Рішення

від 22.10.2012 по справі 5023/3904/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3904/12 вх. № 3904/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Кайрос Оіл", м. Світловодськ

до ТОВ "Торгівельний дім "Харків оіл", с. М. Рогань

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайрос Оіл" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харків Оіл" (далі - відповідач) 29800,00 грн. основного боргу, 2988,16 грн. пені, інфляційні витрати у сумі 3100,70 грн., 3% річних у сумі 636,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором постачання нафтопродуктів № 48/11 від 06.12.11 р.

Представник позивача у судове засідання 22.10.12 р. не з'явився, через канцелярію суду 12.09.12 р. надав заяву, відповідно до якої, просив суд розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши вказану заяву, задовольнив її.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.12 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, поштовим відділенням повернено суду копію ухвали від 03.09.12 р. у даній справі з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згадану ухвалу було направлено на адресу відповідача: вул. Ощепкова, б. 52, оф. 52, смт. Високий, Харківська область, 62459, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 03.09.12 р., наданого на запит суду.

Отже, судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір постачання нафтопродуктів № 48/11 від 06.12.11 р. (а.с. 31-33), відповідно до умов якого (п. 1.1), продавець (позивач) зобов'язався продавати, а покупець (відповідач) зобов'язався купувати нафтопродукти (далі - товар), згідно з рахунками - фактурами, виставлених відповідачем.

Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного договору, загальна кількість товару і його вартість, що поставляється за даною угодою, указується в рахунку-фактурі.

Вартість та строки оплати за товар вказуються в специфікації та рахунку фактурі (п.п. 3.2 та 5.3 договору).

На виконання умов договору, позивачем 09.12.11 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 215612,82 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-00148 від 09.12.11 р. на суму 147040,94 грн. (а.с. 36) та № РН-00147 від 09.12.11 р. на суму 68571,88 грн. (а.с. 39) та довіреностями № 306 від 08.12.11 р. (а.с. 37) та № 310 від 09.12.11 р. (а.с. 41).

Сторони в договорі постачання нафтопродуктів № 48/11 від 06.12.11 р. домовились (п. 5.3), що строки оплати за товар вказуються в специфікації.

Відповідно до специфікацій № 1 від 07.12.11 р. (а.с. 34) та № 2 від 09.12.11 р. (а.с. 38) відповідач повинен оплатити товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту відвантаження.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату у сумі 185812,82 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 29800,00 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 29800,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 20.12.11 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором постачання нафтопродуктів № 48/11 від 06.12.11 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 29800,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.1 договору постачання нафтопродуктів № 48/11 від 06.12.11 р. в разі порушення строків сплати за товар зазначених в договорі, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день прострочення. Під простроченням розуміється затримка оплати товару на термін більше 2 (двох) днів з моменту закінчення терміну оплати за товар.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 2288,73 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню у сумі 531,50 грн, а вимогу про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 3100,70 грн. необґрунтованою та відмовляє в її задоволені.

Суд зазначає, що позивачем при розрахунку пені не були враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто позивач нарахував штрафні санкції за період (з 20.12.11 р. по 20.06.12 р.), який перевищує 6 (шість) місяців, встановлений ч.6 ст. 232 ГК України.

Крім того, індекс інфляції за визначений позивачем період становить 99,9%, отже у позивача відсутні будь - які втрати від інфляції.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харків Оіл" (вул. Ощепкова, б. 52, оф. 52, смт. Високий, Харківська область, 62459, код ЄДРПОУ 34784767, р/р 26005158375 "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Оіл" (вул. Леніна, б. 94, оф. 222, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код ЄДРПОУ 36491959, р/р 2600330165469 в Світловодському відділенні ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702) 29800,00 грн. основного боргу, 2288,73 грн. пені, 3% річних у сумі 531,50 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1556,24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.10.2012 р.

Суддя Інте Т.В.