Постанова

від 06.07.2012 по справі 1170/2а-37/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 року Справа № 1170/2а-37/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого - судді Хилько Л.І.,

при секретарі судового засідання - Господарікова М.О.,

за участю представників:

позивача - Пушкарук С.І.,

відповідача - Івашкін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка»/по тексту - позивач/ звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби / по тексту - відповідач/ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652350 від 16.12.2011 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.12.2011 р. відповідно до направлень на перевірку №2444, №2445, №2446 від 21.11.2011 року та копії наказу Кіровоградської ОДПІ від 18.11.2011 р. №3564 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Червона зірка», код: 05784437, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2011 року», відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 3 008 713,00 грн., заявленої до відшкодування із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акту перевірки, та складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Червона зірка», код: 05784437, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2011 року»за №1028/23-50/05784437 від 05.12.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки ПАТ «Червона зірка»направлено податкове повідомлення-рішення №0000652350 від 16.12.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10 663,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 332,00 грн. і зобов'язано позивача сплатити штрафні санкції протягом 10-ти календарних днів.

Позивач зазначив, що як платник податків категорично не згоден з висновками відповідача, вказаними в акті перевірки, та винесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки вважає, що в даному випадку відповідачем неправильно застосовані норми чинного законодавства стосовно податкового кредиту в серпні 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити.

З наданих до суду письмових запереченнях пояснив, що перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 5632742,00 грн. встановлено порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), а саме: ПАТ «Червона Зірка»в серпні 2011 року до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 року та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року включено податкові накладні на загальну суму 63 980,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 10 663,33 грн. (ворота, шлагбаум), отримані від контрагента-постачальника ПП «Комплектсервіс-постач»(код 37231918, і.п.н. 372319111236).

Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Комплектсервіс-постач»(код 37231918) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 р., з 01.05.2011 по 31.05.2011 р., з 01.08.2011 по 31.08.2011 р., за результатами якої складено акт від 18.11.2011 року №1259/1520/37231918. В ході перевірки встановлено, що фінансово-господарська діяльність ПП «Комплектсервіс-постач»(код - 37231918) в лютому, травні та серпні 2011 року не була направлена на реальне настання правових наслідків, а укладені правочини від імені Звогиріна В.В., як директора ПП Комплектсервіс-постач»не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, обхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Таким чином, аргументи позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України /по тексту - КАС України/, складення постанови у повному обсязі відкладено до 12.06.2012 р. із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю з наступних причин.

Судом встановлено, позивач 14.01.1994 р. зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа, про що видано відповідне свідоцтво Серії А01 №578189 /а.с.54/, основним видом діяльності якого є виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства /а.с.55/.

В зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 року №514-VI і приведенням у відповідність з нормами цього Закону документів ВАТ «Червона зірка»згідно р.ХVІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Червона зірка»від 01.04.2011 р., найменування ВАТ «Червона зірка»змінено на ПАТ «Червона зірка»/а.с.43-53/.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 12.04.2011 р. №1482/29-0, позивач з 26.04.1994 р. перебуває на обліку як платник податків за №6А /а.с.56/ та зареєстрований платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100334114 НБ№352222 /а.с.57/.

Відповідності до направлень на перевірку №2444 від 21.11.2011 р., №2445 від 21.11.2011р., №2446 від 21.11.2011 р. /а.с.75-77/ та наказу Кіровоградської ОДПІ від 18.11.2011 р. №3564 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки /а.с.78-79/, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 05 грудня 2011 року за №1028/23-50/05784437 /а.с.83-95/.

Згідно висновків вказаного акту, в ході проведення перевірки встановлено порушенням позивачем:

- п. 198.1 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-У1 (зі змінами та доповненнями), а саме завищення ПАТ «Червона Зірка»суми податкового кредиту за серпень 2011 р. у розмірі 10663,00 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 р. на суму 10663,00 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2011 р. на 10663,00 грн. /а.с.95/.

На підставі акту перевірки від 05.12.2011 року №1028/23-50/05784437 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652350 від 16.12.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10663,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5332,00 грн. /а.с.10, 80, 82/.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню №0000652350 від 16.12.2011 року, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно змісту акту перевірки зазначено, що перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань в сумі 2 624 029,00 грн. за серпень 2011 року порушень не встановлено. Перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 р. в сумі 5632742,00 грн. встановлено порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), а саме: ПАТ «Червона Зірка»в серпні 2011 р. до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 р. та відповідно до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 р. включено податкові накладні на загальну суму 63 980,00 грн., в тому числі ПДВ -10 663,33 грн. (ворота, шлагбаум), отримані від контрагента-постачальника ПП «Комплектсервіс-постач»(м. Кіровоград, код 37231918, і.п.н. 372319111236).

Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Комплектсервіс-постач»(м. Кіровоград, код 37231918) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 р., з 01.05.2011 по 31.05.2011 р., з 01.08.2011 по 31.08.2011 р., за результатами якої складено акт від 18.11.2011 р. №1259/1520/37231918 /а.с.96-103/.

