Рішення

від 24.12.2012 по справі 5011-41/15701-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15701-2012 24.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Макрохім" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Алєн Мак" простягнення 63 938,60 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Медведєва Ю.К. -дов. № 17-Д від 21.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Макрохім" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєн Мак" про стягнення 48 615,94 грн. -заборгованості, 9 039,79 грн. -пені, 5 698,09 грн. -10% річних та 584,78 грн. -інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 599 від 14.09.2011 р. не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 48 615,94 грн.

Ухвалою від 05.11.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2012 року подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 07.12.2012 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 07.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 24.12.2012 року.

В судовому засіданні 24.12.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2012 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Макрохім" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алєн Мак" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 599 (далі -Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити хімічну сировину (далі -товар) в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.5 Договору поставка продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником заявок на поставку продукції. Датою поставки є дата передачі продукції покупцю, зазначена в товарно -супровідних документах на продукцію.

Згідно з пунктом 4.1 Договору датою переходу права власності на продукцію від постачальника до покупця є дата поставки (п. 3.5 цього Договору).

Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки продукції.

На виконання вищевказаних умов позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 77 231,88 грн., що засвідчується видатковими накладними № МХ026713 від 15.09.2011 року на суму 38 615,94 грн., № МХ027090 від 20.09.2011 року на суму 38 615,94 грн. та довіреностями на отримання товарно -матеріальних цінностей серія ААг № 498384 від 15.09.2011 року та серія ААГ № 498385 від 16.09.2011 року.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 48 615,94 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 48 615,94 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 48 615,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 10.3 Договору у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ(що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно з пунктом 10.8 Договору строк, визначений в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, до сторін не застосовується.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктами 6.1, 10.3 та 10.8 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9 039,79 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати здійснених поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 8 995,39 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 10.4 Договору покупець на вимогу постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 10% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 10% річних в сумі 5 698,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 584,78 грн.

Здійснивши перерахунок 10 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок, суми сплати та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 10% річних підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення інфляційних втрат - частково в сумі 318,93 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєн Мак" (місцезнаходження : 01021, м. Київ, Печерський р -н, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, Н/П № 43, код ЄДРПОУ 34881642) на користь Приватного акціонерного товариства "Макрохім" (місцезнаходження: 02022, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 24720905) 48 615 (сорок вісім тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 94 коп. -основного боргу, 8 995 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яності п'ять) грн. 39 коп. -пені, 5 698 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 09 коп. -10% річних, 318 (триста вісімнадцять) грн. 93 коп. -інфляційних втрат, 1 601 (одну тисячу шістсот одну) грн. 69 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.12.2012 року

Суддя Спичак О.М.