Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а/0470/13749/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/13749/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Самоварові А.В.

за участю:

представника позивача: Пилипенко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Контакт"

про накладання арешту на кошти,-

в с т а н о в и в :

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Контакт", в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках на суму податкового боргу по платежам до бюджету у розмірі 11222,33грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначалося, що відповідачем не було своєчасно сплачено суму узгодженого грошового зобов'язання за самостійно задекларованими сумами податків, внаслідок чого у нього виник податковий борг, на який позивачем виставлено податкову вимогу від 22.02.2012р. №102, проте, останній станом на теперішній час так і не погасив наявний у нього борг, тому Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, зважаючи на те, що за ТОВ "Інформ-Контакт" об'єкти нерухомості в електронному Реєстрі прав власності, автомототранспорт та сільськогосподарська техніка не зареєстровані, просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках на суму наявного податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи в розумінні приписів ч.11 ст.35 КАС України був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за відсутності представника відповідача, а також письмові заперечення на позовну заяву відповідачем не надавались.

З урахуванням приписів ч.4 ст. 128 КАС України, а також з метою недопущення порушення строків розгляду адміністративних справ, встановлених ст.122 КАС України, суд, заслухавши думку представника позивача, ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформ-Контакт" (код ЄДРПОУ 37196381) зареєстроване як юридична особа 05.08.2010р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №10067086589, та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків (а.с.10-11).

Статтею 36 Податкового Кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п.152.9 ст.152 Податкового Кодексу України (в редакції чинній до 01.07.2012р.) звітними (податковими) періодами для податку на прибуток були: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Законом України №4834-VІ від 24.05.2012р. у цю норму Податкового Кодексу України були внесені зміни, відповідно до яких базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Підпунктом 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що, зокрема, дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Так, відповідачем на виконання приписів вказаних статей Податкового кодексу були подані наступні декларації з податку на прибуток підприємств:

- 09.02.2012р. податкова декларація з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІVквартали 2011 року (зареєстрована за №70626), відповідно до якої сума цього податку, яка має бути сплачена за вказаний період, складає 14570,00 грн. (а.с.14).;

- 10.05.2012р. податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року (зареєстрована за №11181), відповідно до якої сума цього податку, яка має бути сплачена за вказаний період, складає 08,00 грн. (а.с.13).

- 07.08.2012р. податкова декларація з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2012 року (зареєстрована за №18930), відповідно до якої сума цього податку, яка має бути сплачена за вказаний період, складає 3415,00 грн. (а.с.12).

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте відповідачем, в порушення вимог вказаної норми Податкового Кодексу України не були своєчасно та в повному обсязі сплачені самостійно задекларовані ним податкові зобов'язання, а саме: за податковою декларацією від 09.02.2012р. ТОВ "Інформ-Контакт" лише частково було сплачено грошове зобов'язання у розмірі 7064,00 грн., а отже залишок несплаченого зобов'язання становить 7506,00 грн.; за податковими деклараціями від 10.05.2012р. та від 07.08.2012р. відповідач взагалі нічого не сплачував.

Таким чином, у нього виник податковий борг в загальному розмірі 10929,00 грн.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового Кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі означеного Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС на суму боргу ТОВ "Інформ-Контакт" була нарахована пеня у сумі 293,33 грн. (а.с.8).

Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, загальна сума боргу ТОВ "Інформ-Контакт" становить 11222,33 грн.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового Кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога була виставлена Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС ще 22.02.2012р. за №102 та надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку, однак поштове відправлення, яким ця податкова вимога надсилалася ТОВ "Інформ-Контакт", повернулася до податкового органу з відміткою відділення пошти від 26.04.2012р. про неможливість її вручення через незнаходження за вказаною адресою (а.с.15,19).

Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового Кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Зважаючи на те, що ТОВ "Інформ-Контакт" добровільно податковий борг погашено не було, вищевказана податкова вимога від 22.02.2012 за № 102 Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС не відкликалася, у зв'язку із чим, нові податкові вимоги , відповідно до п.59.5 ст.59 ПКУ, відповідачу не надсилались.

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що у позовній заяві, що розглядається, Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС вимоги щодо стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не заявляються.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, вказані вище вимоги заявлені податковим органом в іншій позовній заяві, що на даний час розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом, тому вимоги у цій справі стосуються лише накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків -відповідача, що знаходяться у банках, у межах суми податкового боргу, та заявлені відповідно до права податкового органу, передбаченого п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, оскільки, згідно відомостей, наданих листами КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради від 28.05.2012р. за №3877, Нікопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області від 16.05.2012р. за №1039 та Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 09.10.2012р. за №1837/05/1, за ТОВ "Інформ-Контакт" об'єкти нерухомості в електронному Реєстрі прав власності, автомототранспорт та сільськогосподарська техніка не зареєстровані (а.с.16-18).

Дійсно, п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зважаючи на те, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту майна, на нього розповсюджуються загальні підстави для застосування арешту майна платника податків, визначені п.94.2 ст.94 Податкового Кодексу України, з урахуванням при цьому особливостей його застосування, передбачених абз.2 п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 цього Кодексу, згідно якого арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Разом з тим п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Отже, наведеною нормою визначено вичерпний перелік обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків, в тому числі і арешт коштів на його рахунках.

При цьому відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового Кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Натомість Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС ні при зверненні до суду із даною позовною заявою, ні під час судового розгляду справи, не було надано суду жодного доказу на підтвердження наявності будь-якої з передбачених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України обставин, за яких може бути застосовано арешт коштів та інших цінності відповідача, що знаходяться у банках.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Контакт" про накладання арешту на кошти - відмовити у повному обсязі.

,

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова