Ухвала

від 10.12.2012 по справі к-26170/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К-26170/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Лосєв А.М., за участю секретаря:Руденко А.М., за участю представників позивача:не з'явився, відповідача:Нечитайло Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 р.

у справі №2-а-43113/09/2070

за позовом Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Куп'янське механозбиральне підприємство»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Куп'янське механозбиральне підприємство»(далі-відповідач) про стягнення коштів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 р., адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 1829,17 грн. Решту позовних вимог залишено без задовлення.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати у частині залишення позовних вимог без задоволення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правого статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 22620944, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області.

Згідно зі статутом, відповідач є правонаступником Куп'янського приватного підприємства Фірма «М.С.Ю.».

Судовими інстанціями було встановлено, що спірна сума заборгованості складається з заборгованостей по оплаті податкового повідомлення-рішення від 03.12.2004 р. №0000682620/0, яким контролюючий орган визначив Куп'янському приватному підприємству Фірма «М.С.Ю.»податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 329 063,00 грн. (у т.ч. 219 375,00 грн. - основний платіж, 109 688,00 грн. - штрафні санкції), по оплаті податкового повідомлення - рішення від 18.03.2005 р. №0000042620/2, яким контролюючий орган визначив Куп'янському приватному підприємству Фірма «М.С.Ю.»податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 109 688,00 грн., по оплаті податкового повідомлення - рішення від 16.09.2008 р. №0002651500/0, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1 093,90 грн., по сплаті зобов'язань з податку на прибуток за деклараціями 2 кв. 2008 р.- 2 кв. 2009 р., по оплаті пені у сумі 1 829,17 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Фактичними обставинами, що зумовили постановлення оскаржуваних судових рішень, було встановлення судовими інстанціями факту пропущення позивачем законодавчо встановлених строків звернення до суду щодо частини позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті податкових повідомлень-рішень від 03.12.2004 р. №0000682620/0, від 18.03.2005 р. №0000042620/2 та від 16.09.2008р. №0002651500/0.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що строки давності становлять 1095 днів. Зокрема, пп.15.2.1 названої статті вказано, що податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

При вирішенні конкуренції між положеннями ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»судам слід було врахувати приписи ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як було зазначено, остання передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної процесуальної норми Кодексу, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, у тому числі Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, строк звернення податковою інспекцією з позовом до адміністративного суду про стягнення заборгованості визначається на підставі норм ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, і становить 1095 днів з моменту прийняття контролюючим органом рішення про стягнення.

За наведених обставин висновок попередніх судових інстанцій стосовно безпідставності заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості по оплаті податкових повідомлень-рішень від 03.12.2004 р. №0000682620/0, від 18.03.2005 р. №0000042620/2 та від 16.09.2008р. №0002651500/0 є передчасним та помилковим.

Щодо решти позовних вимог, а саме -тверджень податкового органу про наявність у позивача заборгованості по оплаті зобов'язань з податку на прибуток за деклараціями з 2 кв. 2008 р. - 2 кв. 2009 р., судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірна сума заборгованості була сплачена позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.07.2008 р. №80 на суму 10 939,00 грн., від 30.09.2008 р. №132 на суму 800,00 грн., від 13.11.2008 р. №184 на суму 11 989,00 грн., від 22.12.2008 р. №205 на суму 4 789,00грн., від 13.02.2009 р. №36 на суму 2 938,00 грн., від 18.05.2009 р. №94 на суму 1 549,00 грн., від 19.08.2009 р. №51 на суму 1 562,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків щодо відсутності повноважень у органу державної податкової служби змінювати призначення коштів, які сплачуються платником податків у рахунок погашення його податкових зобов'язань.

Норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не наділяють орган державної податкової служби повноваженнями здійснювати будь-які дії стосовно черговості сплати податкових зобов'язань чи погашення податкового боргу, зміни призначення платежу, вказаного платником податків, а також розпоряджатися його коштами.

У той же час, зважаючи на межі касаційного перегляду справи, встановлені ст.220 КАС України, судова колегія не може визначить із обґрунтованістю висновків судових інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині оскільки з оскаржуваних судових рішень не вбачається можливим виокремити суму заборгованості, щодо якої ставиться питання податковим органом.

Наявність заборгованості по оплаті пені в розмірі 1829,17 грн. позивачем не заперечувалась, що дало судовими інстанціям підстави для аргументованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині.

Відтак, оскільки обставини справи щодо строку звернення із вимогою про стягнення заборгованості по оплаті податкових повідомлень-рішень не були з'ясовані належним чином судами попередніх інстанцій, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити повно і правильно обставини відповідно до предмету доказування у справі та в залежності від встановленого і у відповідності до норм матеріального та процесуального права вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2010 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 р. у справі №2-а-43113/09/2070 скасувати у частині залишення позовних вимог без задоволення.

Справу №2-а-43113/09/2070 у цій частині направити новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті судові рішення залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Лосєв А.М.