Рішення
від 25.01.2007 по справі 2/239/07
ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/239-2007 рік

Справа  № 2/239-2007 рік

 

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

25 січня 2007

року      Тернівський міський суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого

судді                                   Морозової

Л.М.

при

секретарі                                           Тіщенко

Т.О.

з участю

позивача (фізичної особи)     ОСОБА_1

представника

позивача                           ОСОБА_2

представника

відповідача (юридичної особи) Селіванова О.В.

 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка цивільну справу за

позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті

Тернівка про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,

 

ВСТАНОВИВ:

 

В

обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те,  що тривалий час,  більше 34 років знаходився у трудових

відносинах із дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства

"Павлоградвугілля".

За час

роботи у підземних умовах праці він отримав професійне захворювання.

За

висновком МСЄК від 19.09.2005 року йому було встановлено втрату професійної працездатності

у розмірі 55 %,  а також визнано

інвалідом третьої групи безстроково.

Внаслідок

втрати професійної працездатності він вважає, 

що у нього наявна моральна шкода, 

оскільки: він втратив професійну працездатність; він став інвалідом; він

постійно відчуває наслідки хвороби; стан його здоров'я став незадовільним; він

став дратівливий; йому неможливо займатися домашніми справами,  що потребують навіть незначних фізичних

зусиль; відчуває великі незручності при ведені домашнього господарства; він

втратив впевненість у майбутньому; відчуває депресивний стан; та інші

обставини.

Позивач

ставить питання про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в місті Тернівки на його користь страхової виплати за

моральну шкоду,  з урахуванням вище

наведених ним обставин,    у сумі 75 000

грн.

Представник

позивача діючий згідно довіреності просив позов задовольнити посилаючись на

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

В

судовому засіданні позивач позов підтримав посилаючись на вижченаведені

обставини.

Представник

відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті

Тернівка позов не визнав,  вважаючи,  що факт моральної шкоди позивачу не

встановлений,  так як не була проведена експертиза,  а також законом про бюджет на 2007

 

2

рік дія  ст.  ст.

21,  28,  34 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання,  які

спричинили втрату працездатності" призупинена,  а тому сума страхової виплати за моральну

шкоду не може бути стягнена судом.

Суд,  вислухавши сторони,  дослідивши письмові матеріали справи,  вважає, 

що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково   з наступних підстав.

Встановлено,  що позивач тривалий час,  більше 34 років знаходився у трудових

відносинах із дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства

"Пав л оград вугілля".

За час

роботи у підземних умовах праці він отримав професійне захворювання.

За

висновком МСЄК від 19.09.2005 року йому було встановлено втрату професійної

працездатності у розмірі 55 %,  а також

визнано інвалідом третьої групи безстроково.

Так,  Законом України "Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні" визначається,  що інвалідом є особа зі стійким розладом

функцій організму,  обумовленими

захворюваннями,  наслідком травм,  або природженими дефектами,  котрі приводять до обмеження

життєдіяльності,  до необхідності в

соціальній допомозі та захисту. Позивача визнано інвалідом 3 групи по

професійному захворюванню. Відповідно до п.2.3 Інструкції про встановлення груп

інвалідності,  затвердженої наказом

Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 року за №183 та

зареєстрованої Міністерством юстиції України 22.04. 2004 року за №516/9115 з

подальшими змінами,  підставою для

встановлення третьої групи інвалідності є стійки,  помірної важкості функціональні порушення в

організмі,  зумовлені захворюванням,  наслідками травм або уродженими

дефектами,  що призвели до помірно

вираженого обмеження життєдіяльності,  в

тому числі працездатності,  які

потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Згідно вказаної

Інструкції,  критеріями встановлення

третьої групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій

життєдіяльності в помірно вираженому ступені: обмеження самообслуговування І  ст.; обмеження здатності самостійно

пересуватися І  ст.; обмеження здатності

до навчання І  ст.; обмеження здатності

до трудової діяльності І  ст.; обмеження

здатності до орієнтації І  ст.; обмеження

здатності до спілкування І  ст.;

обмеження здатності контролювати свою поведінку І  ст.. Помірно виражене обмеження

життєдіяльності визначається частковою втратою можливостей до повноцінної

трудової діяльності (втрата професії, 

значне зниження кваліфікації або зменшення обсягу трудової діяльності;

значне утруднення в набутті професії чи в працевлаштуванні); значне зменшення

(більш ніж на 25 %) обсягу трудової діяльності; втрата професії чи значне

зниження кваліфікації; значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні

осіб,  що раніше ніколи не працювали та

не мають професії. Таким чином,  вже сам

факт встановлення позивачу 3 групи інвалідності підтверджує обмеження

життєдіяльності позивача.

