Рішення

від 24.12.2012 по справі 5013/1562/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5013/1562/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Атіс", Кіровоградська область, м. Олександрія

до відповідача: Олександрійської державної сортодослідної станції, Кіровоградська область, с. Войнівка

про стягнення 95791,34 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кушнір С.В., довіреність №247 від 15.11.2012 року;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Атіс" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом №248 від 19.11.2012 року про стягнення з Олександрійської державної сортодослідної станції заборгованості за договором купівлі-продажу №260406 від 26.04.2012 року в сумі 102335,83 грн., з яких 93492,68 грн. основний борг, 1915,50 грн. пеня, 383,16 грн. 3% річних, 6544,48 штраф, з покладенням на відповідача судових витрат, в тому числі витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою від 23.11.2012 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою від 11.12.2012 року розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 24.12.2012 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути з Олександрійської державної сортодослідної станції заборгованості за договором купівлі-продажу №260406 від 26.04.2012 року в сумі 95791,34 грн., з яких 93492,68 грн. основний борг, 1915,50 грн. пеня, 383,16 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2300,00 грн.

Дана заява прийнята господарським судом до розгляду враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.12.2012 року (а.с.53).

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався з власної ініціативи.

За таких обставин, згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Атіс" (надалі - ТОВ НВФ "Атіс" або продавець) та Олександрійською державною сортодослідною станцією (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №260406 (надалі - договір), а також додатки №1 та №2 від 26.04.2012 року.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, посівного матеріалу, добрив та інших товарів сільськогосподарського призначення (надалі - товар).

За умовами п. 2.1. договору конкретний асортимент, його кількість, ціна, строки поставки та умови оплати товару, наведені у додатках до даного договору та видаткових накладних. Ціна товару встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною та у строку вказані в додатках до даного договору та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. А згідно п. 6.1. договору покупець зобов'язався зокрема провести оплату за товар в строки і на умовах, вказаних в статті 5 вказаного договору.

У додатках №1 та №2 від 26.04.2012 року сторонами узгоджено, що остаточний розрахунок за отриманий товар має бути здійснений до 01.10.2012 року.

На виконання вимог договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 169492,58 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-2604005 від 26.04.2012 року, №РН-2604003 від 26.04.2012 року; №РН-0705001 від 07.05.2012 року (а.с.16-18) та довіреностями від 26.04.2012 року та від 07.05.2012 року на отримання товару агрономом Кладовою Т.М. (а.с.19-20).

Частину товару на суму 69999,90 грн. було повернуто позивачу за накладними на повернення: №ВН-0000006 та №ВН-0000007 від 15.05.2012 року (а.с.21-22).

Оригінали вище вказаних документів було надано в судове засідання для огляду судом.

Таким чином, відповідач отримав товар на загальну суму 99492,68 грн.

Згідно банківської виписки від 10.09.2012 року (а.с.23-24) відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши на поточний рахунок позивача за отриманий товар 6000,00 грн.

Доказів на підтвердження проведення оплати отриманого товару в сумі 93492,68 грн. відповідач господарському суду не надав.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 93492,68 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ НВФ "Атіс" та Олександрійською державною сортодослідною станцією за період з 01.01.2012 року по 26.10.2012 року, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.15).

01.11.2012 року на адресу відповідача позивачем направлено претензійну вимогу №239 з вимогою погасити заборгованість, яку відповідач отримав 09.11.2012 року (а.с.32,33), але дана вимога залишена відповідачем без реагування

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 93492,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4. договору визначено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання покупець зобов'язується додатково сплатити за весь час прострочення 3% річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач не провів розрахунки за отриманий товар в строк до 01.10.2012 року, позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 383,16 грн. 3% річних за період з 02.10.2012 року по 20.11.2012 року, підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором, яка згідно розрахунку позивача за період з 02.10.2012 року по 20.11.2012 року становить 1915,50 грн.

Відповідно до умов п. 8.2. договору за прострочення виконання (в тому числі грошових) зобов'язань покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Враховуючи умови договору та норми ст.ст. 216, 230 Господарського кодексу України та ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1915,50 грн. за період з 02.10.2012 року по 20.11.2012 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (втратив чинність на підставі Закону №5076-VI від 05.07.2012 року "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження повноважень представника на зайняття адвокатською діяльністю позивачем подано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №345 від 19.10.2009 року на ім'я Кушніра Сергія Володимировича.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження отримання та оплати позивачем адвокатських послуг, останнім подано договір №8 про надання правової допомоги та ведення справи в господарському суді від 29.10.2012 року, ордер на ведення господарської справи від 29.10.2012 року, платіжне доручення №1641 від 19.11.2012 року, відповідно до якого адвокат Кушнір С.В. отримав гонорар в сумі 2300,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1915,82 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2300,00 грн. покладаються на відповідача.

У зв'язку із зменшенням позивачем суми позовних вимог, судовий збір в розмірі 130,89 грн., відповідно до положень ст. 44 Господарського процесуального кодексу України та п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню позивачу.

В судовому засіданні 24.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Олександрійської державної сортодослідної станції (28021, Кіровоградська область, с. Войнівка, вул. Верболозівська, 1, ідентифікаційний код 34140996) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Атіс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 141, корп. 5, кв. 76, ідентифікаційний код 36145357) 95791,34 грн., з яких 93492, 68 грн. суму основного боргу, 1915,50 грн. пені, 383,16 грн. - 3% річних, а також 1915,82 грн. судового збору та 2300,00 грн. оплати послуг адвоката.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 28021, Кіровоградська область, с. Войнівка, вул. Верболозівська, 1.

Повне рішення складено 28.12.2012 року.

Суддя М.С. Глушков