Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/1270/8140/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8140/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

за участю

секретаря судового засідання Чуванова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом малого приватного багатопрофільного підприємства «Ехо» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000121530 форми «Р» від 26.06.12, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов малого приватного багатопрофільного підприємства «Ехо» (далі - МПБП «Ехо», позивач) до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000121530 форми «Р» від 26.06.12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 21.05.2012 по 29.05.2012 Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПБП «Ехо» (код за ЄДРПОУ 13372660) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (36917523) за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 та складений акт № 494/153/13372660 від 06.06.2012. Перевірку призначено на підставі наказу № 211 Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 15.05.2012. На думку позивача, стосовно правомірності призначення перевірки, що ніяких законних підстав для її призначення наказ № 211 не містить. Зазначений наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки не відповідає вимогам статей 78, 79 ПКУ, оскільки в ньому не наведено в якості підстави для проведення перевірки відповідний пункт ст. 78 ПКУ як обов'язкову умову призначення позапланової перевірки платника податків. Позивач зазначає, що цей наказ винесено без достатніх правових підстав, є протиправним і тому підлягає скасуванню. Оспорюване податкове повідомлення - рішення № 0000121530 форми «Р», яке винесене 26.06.2012 згідно з актом Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС України № 494/153/13372660 від 06.06.2012 позивач отримав 09 липня 2012 року. З прийнятим рішенням контролюючого органу та висновками ревізора, що викладені у акті перевірки, МПБП «Ехо» повністю не згодне, на думку позивача, перевірка проведена не об'єктивно, упереджено, з порушенням норм чинного законодавства. Як зазначає позивач, на думку перевіряючого, МПБП «Ехо» порушило п. 44.1, п. 44.6, ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого МПБП «Ехо» донарахований податок на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» у сумі 48180,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 2313,5 грн. Згідно з актом, перевірка була розпочата 23 травня 2012 року. Право приймати участь у перевірці позивачу надане не було. Запити про надання документів під час перевірки не надходили. Між тим, як вказує позивач у акті перевірки, ревізор посилається на те, що до перевірки підприємством не надані документи, які б підтверджували правомірність здійснення ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) поставок товарів, не надані пояснення обставин укладання угод із зазначеним контрагентом - постачальником та інші документи, які були б беззаперечним свідченням щодо фактичності здійснення фінансово - господарських операцій із зазначеним контрагентом у періоді квітень - липень 2011 року.

З вказаними повідомленнями-рішеннями позивач не згоден, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000121530 форми «Р» від 26.06.12.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові (а.с. 3-6).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях до позову ( а.с. 150-151) і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Позивач - мале приватне багатопрофільне підприємство «Ехо» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 20.04.1992 № 13841200000001115, свідоцтво про державну реєстрацію юридичних особи серії А00 №705131 (а.с. 48).

Як вбачається з матеріалів справи позивача зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.07.2005 № 16278078, індивідуальний податковий номер - 133726612067 (а.с.166). Позивача взято на податковий облік ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби 20.04.1992 за № 440 (а.с. 170).

Відповідно до п. п. 41.1.1 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи Державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем 13.12.11 було вручено позивачу лист від 23.11.11 № 39007/236 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» (а.с. 152).

Відповідь на запит Алчевської ОДПІ позивачем не надано.

Наказ Алчевської ОДПІ від 15.05.12 № 172 та повідомлення від 22.05.12 № 6161/153 про проведення документальної невиїзної перевірки вручено директору підприємства Ільїну С.Ф., про що свідчить відповідна розписка (а.с. 154).

Податковим органом здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Єхо» з питання дотримання вимог податкового законодавства правомірності формування ПДВ, за період з 01.04.11 по 31.07.11. по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», і за результатами перевірки складено акт від 06.06.2012 № 494/153/13372660 (а.с.10-18).

На вказаний акт позивачем було подано заперечення № 27 від 22.06.2012 (а.с. 21), які відповідачем залишені без задоволення, про що свідчить відповідь від 26.06.2012 №08903/153.

За результатами акта перевірки Алчевська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.06.12 №0000121530, яким визначила 48180,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ і 2313,5 грн. штрафної санкції. (а.с. 19).

На оскаржуване податкове повідомлення-рішення 27.07.2012 позивачем за вих. № 30 подана скарга до ДПС у Луганській області (а.с. 26). Вказана скарга залишена без задоволення згідно рішення про результати її розгляду від 03.08.2012 № 12473/10-408. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач направив скаргу від 14.08.2012 № 33 до ДПС України, рішенням якої від 07.09.2012 №1569/0/61-12/102115 також залишена без задоволення (а.с.31-34).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст.44 ПК України визначає, що цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Пунктом 6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та службами, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Між ПМБП „Ехо" (Покупець) та ТОВ „Оріал" (Продавець) було укладено договір поставки від 30.03.11 №3п, відповідно до якого відвантаження та постачання товару виконується силами та засобами Покупця (а.с. 51).

З метою підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ „Оріал", ПМБП „Ехо" надало рахунки, видакові та податкові накладні на отримання ТМЦ на суму 289080,00 грн. (а.с. 52-59). Розрахунки між вказаними підприємствами було проведено у безготівковій формі, про що свідчать виписки по банківському рахунку (а.с. 64-67). Транспортування отриманого обладнання оформлено товарно - транспортними накладними та подорожніми листами (а.с. 69-76).

Суми ПДВ згідно з податковими накладними ПМБП «Ехо» включило до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах (а.с. 175-182).

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 183-188).

Однак, заслуговує на увагу суду акт Алчевської ОДПІ від 10.02.12 №328/236-36917523 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Оріал" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.09.11, відповідно до якого встановлено відсутність у ТОВ «Оріал» основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. (а.с. 197-204).

Не заслуговують на увагу посилання представника відповідача на вирок Алчевського міського суду від 16.08.2012 (а.с. 229-231), яким директора ТОВ «Оріал» визнано винним у порушенні податкового законодавства, оскільки у вказаному вироку не зачіпаються взаємовідносини з МПБП «Ехо.

Однак, факт заниження ПДВ підтверджується постановою Алчевського міського суду від 20.08.12 у справі № 3-1452/2012, відповідно до якої встановлено, що директор та головний бухгалтер МПБП «Ехо» Ільїн С.Ф. порушив порядок ведення податкового обліку, що призвело до заниження ПДВ на суму 48180 грн. за період з 01.04.11 по 31.07.12., саме по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (а.с. 215-225).

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або. господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вказане, на думку суду, підтверджує доводи відповідача про безтоварність вказаних господарських операцій.

Також суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що товар, який нібито був отриманий від ТОВ «Оріал», було використано у господарській діяльності позивача, оскільки надані відомості малого приватного багатопрофільного підприємства «Ехо» (а.с. 90-125, 189-195) не підтверджують того факту, що це саме та продукція, яка отримана від ТОВ «Оріал».

Враховуючи встановлене у судовому засіданні, суд приходить до висновку про правильність доводів податкового органу про безтоварності вказаних господарських операцій, з якими суд погоджується. Тому оформлені належним чином податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову малого приватного багатопрофільного підприємства «Ехо» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000121530 форми «Р» від 26.06.12 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 грудня 2012 року.

Суддя К.В. Агевич