Суд

вважає,  що внаслідок втрати професійної

працездатності у позивача наявна моральна шкода,  оскільки: що у нього наявна моральна

шкода,  оскільки: він втратив професійну

працездатність; він став інвалідом; він постійно відчуває наслідки травми; стан

його здоров'я став незадовільним; він став дратівливий; йому неможливо

займатися домашніми справами,  що

потребують навіть незначних фізичних зусиль; він втратив впевненість у майбутньому;

відчуває депресивний стан; та інші обставини.

Вказані

обставини,  які наявні у позивача,  обумовлюють необхідність пристосовуватися та

організувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння

позивачу моральної шкоди.

 

3

У відповідності

зі  ст. 

ст. 21 п. "е",  28 ч.3

Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату

працездатності",  в обов'язки

відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті

Тернівка входить своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду,  заподіяну працівникові внаслідок ушкодження

його здоров'я,  виплачуючи йому страхову

виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

В

судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому

встановлено судом.  Заперечення

відповідача,  що не була проведена

експертиза для встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди суд

вважає неспроможними,  оскільки вказана

експертиза могла мати місце без звернення позивача до суду,  якщо б позивач у позасудовому порядку

звернувся б до відповідача,  а в данному випадку позивач

звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно

встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому.

У

відповідності зі  ст. 34 пункту 3 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату

працездатності",  сума страхової

виплати за моральну шкоду визначається судом. 

При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів

мінімальної заробітної плати, 

встановленої на день виплати, 

незалежно від будь - яких інших страхових виплат.

Згідно  ст. 8 Конституції України в Україні

визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу

юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі

Конституції України і повинні відповідати їй.

У

відповідності зі  ст. 22 Конституції

України права і свободи людини і громадянина, 

закріплені цією Конституцією,  не

є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути

скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не

допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно  ст. 58 Конституції України закони та інші

нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують

відповідальність особи.

Крім

того,  положенню частини першої статті 58

дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від

09.02.99 p.

N 1-рп/99 "Положення частини першої статті 58

Конституції України про те,  що закони та

інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують

відповідальність особи,  треба розуміти

так,  що воно стосується людини і

громадянина (фізичної особи)."

Мінімальна

заробітна плата з 01 грудня 2006 року встановлена у розмірі 400 грн. У

відповідності з вимогами розумності та справедливості,  суд вважає, 

що необхідно визначити суму страхової виплати за моральну шкоду у сумі

20 000 грн

На підставі викладеного

та керуючись  ст.  ст. 10, 

60,  212,  81 ЦПК України,  суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позов

ОСОБА_1   до відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

 

4

професійних захворювань України в місті Тернівка задовольнити

частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті

Тернівка

на користь ОСОБА_1в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 20 000 (двадцять

тисяч) грн.

Стягнути

з ОСОБА_1на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний

центр", Код ЄДРПОУ: 30045370,  р/р:

26001014180002,  банк: Відкрите

акціонерне товариство "Банк Універсальний" м. Львів МФО банку: 325707

витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 1грн. 50 коп.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Тернівського

міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна

скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою,  яка її подає,  до суду апеляційної інстанції.

СудТернівський міський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення25.01.2007
Оприлюднено31.01.2009
Номер документу2829533
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2/239/07

Рішення від 25.01.2007

Цивільне

Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Морозова Л.М.

Постанова від 06.06.2007

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Моргуленко Т.Є.

Ухвала від 30.04.2007

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Моргуленко Т.Є.

Ухвала від 30.04.2007

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Моргуленко Т.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні