Рішення

від 18.12.2012 по справі 5009/4140/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/74/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа № 5009/4140/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»(юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, а/с 6906)

до Приватного підприємства «ОМС»(69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 20, кв. 84)

про стягнення 80 138,79 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Лабунець М.П. -представник за довіреністю № б/н від 04.01.12.; Андрюшина М.В. -представник за довіреністю № б/н від 26.11.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 07.11.12. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»з позовною заявою до Приватного підприємства «ОМС»про стягнення 80 138,79 грн. -вартості неповернутого майна за Договором зберігання № б/н від 10.09.10.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поверненню майна або відшкодування його вартості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.12. порушено провадження у справі № 5009/4140/12, справі присвоєно номер провадження 19/74/12, судове засідання призначено на 20.11.12. о 10-30.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.12. розгляд справи № 5009/4140/12 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11.12.12. о 12-00.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.12. розгляд справи № 5009/4140/12 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18.12.12. о 11-20.

Представники позивача в судовому засіданні 18.12.12. підтримали позовні вимоги, просили суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.12. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, письмового відзиву на позов не подавав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи № 5009/4140/12 були направлені на вказану у позові та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 451895 від 17.07.12. адресу.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача, повернулась до суду 12.12.12. з позначкою: «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5009/4140/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.09.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»(далі -Поклажедавець) та Приватним підприємством «ОМС»(далі -Зберігач) укладено Договір зберігання № б/н (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Зберігач зобов'язується зберігати передане йому Поклажедавцем майно, яке належить Поклажедавцю на праві приватної власності.

Предметом цього Договору є зберігання майна, вказаного в переліку, який є невід'ємною частиною Договору. Вартість переданого на зберігання майна складає 181860,52 грн. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до переліку майна, переданого на Зберігання, що є Додатком № 1 до Договору, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що вартість переданого майна складає 181860,52 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору зазначено, що вказане в переліку майно Зберігач зберігає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119 (магазин) та м. Запоріжжя, вул. Виробнича, 11 (магазин).

Складання цього Договору посвідчується підписанням Акту приймання-передачі майна (Додаток № 2 до Договору), вказаного в Переліку. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»(далі -Поклажодавець) та Приватним підприємством «ОМС»було підписано акт приймання-передачі майна до Договору № б/н від 10.09.10., відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»було передано Приватному підприємству «ОМС»майно в належному стані, без дефектів та пошкоджень, згідно переліку, що є Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору встановлено, що Зберігач зберігає майно, вказане в п. 1.2 Договору безоплатно.

Згідно з п. 2.1.3 Договору передбачено, що Зберігач зобов'язаний нести відповідальність за втрату або пошкодження майна Поклажодавця, яке знаходиться у нього, з моменту отримання майна від Поклажодавця до закінчення строку його зберігання.

Пунктом 2.1.4 Договору, сторонами погоджено, що Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавця за закінченням строку дії Договору або за вимогою Поклажодавця.

Зберігач зобов'язаний за першою вимогою Поклажодавця повернути прийняте на зберігання майно (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору встановлено, що Поклажодавець має право в будь-який час, навіть якщо строк зберігання майна не закінчився, вимагати від Зберігача повернення майна.

Сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 01.01.12.

Позивач вказує на те, що відповідачем було лише частково повернуто майно позивачу на загальну суму 101721,73 грн., в зв'язку з чим частина майна залишилась у відповідача.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»на адресу Приватного підприємства «ОМС»надіслано лист № 40 від 17.07.12., відповідно до якого позивач просив відповідача повернути отримане на зберігання майно, а в разі відсутності майна -здійснити компенсування вартості втраченого майна.

Але матеріали справи не містять доказів відповіді Приватного підприємства «ОМС»на вказаний вище лист позивача, а також доказів повернення майна чи відшкодування його вартості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач, після закінчення терміну дії Договору, в повному обсязі майно не повернув, його вартість не відшкодував, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1. ст. 936 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, що підтверджується встановленим вище актом приймання-передачі майна від 10.09.10., який є двосторонньо підписаним представниками сторін та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого позивач передав майно відповідачу в належному стані, без вбачаємих дефектів та пошкоджень Зберігачу, згідно переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 948 Цивільного кодексу України встановлено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 953 Цивільного кодексу вказано, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Пунктом 2.1.4 Договору, сторонами погоджено, що Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавця за закінченням строку дії Договору або за вимогою Поклажодавця.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет», після закінчення терміну дії Договору, на адресу Приватного підприємства «ОМС»було направлено лист № 40 від 17.07.12. з вимогою повернути отримане на зберігання майно, а в разі відсутності майна -здійснити компенсування вартості втраченого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач повинен був повернути позивачу майно в такому стані, в якому воно було передано на зберігання та в тій же цільності, а в разі його неповернення -відшкодувати його вартість.

Відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, майно позивачу повернув лише частково, загальною вартістю 101721,70 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи: № б/н від 26.03.11., № б/н від 16.05.11.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства України майно на загальну суму 80138,79 відповідач Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»не повернув, а також не відшкодував позивачу його вартість.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься лист Публічного акціонерного товариства «Торгова фірма «Одяг»№ 119 від 26.09.12., відповідно до якого зазначено, що Договір оренди № 434 від 14.09.10. розірвано 30.04.11.

Також в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі, відповідно до якого вбачається, нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119 повністю звільнено від всіх розміщених там служб та майна.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що майно, яке було передано на зберігання Приватному підприємству «ОМС»та не повернуто позивачу, за місцем його зберіганням, а саме, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119, відсутнє.

Розділом 4 Договору зазначено:

- зберігач відповідає за втрату, нестачу або пошкодження майна, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження виникли в наслідку непереборної сили або через властивість майна, про яку Зберігач не знав та не мав би знати, або в результаті умислу чи грубої необережності Поклажодавця (п. 4.1 Договору);

- збитки, спричинені Поклажодавцю втратою, нестачею або пошкодженням майна, відшкодовуються Зберігачем у відповідності з діючим законодавством (п. 4.2 Договору);

- збитки, спричинені Поклажодавцю втратою, нестачею або пошкодженням майна, відшкодовуються Зберігачем, зокрема, в разі втрати майна -в розмірі його вартості (п. 4.3 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем у даному випадку порушено зобов'язання щодо повернення майна після закінченні терміну дії Договору від 10.09.10., внаслідок чого позивачу завдано збитків у розмірі вартості неповернутого майна, доказів місцезнаходження якого відповідачем не надано.

Враховуючи факт неповернення відповідачем майна та факт відсутності майна за місцем його зберігання, відповідач на підставі положень п.п. 4.2, 4.3 Договору зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість неповернутого майна, відповідно у вигляді збитків в розмірі вартості зазначеного майна, - 80138,79 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повернення або відшкодування вартості майна, про яке заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що сума збитків, яка є вартістю неповерненого відповідачем майна складає 80138,79 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ОМС»(69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 20, кв. 84, код ЄДРПОУ 32061261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Альфа-Маркет»(юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, а/с 6906, код ЄДРПОУ 30256150) 80138 (вісімдесят тисяч сто тридцять вісім) грн. 79 коп. -вартості неповернутого майна, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять грн.) 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.12.12.

Суддя І.В. Давиденко

Згідно з оригіналом. Помічник судді О.О.Хрипко