Рішення

від 17.12.2012 по справі 21/5007/1228/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2012 р. Справа № 21/5007/1228/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від прокурора: Дереча І.В. - сл.посвідчення №010540 від 29.10.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі 1) Державної екологічної інспекції у Житомирській області (м.Житомир) 2) Новобілокоровицької селищної ради (смт. Нові Білокоровичі)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба" (смт. Нові Білокоровичі, Житомирська область)

про стягнення 9537,00 грн.

Прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах позивачів про стягнення з відповідача на користь Новобілокоровицької селищної ради 9537,00грн. заподіяної шкоди.

13.12.12р. на адресу суду від позивача-2 надійшло клопотання №279 від 12.12.12р., згідно якого останній просить суд розглядати справу без участі його представника. До клопотання додано довідку із зазначенням рахунку, на який підлягає грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням Законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності (а.с. 72-73).

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники позивачів та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74, 75), та розписка господарського суду, підписана представником позивача-1 (а.с .68).

При цьому слід зазначити, що у зв'язку з відсутністю представника відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, однак, відзиву на позовну заяву чи документально підтвердженого письмового заперечення на позов, відповідачем надано не було (а.с. 43-44, 69). Також ухвалами суду відповідача було попереджено, що у разі неподання ним відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст.75 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявні у справі матеріали, а також на визначений ч.1 ст.69 ГПК України строк розгляду спору, суд дійшов висновку, що відсутність представників сторін, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.12р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області (позивач-1) проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба" (відповідач).

В ході вказаної перевірки держінспектором з охорони навколишнього природного середовища у присутності інженера по охороні праці та техніки безпеки ТОВ "Олімпік Фарба" було виявлено відсутність дозволу у відповідача на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, про що складено Акт від 31.05.11р. (а.с.12-15).

За результатами вказаного порушення, позивачем-1, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08р. №639, здійснено розрахунок розміру шкоди, згідно якого за період з 29.03.11р. по 03.07.11р. розмір збитків склав 9537,00грн. (а.с. 18-19).

Крім того, як зазначає прокурор, до адміністративної відповідальності було притягнуто посадові особи ТОВ "Олімпік Фарба" за ст. 82 та ч. 1 ст. 78 КУпАП.

Вказує, що 12.07.12р. позивачем-1 була направлена відповідачу претензія №61-30/3 про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря (а.с. 16).

Враховуючи, що на час звернення з позовом до суду Товариством кошти сплачено не було, керуючись ст. ст. 46, 47, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", прокурор просить суд стягнути з ТОВ "Олімпік Фарба" на користь Новобілокоровицької селищної ради 9537,00грн. шкоди.

В обґрунтування визначення позивачами по справі Державну екологічну інспекцію в Житомирській області та Новобілокоровицьку селищну раду, прокурор, посилаючись на ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", зазначає, що оскільки державний контроль у сфері охорони атмосферного повітря здійснює на території області структурний підрозділ Державної екологічної інспекції в Житомирській області, останню визначено позивачем.

Що стосується Новобілокоровицької сільської ради, то її визначено другим позивачем, оскільки у відповідності до ст. ст. 46, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, грошові стягнення з шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища стягуються до місцевих бюджетів, при яких створено фонди охорони довкілля і спрямовуються на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. Таким фондом є фонд охорони довкілля Новобілокоровицької селищної ради, оскільки відповідач здійснює господарську діяльність на території останньої.

При цьому прокурор зазначає, що невідшкодування заподіяних відповідачем збитків, завдає шкоду інтересам держави у вигляді ненадходження до місцевого бюджету коштів, які в подальшому повинні бути спрямовані для здійснення заходів по відтворенню, підтриманню природних ресурсів у належному стані.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює взаємовідносини сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов'язки можуть виникати, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

За ст.2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту "з" статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Територіальним органом Державної екологічної інспекції, який уповноважений державою здійснювати контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища є, у т.ч. Державна екологічна інспекція у Житомирській області (а.с.56-63).

Виходячи з обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, слід зазначити, що згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівня фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частиною 5 ст.11 названого Закону, передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», зокрема, до них віднесено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), встановлюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Мін`юсті України 21.01. 2009р. за №48/16064 (надалі - Методика №639), яка набрала чинності з 01.02.09 р.

Згідно з п.п.2.1.2, 2.2 Методики №639, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Слід також зазначити, що порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Згідно усних пояснень представника позивача1, розрахунок заподіяної шкоди було здійснено на підставі наданих до ПП "Матриця" завірених відповідачем копій документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ "Олімпік Фарба".

Так, матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.03.11р., розрахунком розміру збитків, приписом Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 30.03.11р. №16 (а.с. 12-15, 18-19, 55) підтверджено, що в порушення вищевказаних вимог закону, ТОВ "Олімпік Фарба" у період з 29.03.2011 року по 03.07.2011 рік без відповідного дозволу здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел викидів, які ним експлуатуються, чим заподіяло збитки навколишньому природному середовищу у розмірі 9537,00грн.

Слід зазначити, що акт перевірки підписано без зауважень та заперечень інженером по охороні праці і техніки безпеки та директором ТОВ "Олімпік Фарба".

При цьому обґрунтованість розрахунку шкоди саме за період з 29.03.11р. по 03.07.11р. підтверджується фактом видачі, після завершення перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба", дозволу від 04.07.11р. за №1824456200-30 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (а. с. 40), копію якого, разом іншими, перерахованими в листі відповідача від 25.06.12р. документами, було направлено на адресу Державної екологічної інспекції в Житомирській області (а.с.37-40).

Зокрема, згідно вказаного листа, відповідач зазначає, що викид забруднюючих речовин в атмосферу при виробничому процесі на ТОВ "Олімпік Фарба" з 04.07.11р. здійснюється на основі отриманого "Дозволу №182445620-30 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами". При цьому повідомляє, що в період з 29.03.11р. по 03.07.11р. змін в технологічному процесі виробництва не було.

Будь-яких доказів, які б спростовували встановлений перевіркою факт порушення природоохоронного законодавства відповідачем не надано.

Відповідно до ст.34 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" - шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в силу якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06. 2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях і діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, зареєстрованим у Мін`юсті України 15 січня 2009р. за №18/16034, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

За ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи в суді, відповідачем не доведено відсутність його вини у спричиненні шкоди, доказів відшкодування відповідачем заподіяної шкоди у розмірі 9537,00грн. на надано.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 9537,00грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба" (11054, Житомирська обл., Олевський р-н., смт. Нові Білокоровичі, вул. Олімпік, буд. 1, код 32088243)

на користь Новобілокоровицької селищної ради (11051, Житомирська обл., Олевський р-н., смт. Нові Білокоровичі, вул. Привокзальна, 26, код 04343464) на р/р 33116331700465, отримувач - УДКСУ в Олевському районі (селище Нові Білокоровичі) 24062100, код ЗКПО отримувача - 37937308, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039 :

- 9537,00 грн. заподіяної шкоди.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік Фарба" (11054, Житомирська обл., Олевський р-н., смт. Нові Білокоровичі, вул. Олімпік, буд. 1, код 32088243)

- в доход Державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.12

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2 - позивачу-1 (рек. з пов.)

3 - позивачу-2 (рек. з пов).

4 - відповідачу - (рек. з пов).

5- прокуратура міста Житомира (рек. з пов.)