Рішення

від 25.12.2012 по справі 5020-1216/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року справа № 5020-1216/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

в особі Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Приватного підприємства "Гри ойл"

(вул. 4-та Бастіонна, 32-а, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 12 299,02 грн,

за участю представників сторін:

прокурора - Джавлах С.М., посвідчення № 005801 від 25.09.2012;

позивача - (Комунальне підприємство "Севтеплоенерго") - Іванов П.П., довіреність №7654 від 28.12.2011;

позивача (Севастопольська міська Рада) -не з'явився;

відповідача - Гріднев О.Р., довіреність б/н від 25.09.2012;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства "Гри ойл" про стягнення 12 341,12 грн, з яких: 11 184,71 грн -заборгованість за договором, 453,27 грн -3% річних, 309,44 грн -пеня, 393,70 -грн інфляційні витрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтю 6 Закону України «Про теплопостачання», обґрунтовані тим, що відповідач в періоди з листопада 2009 року по квітень 2010 року, з листопада 2010 року по березень 2011 року, з листопада 2011 року по квітень 2012 року належним чином не виконував умови договору купівлі-продажу теплової енергії №386 від 02.11.2007, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 11 184,71 грн.

Ухвалою від 29.10.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неявкою представника позивача.

Представник позивача (Севастопольської міської Ради) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність (вх.№9568/12 від 13.11.2012), підтримує заявлені позовні вимоги (арк. с. 56).

24.12.2012 представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду в порядку пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурором неправильно визначений орган, в інтересах якого подано позов.

Представники прокурора та позивача проти зазначеного клопотання заперечували.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, вивчивши надані матеріали, суд вважає клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду таким, що не підлягає задоволенню.

24.12.2012 представник Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із арифметичною помилкою, допущеною при розрахунку суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 12299,02 грн, з яких: 11143,72 грн -основний борг, 453,27 грн -3% річних, 309,44 грн -пеня, 392,59 грн - інфляційні витрати.

Відповідно до положень частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, суд вважає за можливим заявлене клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнити.

Прокурор та представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.12.2012, суд, у порядку статті 82 1 Господарського процесуального кодексу України, вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, оголосивши орієнтований час проголошення рішення -10 годин 00 хвилин 25.12.2012. Одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про теплопостачання»основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування», входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання»затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено Комунальне підприємство «Севтеплоенерго», основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада та Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради.

Дана позовна заява, як захід прокурорського реагування, пред'явлена в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, яким Приватному підприємству "Гри ойл" була передана теплова енергія, яке у свою чергу, не провело належних розрахунків, чим зумовило фактичне ненадходження грошових коштів до Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради, що заподіює шкоди державним інтересам.

Крім того, посилання представника відповідача на позицію, викладену в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/1259/2012 від 17.09.2012, судом до уваги не приймається, оскільки згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.10.2012 зазначений Інформаційний лист відкликано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор Ленінського району міста Севастополя обґрунтовано звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства "Гри ойл" про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію.

02.11.2007 між Приватним підприємством "Гри ойл" (Покупець) та Комунальним підприємством «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №386 (далі -Договір), згідно з пунктом 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Продавець зобов'язується передати Покупцю теплову енергію до меж експлуатаційної відповідальності, балансової належності теплових мереж та купівлі -продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити отриману теплову енергію по встановленим тарифам.

Облік споживання теплової енергії проводиться водоміром. Дані про прилади обліку гарячої води вказуються в Додатку 1, що являється невід'ємною частиною договору (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору покупець кожен місяць до 20го числа розрахункового місяця надає Покупцю довідку про кількість спожитої гагачої води.

Відповідно до пунктів 4.1-4.7 Договору розрахунковим періодом являється календарний місяць. Плата за теплову енергію розраховується виходячи із займаної площі (Додаток №1), згідно з нормативами споживання. Платня за гарячу воду при наявності водоміру стягується за його показниками у відповідності з пунктами 10-11 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідводу» на підставі наданої довідки.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по всім видам теплопостачання, передбаченим дійсним договором, згідно виставленого Продавцем рахунку в сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком за фактично відпущену теплову енергію.

Кінцевий розрахунок за теплову енергію здійснюється в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифам, діючим на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим Покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не повідомить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Пунктом 5.2.1 Договору встановлений обов'язок Покупця оплачувати теплову енергію в установленні договором строки.

Даний договір укладений строком на три роки і вступає в силу з 22.03.2008 (пункт 10.1 Договору).

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить письмово про розірвання чи необхідність перегляду договору.

На виконання умов вказаного договору Комунальне підприємство «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради свої зобов'язання виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури (арк. с. 16-37), проте, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, у зв'язку з чим за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року, з листопада 2010 року по березень 2011 року, з листопада 2011 року по квітень 2012 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 11143,72 грн, яка станом на день розгляду справи в суді залишається непогашеною, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Положеннями статті 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач зобов'язаний дотримуватись умов договору та за його порушення несе відповідальність перед теплопостачальною організацією.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового засідання, яке відбулося 24.12.2012, представник відповідача заявив про сплив строку позовної давності для стягнення в судовому порядку заборгованості за Договором за листопад 2009 року у сумі 614,24 грн, просить суд при розгляді спору застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у стягненні суми цієї заборгованості.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зазначити, що форма такої заяви законом не встановлена, а тому може бути довільною та містити вимоги про застосування позовної давності.

Прокурор у позовній заяві просить стягнути суму заборгованості, зокрема, відповідно до рахунків-фактури № 386 від 25.11.2009 та № 386 від 28.12.2009 у сумі 614,24 грн.

Враховуючи, що прокурор із цим позовом звернувся до суду 25.10.2012, про що свідчить штамп на першому аркуші позовної заяви, та беручи до уваги положення пунктів 4.6, 4.7 Договору купівлі-продажу теплової енергії № 386 від 02.11.2007, суд дійшов висновку, що строк позовної давності прокурором не пропущений.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Гри ойл" основної заборгованості за Договором в розмірі 11 143,72 грн підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.12.2011 по 14.08.2012 в розмірі 309,44 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 4.8, 5.3.1 Договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення оплати з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми, що підлягає сплаті.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені за період з 16.12.2011 по 14.08.2012 заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 309,44 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 453,27 грн та збитки від інфляції в розмірі 392,59 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних витрат за період з січня 2010 року по червень 2012 року та 3% річних за період з 16.12.2009 по 14.08.2012, визнав їх вірними.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з Приватного підприємства "Гри ойл" на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради підлягає стягненню 12 299,02 грн, з яких: 11143,72 грн -основний борг, 453,27 грн -3% річних, 309,44 грн -пеня, 392,59 -грн інфляційні витрати.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гри ойл» (вул. 4-та Бастіонна, 32-а,

м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 30026096, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (р/р 2603700017270, МФО 384986, код ЄДРПОУ 03358357) заборгованість у розмірі 12299,02 грн, з яких: 11143,72 грн -основний борг, 453,27 грн -3% річних, 309,44 грн -пеня, 392,59 -грн інфляційні витрати

3. Стягнути з Приватного підприємства «Гри ойл» (вул. 4-та Бастіонна, 32-а,

м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 30026096, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач: Державний бюджет

м. Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в

м. Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509 ) судовий збір в розмірі 1609,50 грн .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2012.

Суддя О.О. Єфременко