Ухвала

від 18.12.2012 по справі 10/537     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 грудня 2012 року Справа № 10/537

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Горбуновій Н.О., за участю представників ліквідатора Білика О.А. - Артеменка О.О. -за довіреністю,

ОСОБА_3 - за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_4 - особисто,

розглянувши заяву ліквідатора Білика О.А. про визнання договору недійсним у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тальнівська пересувна механізована колона", -

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено господарським судом Черкаської області 23.03.2010 р. за положеннями та нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як такого, що відсутній.

06.04.2010 р. господарський суд прийняв постанову про визнання боржника банкрутом, відкрив процедуру його ліквідації.

Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича.

Оголошення про це опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" N 69 від 17 квітня 2010 року.

20.11.2012 р. до суду надійшла заява ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу без номера, укладеного 07.02.2006 р. ВАТ "Тальнівська пересувна механізована колона" і ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого за № 528 (далі у тексті ухвали - "спірний договір" у відмінках).

Розгляд заяви судом призначено на 04.12.2012 р., відкладено на 18.12.2012 р.

Представники товариства-банкрута у засіданні суду заяву підтримали з викладених у заяві, письмових запереченнях на відзив відповідача підстав та мотивів.

Крім того, представник товариства-банкрута подав клопотання про витребування судом доказів, а саме - нотаріальної справи, заведеної приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу від 07.02.2006 р.

Відповідач у письмовому відзиві на заяву, у засіданні суду проти заяви заперечив, мотивуючи це тим, що викладені у ній підстави та мотиви не відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи.

Розглянувши заяву сумісно з матеріалами справи, письмові заперечення сторін, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню судом з таких підстав та мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

За змістом спірного договору сторони погодили всі істотні умови цього виду договору (предмет, ціна товару, порядок передачі майна, права та обов'язки сторін тощо).

Згідно з ст. 657 ЦК України цей договір посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, у якій визначено підстави, за наявності яких правочин визнається недійсним, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В обгрунтування заяви про визнання спірного договору недійсним заявник посилається на наступні обставини та доводи:

- до складу майнового комплексу, який було продано за оскаржуваним договором купівлі-продажу, не увійшло все нерухоме майно;

- договір укладено неуповноваженою особою, оскільки спостережна рада не мала права приймати рішення щодо продажу майнового комплексу;

- вартість нерухомого майна, проданого за оскаржуваним договором купівлі-продажу, не була оплачена;

- договір завдає збитків боржнику (банкруту);

- виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника;

- договір є удаваним, приховує договір дарування.

При цьому заявник посилається на норми, викладені у частині 1 статті 25 та частині 5 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши наведені заявником обставини та доводи суд вважає, що вони не є підставою для визнання спірного договору недійсним як такі, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Так, придбання покупцем за договором всього, а не частини, нерухомого майна продавця не є обов'язковою умовою за законом, договором.

Відсутність повноважень представника покупця на укладення спірного договору заявником не доведена.

Крім того слід зазначити, що звіт правління ВАТ "Тальнівська пересувна механізована колона" (продавця за договором) за наслідками здійснення господарської, фінансової діяльності товариства в 2006 році (рік укладання спірного договору) розглядався та затверджений вищим керівним органом - загальними зборами цього товариства. Це підтверджено протоколом загальних зборів товариства від 25.04.2007 р.

Згідно з частиною 2 статті 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Твердження заявника про те, що вартість майна, проданого за спірним договором, покупцем не була сплачена відповідач заперечує тим, що вказане майно за договором передане покупцю в рахунок виконання грошових зобов'язань перед покупцем, які вже були наявні при укладенні договору.

Встановлення факту виконання чи невиконання сторонами умов спірного договору не є предметом розгляду судом при розгляді спору про визнання договору недійсним.

Згідно з ст. 651 ЦК України істотне порушення стороною умов договору може бути підставою для розірвання договору, в тому числі у судовому порядку, з правовими наслідками, встановленими ст. 653 цього Кодексу.

Твердження заявника про те, що спірний договір є удаваним, приховує договір дарування спростовується матеріалами справи, є довільним.

Повноваження ліквідатора встановлені статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною першою вказаної статті ліквідатор, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Частиною десятою статті 17 вказаного Закону встановлено, що керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

виконання договору завдає збитків боржнику;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Заявник не довів, не обґрунтував наявність вказаних обставин та підстав для визнання спірного договору, укладеного понад чотири роки до порушення справи про банкрутство продавця за договором (банкрута) та понад шість років до звернення до суду з заявою про визнання цього договору недійсним.

Щодо клопотання заявника про витребування у приватного нотаріуса Тальнівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 в якості доказу нотаріальної справи суд зазначає наступне.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Порядок та підстави витребування судом доказів встановлені статтею 38 ГПК України, якою встановлено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Клопотання заявника не відповідає положенням вказаної статті.

Вказана нотаріальна справа не є доказом на підтвердження чи спростування дійсності спірного договору.

Тому вказане клопотання не підлягає задоволенню судом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 5, 17, 24, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора про визнання договору недійсним відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у встановлені положеннями ГПК України порядку та строки.

Суддя Шумко В.В.