Згідно зазначеного акту документальної позапланової невиїзної перевірки «Комплектсервіс-постач»встановлено наступні порушення:

-п.3 ст.5, ст.7 Господарського Кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.п. а) п. 187.1 ст.187 п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України;

-п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України;

-ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Комплектсервіс-постач»як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Далі в акті перевірки позивача відповідачем детально описано обставини, внаслідок яких вказані вище порушення вимог податкового та іншого законодавства з боку ПП «Комплектсервіс-постач»виникли, проте не описано жодного порушення, вчиненого безпосередньо позивачем по справі, які б позбавили його права на формування податкового кредиту.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

1. придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ПП «Комплектсервіс-постач»(продавець) та ВАТ (ПАТ) «Червона зірка»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ЕК-7-820/356 від 08.08.2011 р., предметом якого було купівля-продаж секційних воріт згідно специфікації №7 в кількості 1 шт., колір -білий, керування -цепний редуктор. Загальна вартість товару з ПДВ складала -30 234,00 грн. /а.с.58/.

15.08.2011 р. між ПП «Комплектсервіс-постач»(продавець) та ВАТ (ПАТ) «Червона зірка»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ЕК-8-849/356, предметом якого було купівля-продаж секційних воріт згідно специфікації №8 в кількості 1 шт., колір -білий, керування -цепний редуктор. Загальна вартість товару з ПДВ складала -21 534, 00 грн. /а.с.61/.

Крім того, 18.08.2011 р. між ПП «Комплектсервіс-постач»(продавець) та ВАТ (ПАТ) «Червона зірка»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ЕК-9-877/378, предметом якого було купівля-продаж шлагбауму (базовий комплект) в кількості 1 шт.. Загальна вартість товару з ПДВ складала -12 212,00 грн. /а.с.59-60/.

Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за серпень 2011 р. суму ПДВ у розмірі 10663,33 грн. на підставі податкових накладних:

- №12 від 10.08.2011 р. на суму 30234,00 грн., в т.ч. ПДВ -5039,00 грн. /а.с.68/;

- №22 від 19.08.2011 р. на суму 21534,00 грн., в т.ч. ПДВ -3589,00 грн. /а.с.69/;

- №29 від 22.08.2011 р. на суму 12212,00 грн., в т.ч. ПДВ -2035,33 грн. /а.с.67/, виписаних ПП «Комплектсервіс-постач»(код 37231918) відповідно до вказаних вище цивільно-правових договорів.

Згідно акту перевірки ПП «Комплектсервіс-постач»від 18.11.2011 р. №1259/1520/37231918 /а.с.96-103/, на дату складання податкових накладних ПП «Комплектсервіс-постач»було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість з 01.10.2010 р. (свідоцтво №100301082 -анульовано 04.11.2011 р.).

Крім того, відповідно до Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що станом на 27.02.2012 р. стан юридичної особи - ПП «Комплектсервіс-постач»(код -37231918) в стані припинення підприємницької діяльності /а.с.128-129/.

Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується:

- видатковими накладними: №К-00104 від 10.08.2011 р. на суму з ПДВ -30234,00 грн., №К-00122 від 22.08.2011 р. на суму з ПДВ -12212,00 грн. /а.с.62/, №К-00105 від 19.08.2011 р. на суму з ПДВ -21534,00 грн. /а.с.63/.;

- виписками з банківського рахунку /а.с.64-65/.

- актами прийому-передачі /а.с.178-179/.

Відповідно до пояснень допитаного в судовому засіданні 22.03.2012 р. в якості свідка ОСОБА_5 /а.с.181-183/, він особисто працював з виконавцями за укладеними договорами та підписував акти виконаних робіт, видаткові накладні.

Використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності підтверджується наданою головним бухгалтером ПАТ «Червона зірка»Н.В. Андрєєвою до матеріалів справи довідкою від 20.02.2012 р. №94/347 /а.с.119-122/, та не спростовано представником відповідача.

З огляду на вищевказане, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські договори між позивачем та ПП «Комплектсервіс-постач»є нікчемними, про що вказано в акті перевірки від 05.12.2011 року за №1028/23-50/05784437 /а.с.83-95/.

Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт №1028/23-50/05784437 /а.с.83-95/ не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів купівлі-продажу вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю -не настають.

Посилання відповідача на ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентом не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним у 2011 році правочини з контрагентом не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори купівлі-продажу, сторонами яких є позивач та ПП «Комплектсервіс-постач»були укладені з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену ПП «Комплектсервіс-постач»суму ПДВ до податкового кредиту за серпень 2011 р., що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для цього.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 28,23 грн. /а.с.11/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2011 року №0000652350 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10 663,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5332,00 грн..

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» (код ЄДРПОУ -05784437) судові витрати по справі в сумі 28 грн. 23 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 липня 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько