Рішення

від 20.12.2012 по справі 5015/4599/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа№ 5015/4599/12

За позовом: Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі

позивача1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області,

м. Львів

позивача2: Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров'я України, м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державного Казначейства України у Львівській області

про: стягнення 138 727,84 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за Договором № 203 від 28.12.2006 року, розірвання договору оренди та повернення орендованих приміщень балансоутримувачу

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. -прокурор

від позивача1: Параманов О.С. -юрисконсульт (довіреність № 18-11-00013 від 03.01.2012р.)

від позивача2: Стефанишин А.Я. -юрисконсульт (довіреність № 580 від 21.11.2012 р.)

від відповідача: Назарук Г.М. -директор, Мисяк А.Я. -юрисконсульт (довіреність № 4

від 05.11.2012 року),

від третьої особи: не з'явився

Прокурору, представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 20.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів та Львівського науково-дослідного інституту епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров'я України,

м. Львів до Дочірнього підприємства «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державного Казначейства України у Львівській області про стягнення 138 727,84 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за Договором № 203 від 28.12.2006 року, розірвання договору оренди та повернення орендованих приміщень балансоутримувачу.

Ухвалою суду від 05.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.11.2012 року. Ухвалою суду від 22.11.2012 року розгляд справи відкладено на 20.12.2012 року.

В судовому засіданні 20.12.2012 року прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 306 800,40 грн. основного боргу, 11 617,98 грн. пені на користь позивача1, стягнути 221 603,09 грн. на користь позивача2 та розірвати договір оренди № 203 від 28.12.2006 року.

В судове засідання 22.11.2012 року представники прокуратури та позивачів1,2 з'явились, вимоги ухвали суду від 05.11.2012 року виконали частково, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив суд позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості по орендній платі, а також щодо розірвання договору оренди задовольнити в повному обсязі, не застосовувати штрафні санкції у вигляді пені, відстрочити виконання рішення на шість календарних місяців.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, письмового пояснення по суті позову не подала, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду від 05.11.2012 року не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.12.2006р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та дочірнім підприємством «Львівдіалік»ДАК «Укрмедпром»(орендар) укладено договір № 203 (далі -Договір) оренди індивідуально визначеного нерухомого майна державної форми власності, яке перебуває на балансі ДУ «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України»(балансоутримувач).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме державне майно -вбудовані нежитлові приміщення будівлі загальною площею 2 284, 6 кв.м. (в т.ч. приміщення підвалу заг.пл. 977, 0 кв.м. приміщення I-ІV поверхів заг. пл. 1 226,5 кв.м. приміщення VІ поверху заг. пл. 81,1 кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Львів вул. Зелена, 12 та перебувають на балансі Державної установи «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України».

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2006р.) 37 621,75 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця (п. 3.2 Договору).

Згідно з п.3.3. Договору орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному співвідношенні:

- 50 % до державного бюджету на рахунок визначений управлінням державного казначейства України;

- 50 % на рахунок балансоутримувача.

Згідно з п.3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату закріплено

п. 5.2 Договору №203 від 28.12.2006р.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги за позовом та клопотанням про уточнення позовних вимог обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на таке.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за Договором зобов'язання по передачі об'єкта оренди орендарю, що підтверджується актами прийому-передачі індивідуально визначеного нерухомого Майна, що належить до державної власності, згідно договорів оренди від 28.12.2006р. №203 (в матеріалах справи).

Відповідно до поданих прокурором заяв про уточнення позовних вимог заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 306 800,40 грн., а заборгованість відповідача перед балансоутримувачем -позивачем2 за період з вересня 2012 року по 20 грудня 2012 року становить 221 603,09 грн.

Суд, приймаючи до початку розгляду справи по суті заяву прокурора про уточнення позовних вимог, оцінює її як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості по орендній платі, а також щодо розірвання договору оренди не заперечує, виникнення заборгованості пояснює скрутним фінансовим становищем в зв'язку з припиненням виробничої діяльності з виготовлення та реалізації лікарських засобів. У зв'язку з наведеним просив суд не застосовувати штрафні санкції у вигляді пені та відстрочити виконання рішення на шість календарних місяців.

Відтак, договірні зобов'язання відповідачем по сплаті орендних платежів не виконано. Таким чином, судом встановлений факт систематичного невиконання умов Договору № 203 зі сторони відповідача, що відповідно до приписів ЦК України, статті 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»є підставою для розірвання договору (про що і йдеться в позовних вимогах).

Пунктом 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з п. 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. У судовому засіданні прокурор та сторони не заперечували проти застосування відстрочки.

Заявлене відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення на шість місяців з врахуванням обґрунтованих доказів важкого фінансового становища підлягає задоволенню, а саме: суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

Що стосується заяви відповідача про нестягнення пені, то в пункті 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. З'ясовуючи позиції прокурора та сторін щодо зменшення розміру неустойки, тільки позивач1 просив суд стягнути вартість нарахованої пені у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає доцільним зменшити розмір пені на

90 % із заявленої суми пені в уточнених позовних вимогах (11 617, 98 грн.), а отже сплаті підлягатиме пеня в сумі 1 161, 80 грн. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі щодо інших позовних вимог, суд вважає що стягнення 10 % заявленої суми пені буде достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договору у майбутньому і враховуючи його скрутне фінансове становище у зв'язку з припиненням виробничої діяльності з виготовлення лікарських засобів і водночас слугуватиме номінальною фінансовою сатисфакцією для позивача за неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Враховуючи клопотання відповідача про зменшення штрафу та положення п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення пеня підлягає до задоволення частково у розмірі 1 161, 80грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного і комунального майна»та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати Договір оренди № 203 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Дочірним підприємством «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром»від 28 грудня 2006 року.

3. Зобов'язати Дочірне підприємство «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром»повернути орендовані приміщення (вбудовані нежитлові приміщення будівлі (літера А-6) загальною площею 2 284, 6 кв.м (в т.ч. приміщення підвалу загальною площею 977 кв. м, приміщення І-ІV поверхів загальною площею 1 226, 5 кв. м, приміщення VІ поверху загальною площею 81, 1 кв. м), що знаходяться за адресою:

м. Львів, вул. Зелена, 12) за Договором від 28 грудня 2006 року № 203 Львівському науково-дослідному інституту епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров'я України.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», 79005, м. Львів, вул. Зелена, 12 (р/р 26004301416998 в філії «Залізничне відділення ПІБ»м. Львова, МФО 325105, код ЄДРПОУ 30274777) на користь держави в особі Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Львівській області, 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 (код ЄДРПОУ 20823070) на спеціальний рахунок (№ 31114092702002 банк одержувача - ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014) 306 800,40 грн. основного боргу та пеню в сумі 1 161,80грн. Відстрочити виконання рішення суду на 6 (шість) місяців.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», 79005, м. Львів, вул. Зелена, 12 (р/р 26004301416998 в філії «Залізничне відділення ПІБ»м. Львова, МФО 325105, код ЄДРПОУ 30274777) на користь Державної установи «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров'я України», 79005, м. Львів, вул. Зелена, 12 (р/р 35225015000256 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 02012071) 221 603,09 грн. заборгованості по орендній платі за Договором № 203 від 28.12.2006 року. Відстрочити виконання рішення суду на 6 (шість) місяців.

6. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівдіалік»Державної акціонерної компанії «Укрмедпром», 79005, м. Львів, вул. Зелена, 12 (р/р 26004301416998 в філії «Залізничне відділення ПІБ»м. Львова, МФО 325105, код ЄДРПОУ 30274777) в дохід державного бюджету 10 591,31 грн. судового збору.

7. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А