Ухвала

від 17.12.2012 по справі 2а-8302/08/2270/8

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/13405/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників

позивача Шеремети В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Тесмо-М»(правонаступник Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М»)

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011

у справі №2-а-8302/08/2270/8

за позовом Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М»

до 1) Державної податкової інспекції в м.Хмельницькому, 2) Головного Управління Державного казначейства України в Хмельницькій області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ і стягнення бюджетної заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011, у задоволенні позову ЗАТ «Тесмо-М»до ДПІ у м.Хмельницькому, ГУДК України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з Державного бюджету України заборгованості по податку на додану вартість відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 року, за результатами якої складено акт №9105/23-3/14152653 від 25.09.2008.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування в квітні 2008 року на суму 312983 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902302/0/8258 від 29.09.2008, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 312983 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу стало те, що у березні 2008 року основним постачальником позивача за операціями з поставки сталі листової нержавіючої було ПП «Картельбудпостач». Згідно даних інформаційної довідки № 20333/7/23-411 від 10.07.2008 по ПП «Картельбудпостач», м.Львів, встановлено, що підприємство співпрацює у 2-му ланцюгу з фіктивними суб'єктами господарської діяльності.

Відповідно до вимог п.4.5 Наказу ДПАУ від 18.08.2005 № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість»ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Картельбудпостач»з питань правовідносин з ЗАТ «Тесмо-М»на підтвердження задекларованих показників за березень 2008 року, якою встановлено, що ПП «Картельбудпостач»є посередником реалізованої сталі листової з нержавійки на адресу ЗАТ «Тесмо-М»на суму ПДВ - 312983 грн., що включена складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за березень 2008 року. Товар було придбано у ТОВ «Гранд Алско», код ЄДРПОУ 35428556, м.Київ на суму ПДВ -312670 грн.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ЗАТ «Тесмо-М»відображено у складі податкового кредиту березня 2008 року суму ПДВ сформовану за рахунок податкових накладних, отриманих від ПП «Картельбудпостач», у розмірі 312983 грн. ПП «Картельбудпостач»подано за березень 2008 року до ДПІ у Залізничному районі м.Львова податкову декларацію з ПДВ № 24800 від 21.04.2008, де відображено у розділі «Податковий кредит»додатку №5 суму ПДВ, сформовану за рахунок податкових накладних, отриманих від ТОВ «Гранд Алско», у розмірі 2713391 грн., загальний обсяг придбання (без ПДВ) у даного постачальника - 13566957 тис.грн. ТОВ «Гранд Алско»подано за березень 2008 року до ДПІ у Печерському ні м.Києва податкову декларацію з ПДВ № 73 229 від 10.04.2008 та додаток №5 декларації, у яких не відображено вказані суми у складі податкових зобов'язань.

ТОВ «Гранд Алско»перебуває на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва, згідно поданої ним декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2008 року № 74 728 від 10.04.2008, ТОВ «Гранд Алско»задекларувало валові доходи у сумі 774048 грн., амортизаційні відрахування відсутні.

Крім того, на час перевірки позивачем не був наданий письмовий договір між ЗАТ «Тесмо-М»та ПП «Картельбудпостач»на поставку сталі, документи, що засвідчують транспортування, якість та джерело походження сталі. Надані до перевірки видаткові накладні ПП «Картельбудпостач»засвідчені факсимільним підписом директора - Савчука І.Б. Згідно видаткових накладних ЗАТ «Тесмо-М»отримано від ПП «Картельбудпостач»сталь листову: 12.03.2008 - у кількості 14,656 т, загальна вартість 466158,49 грн., 24.03.2008 - у кількості 38,856 т, загальна вартість 1411737,05 грн.

Оприбуткування ТМЦ позивачем здійснено без дотримання хронологічного порядку, а саме: згідно вчинених записів спочатку оприбутковано ТМЦ по накладній №240301 від 24.03.2008 на суму 467798,80 грн., потім оприбутковано ТМЦ по накладних від 12.03.2008, після чого знову оприбутковано ТМЦ, по накладних від 24.03.2008.

Отримання сталі ЗАТ «Тесмо-М»від ПП «Картельбудпостач»задокументовано 12 та 24 березня 2008 року, при цьому ПП «Картельбудпостач»придбано сталь у ТОВ «Гранд Алско»у той же день -12.03.2008. Здійснення у один день таких операцій є неможливим з урахуванням того, що ЗАТ «Тесмо-М»знаходиться у м.Хмельницькому, ПП«Картельбудпостач» у м.Львові, а ТОВ «Гранд Алско» у м.Києві, що на думку податкового органу свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання сталі без фактичного здійснення таких операцій.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що встановлені відповідачем під час перевірки обставини знайшли своє підтвердження, що виключає можливість для формування позивачем за наслідками господарських операцій з ПП «Картельбудпостач»податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. При цьому зазначено, що укладений позивачем з ПП «Картельбудпостач»договір є нікчемним в силу ст.228 ЦК України.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що для з'ясування правомірності формування податкового кредиту підлягає встановленню фактичне здійснення господарських операцій, яке має бути підтверджено відповідними обов'язковими первинними документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, суди попередніх інстанцій повинні були витребувати у позивача докази, які підтверджують віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та збільшення сум валових витрат. Якщо сторони у справі таких доказів не надали, або надані докази були недостатніми, то суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Щоб дійти правильного висновку про реальність виконання спірних операцій з поставки товару позивачеві судам слід було ретельно дослідити умови договорів, якими опосередковувалися спірні господарські операції, а також зміст первинних документів, складених за результатами їх виконання, і на підставі цього встановити, чи передбачався та чи відбувався в даному конкретному випадку фізичний рух товару, його фактичне переміщення від постачальників до покупця (позивача у справі), з огляду на наявність заперечень відповідача щодо здійснення господарської операції з поставки сталі від ТОВ «Гранд Алско»до ПП «Картельбудпостач» та ЗАТ «Тесмо-М»12.03.2008, та підстави заперечення такої поставки 24.03.2008, а також подальше використання покупцем придбаного товару у господарській діяльності.

Для перевірки вказаного факту судам слід було дослідити усі наявні первинні документи, які засвідчують перехід права власності на спірний товар, а також його фізичний рух від первісного постачальника до кінцевого покупця через низку посередників.

Натомість, висновки судів попередніх судових інстанцій, що операції з поставки позивачеві листкової нержавіючої сталі ПП «Картельбудпостач»не мали реального характеру, засновані на припущеннях викладених в акті перевірки відповідача, що суперечить ст.159 КАС України.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначаючи, що укладений позивачем з ПП «Картельбудпостач»договір поставки є нікчемним в силу ст.228 ЦК України, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним, обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, не встановили. Зокрема, доказів наявності у позивача та його контрагентів податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору, чи обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарювання судові рішення не містять.

Ухвалення судових рішень без повного та всебічного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи та які належало встановити під час розгляду справи, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Тесмо-М»задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук