 від 11.12.2012) /т.2 а.с.33/, відповідно до якого Позивач просить суд розглянути справу у відсутність представника Позивача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник Відповідача у судовому засіданні 12.12.2012 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві б/н від 13.11.2012 /т.2 а.с.2-3/ та письмових запереченнях б/н від 11.12.2012 /т.2 а.с.37-38/, зокрема, зазначив, що ДП "Севастопольський виноробний завод" ніколи не підписував акт наданих послуг за №Р-0212/02 від 27.01.2012 на суму 13 920,00 грн., а посилання ТОВ "Едіпресс Україна" на те, що ним була допущена помилка у визначені номеру та дати вказаного акту, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки зміна номеру та дати акту наданих послуг, який є підставою для стягнення заборгованості, повинно оформлятися відповідною письмовою заявою до суду, в той час як право позивача на зміну предмету або підстави позову може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, а невідповідність згаданої заяви вимогам діючого законодавства є підставою для її повернення з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.12.2012 була оголошена перерва до 17 годин 30 хвилин 12.12.2012.

12.12.2012 суд у порядку статті 82 1 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення.

17.12.2012 о 10 годині 30 хвилин одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2011 між ТОВ "Едіпресс Україна" (виконавець) та ДП "Севастопольський виноробний завод" (замовник) укладений договір про надання послуг №2443 AD (далі -Договір) /а.с.10-15/, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги, вказані у відповідних Додатках до даного Договору, або попередньо у заявках замовника, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця в строк та на умовах, передбачених даним Договором та Додаткам до нього.

Умови надання послуг, включаючи строки розміщення, найменування та номери ЗМІ, обсяг рекламних, інформаційних, рекламно-інформаційних матеріалів, що будуть розміщуватись, характер, форму, види носіїв, теми статей та матеріалів, інші технічні вимоги, графік виходу, вартість і строки та порядок оплати, інші істотні умови обумовлюються сторонами у відповідних Додатках до даного Договору. Додатки підписуються уповноваженими представниками сторін і з моменту підписання набирають статусу невід'ємних частин даного Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.2 Договору виконавець після розміщення матеріалів оформляє та передає замовнику акт наданих послуг. Замовник протягом 5 (п'яти) календарних днів розглядає акт і або підписує його, або повертає разом із письмовими рекламаціями. Якщо із сплином зазначеного строку замовник не надасть підписаний акт або не поверне його разом із письмовими запереченнями, на акті наданих послуг Генеральним директором і Головним бухгалтером виконавця здійснюється напис «Заперечень і підписаного акту від замовника у вставлений строк не надійшло». Це означає, що із сплином 5 денного строку рекламації не приймаються, а такий акт стає підставою для проведення остаточного розрахунку по даному Договору, а обов'язки виконавця вважаються виконаними належним чином.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна даного Договору складається із сум вартості послуг з розміщення, матеріалів, з врахуванням податків. Розмір та строки оплати вартості послуг узгоджується сторонами в Додатках та/або у рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною даного Договору. Розцінки на послуги замовника можуть змінюватись протягом дії Договору, про що виконавець письмово повідомляє замовника за 14 календарних днів до набрання чинності нових розцінок.

Вартість послуг щодо кожного Додатку та/або розміщення окремо сплачується замовником на основі рахунку-фактури, виставленого виконавцем, в строк не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення такого рахунку-фактури, якщо в додатку сторони не узгодять інший порядок і строки оплати (пункт 3.2 Договору).

На підставі умов Договору Позивачем надані Відповідачеві послуги на загальну суму 54 900,00 грн., що підтверджується наступними актами про надання послуг: №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн. за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ТМ «Севастопольськое шампанское»в журналі «Полина»№02/2012 /т.1 а.с.21, 51/, №Р-0312/02 від 14.02.2012 на суму 13 920,00 грн. за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ТМ «Севастопольськое шампанское»в журналі «Полина»№03/2012 /т.1 а.с.22, 52/, №Р-0412/01 від 13.03.2012 на суму 14 160,00 грн. за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ТМ «Севастопольськое шампанское»в журналі «Полина»№04/2012 /т.1 а.с.23, 53/ №EV-0112/07 від 13.03.2012 на суму 12 900,00 грн. за розміщення реклами в журналі «Это вкусно!»№1/2012 /т.1 а.с.24, 54/, які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

На оплату наданих за Договором послуг ДП "Севастопольський виноробний завод" були виставлені рахунки на оплату №Р-0212/13 від 17.01.2013 на суму 13 920,00 грн., №Р-0312/02 від 27.01.2012 на суму 13 920,00 грн., №Р-0412/01 від 27.01.2012 на суму 14 160,00 грн., №EV-0112/07 від 13.03.2012 на суму 12 900,00 грн. /т.1 а.с.17-20, 47-50/.

Проте, Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав лише частково, здійснивши оплату 17.05.2012 на суму 1 920,00 грн. за рахунком №2012/13 від 17.01.2012 /т.2 а.с.6/, 05.06.2012 на суму 1 980,00 грн. за рахунком №2012/13 від 17.01.2012 /т.2 а.с.9/, 21.05.2012 на суму 1 000,00 грн. за рахунком №2012/13 від 17.01.2012 /т.2 а.с.8/, 20.07.2012 на суму 2 000,00 грн. за рахунком №2012/13 від 17.01.2012 /т.2 а.с.11/, 27.07.2012 на суму 2 000,00 грн. за рахунком №2012/13 від 17.01.2012 /т.2 а.с.12/, у зв'язку з чим у ДП "Севастопольський виноробний завод" утворилась заборгованість у розмірі 46 000,00 грн.

03.08.2012 Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія за вих. №363-08/12L від 03.08.2012 з вимогою в строк до 03.09.2012 сплатити заборгованість за Договором у розмірі 46 000,00 грн. /т.1 а.с.25-27/. Проте, ДП "Севастопольський виноробний завод" зазначена заборгованість сплачена не була, що стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання Позивачем послуг відповідно до умов Договору на суму 54 900,00 грн. підтверджується актами про надання послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн. за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ТМ «Севастопольськое шампанское» в журналі «Полина»№02/2012 /т.1 а.с.21, 51/, №Р-0312/02 від 14.02.2012 на суму 13 920,00 грн. за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ТМ «Севастопольськое шампанское»в журналі «Полина»№03/2012 /т.1 а.с.22, 52/, №Р-0412/01 від 13.03.2012 на суму 14 160,00 грн. за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ТМ «Севастопольськое шампанское»в журналі «Полина»№04/2012 /т.1 а.с.23, 53/ №EV-0112/07 від 13.03.2012 на суму 12 900,00 грн. за розміщення реклами в журналі «Это вкусно!»№1/2012 /т.1 а.с.24, 54/, які підписані Відповідачем та скріплені печаткою останнього. Але оплата отриманих послуг здійсненна ДП "Севастопольський виноробний завод" лише частково на суму 8 900,00 грн., про що свідчать відповідні виписки банку, надані Відповідачем / т.2 а.с.6-12/.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за надані Позивачем послуги за Договором у розмірі 46 000,00 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги довід Відповідача про те, що судом не можуть бути прийняті до уваги листи ТОВ "Едіпресс Україна", з яких вбачається, що останнім була допущена помилка у визначенні номеру та дати акту наданих послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн., оскільки зміна номеру та дати акту наданих послуг, який є підставою для стягнення заборгованості, повинно оформлятися відповідною письмовою заявою до суду, в той час як право позивача на зміну предмету або підстави позову може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, а невідповідність згаданої заяви вимогам діючого законодавства є підставою для її повернення з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

З положень пункту 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 вбачається, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Судом встановлено, що Позивачем у позовній заяві (абзац 6 аркуша 2) зазначено, що заборгованість виникла, у тому числі, за актом наданих послуг №Р-0212/02 від 27.01.2012 на суму 13 920,00 грн. В подальшому ТОВ "Едіпресс Україна" звернулося до суду з листами за вих. №385-10/12L від 16.10.2012 (вх.№8994/12 від 24.10.2012) /т.1 а.с.103/ та за вих. №396-11/12L від 30.11.2012 (вх. №10459/12 від 11.12.2012), з проханням читати у матеріалах справи зазначений документ у наступній редакції: «акт надання послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн.».

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем у якості доказу наявності заборгованості, на якому в тому числі ґрунтуються позовні вимоги, додано копію акту надання послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012 на суму 13 920,00 грн. Доказів складання акту №0212/02 від 27.01.2012 та існування відповідного рахунку-фактури до нього сторонами не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що при складанні позовної заяви мала місце описка у реквізитах цього акту, в той час як в якості доказу надання послуг за Договором ТОВ "Едіпресс Україна" надав копію акта надання послуг №Р-0212/13 від 17.01.2012. При цьому, початок розгляду цієї справи по суті відбувся у судовому засіданні 12.12.2012, про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання від 12.12.2012 /т.2 а.с.42/, тобто після надходження до суду листів Позивача.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані ТОВ "Едіпресс Україна" послуги за Договором №2443 AD від 26.12.2011 у розмірі 46 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У зв'язку з несвоєчасним здійсненням розрахунків за Договором Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за період з 03.08.2012 по 11.09.2012 у розмірі 737,32 грн. та 3% річних за аналогічний період у розмірі 143,52 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі -ГК України), захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку прострочення замовником строків платежу, передбачених даним Договором і Додатками до нього, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені за період з 03.08.2012 по 11.09.2012 у розмірі 737,32 грн., складений Позивачем /а.с.9/, суд визнав його невірним, оскільки він складений без врахування вимог статті 232 Господарського кодексу України, а саме, шестимісячного строку нарахування пені на заборгованість за рахунками-фактурами №Р-0212/13 від 17.01.2013 на суму 13 920,00 грн., №Р-0312/02 від 27.01.2012 на суму 13 920,00 грн., №Р-0412/01 від 27.01.2012 на суму 14 160,00 грн., який станом на 03.08.2012 сплинув (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 №13/110-11).

Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році /100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та умов Договору (пункти 3.2, 4.4), в межах позовних вимог та з використанням наступних даних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простр-няРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 12900,00 03.08.2012 - 11.09.2012 40 7.5000 % 0.041 %* 211.48 Итого 211,48

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором за період з 03.08.2012 по 11.09.2012 склала 211,48 грн., тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі 211,48 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних наданий Позивачем /а.с.9/, суд визнав цей розрахунок вірним, тому позовні вимоги, щодо стягнення з Відповідачам 3% річних за період 03.08.2012 по 11.09.2012 у розмірі 143,52 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача 46 355,00 грн., у тому числі: 46 000,00 грн. -основний борг, 211,48 грн. -пеня, 143,52 грн. -3% річних.

Витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" (вул. Портова, 8, м. Севастополь, 99009, ідентифікаційний код 05431414, р/р 26003010076516 в ПАТ «ВТБ Банк»у м. Севастополі, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (вул. Димитрова, 5, корп. 10 А, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 31057188, р/р 26003000420000 в ПАТ «КІБ Креді агріколь», МФО 300379) заборгованість у розмірі 46 355,00 грн. (сорок шість тисяч триста п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.), у тому числі: 46 000,00 грн. -основний борг, 211,48 грн. -пеня, 143,52 грн. -3% річних, а також судовий збір у розмірі 1 591,45 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна грн. 45 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 24.12.2012.

Суддя підпис О.М. Юріна