Рішення

від 25.12.2012 по справі 5011-30/12635-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/12635-2012 25.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

До «Мілі Хелскере Лімітед»в особі «Представництво «Мілі Хелскере Лімітед»

Про стягнення 103 410,53 грн.

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Судді Літвінова М.Є.

Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Степушенко П.М. представник за довіреністю № 365 від 09.02.12.

Від відповідача: Скороход В.С. представник за довіреністю № 230/1-2012 від 22.08.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»до «Мілі Хелскере Лімітед»в особі «Представництво «Мілі Хелскере Лімітед»про стягнення 103 410,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 128 400,53 грн. внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача у вигляді різниці між фактично понесеною позивачем шкодою та страховим відшкодуванням, яке відшкодовано страховиком винної особи позивачу в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.12. порушено провадження у справі № 5011-30/12635-2012, розгляд справи було призначено на 04.10.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконання з його боку вимог ухвали суду, необхідності витребування доказів та з огляду на подане відповідачем клопотання, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 06.11.12.

05.11.12. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого «Мілі Хелскере Лімітед»в особі «Представництво «Мілі Хелскере Лімітед»проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 06.11.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.11.12.

В судовому засіданні 15.11.12. представником позивача подано письмові заперечення на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.12. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-30/12635-2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.11.12. визначений склад колегії суддів у справі № 5011-30/12635-2012: головуючий суддя Ващенко Т.М., судді: Літвінова М.Є., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.12. вказаною колегію суддів прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.12.12.

17.12.12. представником відповідача через відділ діловодства суду подано додаткові письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 18.12.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.12.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.12. виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.09.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/12635-2012, ухвалах суду від 04.10.12., 15.11.12., 16.11.12. у справі № 5011-30/12635-2012.

В судовому засіданні 25.12.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.12.12. проти позову заперечив.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/12635-2012.

В судовому засіданні 25.12.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.09. між позивачем, як Страховиком, Ольшанським Сергієм Миколайовичем, як Страхувальником, було укладено Договір № 0117434 страхування наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого Страховиком було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Lexus LS60L д.р.н. АР5017ОР.

Як вбачається з Довідки № 14/1-832ск від 19.04.10. відділу Державтоінспекції при УМВС України в Дніпропетровській області, 07.04.10. в м. Дніпропетровську на вул. Гончара сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Lexus LS60L д.р.н. АР5017ОР під керуванням Ольшанського С.М. та автомобіля Daewoo Lanos д.р.н. 53079КА, що належить відповідачу та знаходився під керуванням Раданової Ю.В.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27.09.10. в адміністративній справі № 3г-3841/10, 07.04.10. о 21-20 год., Раданова Юлія Валеріївна, керуючи автомобілем Daewoo Lanos д.р.н. 53079КА, виїхала на перехрестя вул. О.Гончара та вул. Паторжинського в м. Дніпропетровську, при цьому, не надала дороги автомобілю Lexus LS60L д.р.н. АР5017ОР під керуванням Ольшанського С.М., який наближався до неї праворуч, у разі чого здійснила з ним зіткнення, порушивши вимоги ПДР., внаслідок чого Раданову Ю.В. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з матеріалами справи, Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно зі звітом № 12/04/10 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику автомобілю Lexus LS60L д.р.н. АР5017ОР, ремонтній калькуляції № 12/04/10, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля внаслідок ДТП, яка відбулась 07.04.10., складає 132 394,22 грн.

Дані, зазначені в ремонтній калькуляції № 12/04/10, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, чітко відображає суму завданих збитків (правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.11. у справі № 42/92).

При цьому, згідно актів виконаних робіт № 0770 від 30.06.10. вартість технічного обслуговування та ремонту автомобіля марки Lexus LS60L д.р.н. АР5017ОР фактично склала 130 435,67 грн. (27 882,53+102 553,14 грн.), що є крім іншого, сумою меншою ніж визначено звітом та ремонтною калькуляцією № 12/04/10.

