Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а-15839/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-15839/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И в порядку письмового провадження м. Київ  24 грудня 2012 року                      № 2а-15839/12/2670 За позовомМиронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «Земсервіс-Трієра» про стягнення 8734,69 грн. Суддя: Кротюк О.В. Обставини справи: Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земсервіс-Трієра»про стягнення 8734,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем податкових зобов'язань з орендної плати за землі державної або комунальної власності. Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань щодо розгляду справи не подавав, докази належного його повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи. В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні. Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив: заборгованість відповідача з орендної плати за землі державної або комунальної власності виникла внаслідок: 1)          подання ТОВ «Земсервіс-Трієра»податкової декларації з плати за землю за 2012 рік, якою нараховано орендної плати за березень-вересень місяці у розмірі 1232,16 грн. щомісячно. При цьому за березень 2012 р. було погашено податкового зобов'язання за рахунок переплати у розмірі 12,38 грн.; 2)          винесення позивачем податкового повідомлення-рішення №0000741501 від 19.04.2012, яким визначено суму штрафу у розмірі 121,95 грн. Вказане повідомлення-рішення, як вбачається з самого рішення та відбитку поштового штемпеля на конверті, було направлено відповідачу на адресу: Київська обл., м.Ірпінь, шосе Бучанське,10. Поштове відправлення повернулося на адресу податкового органу з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання». У зв'язку з несплатою визначених податкових зобов'язань позивачем виставлено та направлено податкову вимогу №19 від 06.07.2012, яка була направлена відповідачу на адресу: Київська обл., м.Ірпінь, шосе Бучанське,10. Поштове відправлення повернулося на адресу позивача з відміткою пошти «За зазначеною адресою не існує». Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення податкового зобов'язання, визначеного платником у податковій декларації, та такими, що підлягають задоволенню в цій частині з урахуванням наступного. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України  (далі –ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 46.1. ПКУ податкова декларація, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пункт 49.1 статті 49 ПКУ передбачає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Підпунктом 126.1 ст. 126 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Згідно ст. 116 ПКУ, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Згідно з п.45.2 ст.45 ПКУ, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 25.09.2012, а також станом на 13.12.2012 зазначена наступна адреса місцезнаходження ТОВ «Земсервіс-Трієра»: м.Київ, вул. Стрийська, 4. В той же час, додатково суд приймає до уваги те, що у податковій декларації з плати за землю за 2012 рік, яка була подана відповідачем до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області 19.02.2012 місцезнаходження платника зазначено за адресою: м.Київ, вул. Стрийська, 4. За таких обставин, зважаючи на те, що податковою адресою ТОВ «Земсервіс-Трієра»є адреса: м.Київ, вул. Стрийська, 4, а податкове повідомлення –рішення №0000741501 від 19.04.2012 було направлено відповідачу на адресу: Київська обл., м.Ірпінь, шосе Бучанське,10, яка не є податковою адресою платника податків, суд дійшов висновку, що зазначене рішення є таким, що не вручено відповідачу. А відтак, сума штрафу, визначена ним, є не узгодженою, статусу податкового боргу не набула та стягненню не підлягає. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Разом з тим, відповідач не спростував жодних фактів з приводу обґрунтованості позовних вимог стосовно стягнення суми заборгованості з орендної плати за землі державної або комунальної власності за березень-вересень місяці 2012 року у розмірі 8 612,74 грн. При цьому, обставина щодо направлення податкової вимоги не адресу відповідача, відмінну від податкової, не впливає на узгодженість суми орендної плати, самостійно визначеної платником у податковій декларації за 2012 рік та, у зв'язку з несплатою у встановлені законом строки, набуття нею статусу податкового боргу В порядку пункту 20.1.18 статті 18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 8 612,74 грн. Доказів, які б спростовували доводи позивача у вищевказаній частині, відповідач суду не надав. Оскільки суб'єкт владних повноважень звільнений від сплати судового збору, а також відсутності витрати позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земсервіс-Трієра»(03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4, код ЄДРПОУ 33699283) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 8 612 (вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 74 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України. Суддя                                                                                           О.В. Кротюк