Позивачем страховими актами визнано нанесення майнової шкоди Страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 114 154,56 грн. (а не в розмірі 128 400,53 грн., як на те посилається позивач в поданій позовній заяві), виплата якого Позивачем підтверджується видатковими касовими ордерами від 29.06.10. на суму 87 076,43 грн. та від 06.07.10. на суму 27 078,13 грн. (належним чином засвідчені копії якого знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні). Вказані касові ордери є реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику (вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.11. у справі № 42/92). Таким чином, заява фізичної особи Ольшанського С.М. № 166 від 11.05.10. на суму 14 245,97 грн., на яку посилається позивач при визначенні розміру нанесення майнової шкоди Страхувальнику внаслідок ДТП, не може бути належним доказом та реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування Страхувальнику.

Вказане спростовує доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві, про те, що не можна погодитись з наведеним розрахунком позивача щодо належної суми відшкодування.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що, оскільки між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»та відповідачем було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1094944 (тип 1), відповідно до умов якого ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»прийняло на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобілем Daewoo Lanos д.р.н. 53079КА (ліміт за шкоду майну -25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.), то ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»було виплачено страхове відшкодування згідно полісу № ВС/1094944 в розмірі 24 990,00 грн. (ліміт за шкоду майну мінус франшиза), що підтверджується розробкою банківської виписки № 001 від 29.03.12.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 212 від 07.05.12. про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. На вказану претензію відповідачем було направлено відповідь з відмовою в такій виплаті.

Стосовно доводів відповідача про те, що оскільки Радонова Ю.В. керувала автомобілем Daewoo Lanos д.р.н. 53079КА у неробочий час, то «Мілі Хелскере Лімітед»в особі «Представництво «Мілі Хелскере Лімітед»не може нести відповідальність за шкоду, яку було завдано її працівниками у неробочий час, суд відзначає наступне.

Поліс № ВС/1094944 є Договором І типу, що у відповідності до п. 15.1 ст. 15 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», означає, що вказаний поліс укладено на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Управління транспортним засобом без правових підстав є адміністративним правопорушенням, за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність.

При цьому, постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська встановлено вину Раданової Ю.В. лише в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а не ст. 126 КУпАП.

Тобто, при притягненні Раданової Ю.В. до адміністративної відповідальності в судовому порядку не встановлено та сторонами не доведено, що вказана особа на час скоєння ДТП та нанесення шкоди автомобілю Lexus LS60L д.р.н. АР5017ОР, перебувала за кермом автомобіля марки Daewoo Lanos д.р.н. 53079КА без законних на те підстав.

Таким чином, звертаючись з даним позовом до суду, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що до нього перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача у вигляді різниці між фактично понесеною позивачем шкодою та страховим відшкодуванням, яке відшкодовано страховиком винної особи, позивачу в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

При цьому, суд не погоджується з доводами «Мілі Хелскере Лімітед»в особі «Представництво «Мілі Хелскере Лімітед»стосовно необхідності застосування до спірних відносин поняття суброгації з огляду на наступне.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (ст. 1192 ЦК України).

Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, доводи відповідача щодо того, що процедуру прав вимоги до позивача, яка визначена правилами страхування, не дотримано, не підтверджені жодними доказами та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на зазначені вище норми права, враховуючи, що позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування, цивільна відповідальність особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулось пошкодження застрахованого автомобіля, застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», яке відшкодувати позивачу в порядку регресу шкоду в межах ліміту відповідальності за винятком франшизи у розмірі 24 990,00 грн., позивач набув право вимоги до відповідача, як до особи, яка є власником автомобіля марки Daewoo Lanos д.р.н. 53079КА, на відшкодування 89 164,56 грн. різниці між фактично понесеною позивачем шкодою та страховим відшкодуванням, яке відшкодовано страховиком винної особи, позивачу в порядку регресу (114 154,56 грн. -24 990,00 грн.).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з «Мілі Хелскере Лімітед»в особі «Представництво «Мілі Хелскере Лімітед»(01024, м. Київ, вул. Богомольця, б. 5, кв. 1; ідентифікаційний код 26169831) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 40; ідентифікаційний код 20602681) 89 164 (вісімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 56 коп. - шкоди, заподіяної в порядку регресу, 1 783 (одну тисячу сімсот вісімдесят три) грн. 28 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.12.12.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Судді М.Є. Літвінова

О.М. Спичак