Постанова

від 12.12.2012 по справі 0870/9574/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року 14:58 Справа № 0870/9574/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Тягушева Д.О., Феняка О.Р.

відповідача - Харламової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулося Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000900028 від 12.09.2012 року та №0000910028 від 12.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами позапланової невиїзної перевірки. Зазначає, що основним доводом відповідача на підтвердження того, що позивачем занижено податок на прибуток по операціях з придбання робіт (послуг, товарів), є висновок про неможливість підтвердження фактів реального здійснення господарських операцій з придбання ВАТ «Запоріжжяобленерго» робіт, послуг, продукції у ТОВ «Соліт-Буд», БВП «Строитель-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла», фірма «Капітель Плюс», що на думку позивача є необґрунтованим. Зазначеного висновку відповідач дійшов з огляду на результати документальних невиїзних перевірок ТОВ «Соліт-Буд», фірми «Капітель Плюс», БВП «Строитель-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла». Зазначає, що всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (договори, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, платіжні доручення, видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні тощо) є в наявності та були досліджені податковим органом під час перевірки.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що відносно керівників фірми «Капітель плюс» головним слідчим управління ДПС України порушено кримінальну справу №69-0146 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України. Стосовно керівника ТОВ БВП «Строитель-Плюс» Манукяна В.Р. порушена кримінальна справа за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначає, що первинні документи, на підставі яких ВАТ «Запоріжжяобленерго» відображені в податковому обліку вартість послуг нібито наданих ТОВ «Соліт-Буд», фірмою «Капітель Плюс», БВП «Будівельник-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла» не мають силу первинних документів. Фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг) ВАТ «Запоріжжяобленерго» товарів безпосередньо у ТОВ «Соліт-Буд», фірми «Капітель Плюс», БВП «Строитель-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла» не було. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.05.2000 р., що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №555996.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами: БПВ «Строитель-Плюс» (код ЄДРПОУ 31263808) за листопад-грудень 2010 року, квітень-жовтень, грудень 2011 року, ТОВ «Південь-Схід Моноліт» (код ЄДРПОУ 37573356) за серпень 2012 року, ТОВ НВФ «Промкоплект» (код ЄДРПОУ 30289982) за вересень 2011 року,ТОВ НВФ «Еолла» (код ЕДРПОУ 31334737) за червень-жовтень, грудень 2009 р., лютий-березень, серпень, листопад-грудень 2010 р., березень-червень 2011 р., Фірмою «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815) за червень, серпень, жовтень, грудень 2009 р., червень-вересень 2010 р., листопад 2010 р., січень, травень, грудень 2011 р., ТОВ «Соліт-Буд» (код ЄДРПОУ 36911500) за червень, серпень, листопад 2010 р. За результатами вказаної перевірки складено акт №316/28-0/00130926 від 27.08.2012 р.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог: п. 5.1., пп.5.2.1, 5.2.10 п. 5.2, п.5.9 ст. 5, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 845049,00 грн., в тому числі по періодах: за 2009 рік на суму 256782,00 грн., за 2010 рік на суму 364375,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 223892,00 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за І квартал 2011 р. у сумі 243259,00 грн.

12 вересня 2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя ДПС прийняті та направлені на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» податкові повідомлення - рішення:

- №0000900028 від 12.09.2012 p., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1000338,25 грн., в тому числі за основним платежем на суму 845049,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 155289,25 грн.;

- №0000910028 від 12.09.2012 p., яким зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 243259,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп.5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально. Пунктом 5.11 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп. 14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Відповідно до пп. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПКУ витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.3. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 ПКУ собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, утому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 138.8.1. п. 138.8. ст. 138 ПКУ до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 140.5. ст. 140 ПКУ установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Отже, для встановлення правомірності формування валових витрат за Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим Кодексом України необхідним є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Щодо взаємовідносин ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ «Соліт-Буд» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Соліт-Буд» (підрядник) були укладені підрядні договори на виконання робіт з капітального ремонту обладнання замовника: № 017 від 28.05.2010; № 018 від 28.05.2010; №019 від 28.05.2010; №021 від 18.08.2010; №071 від 20.09.2010; №072 від 20.09.2010; №073 від 20.09.2010 та договір на виконання підрядних робіт по впровадженню автоматичної системи комерційного обліку електроенергії №708 від 07.07.2010.

На підтвердження здійснення господарських операцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ «Соліт-Буд» з придбання послуг до матеріалів справи надані підрядні договори за 2010 рік та розрахунки вартості виконаних робіт (т. 2, а.с.1 - 129). Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 9, а.с.1 - 5). Виконання замовлених робіт, поміж іншим, підтверджується, робочою документацією та робочими кресленнями автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії ВАТ «Запоріжжяобленерго» (а.с. 63-76 т.14), а також списком капітальних інвестицій ВАТ «Запоріжжяобленерго» за 2008-2011 роки (а.с. 77-118 т.14).

Також наданими до матеріалів справи документами підтверджується, що станом на час здійснення операцій між позивачем та ТОВ «Соліт-Буд» останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та зареєстроване, як платник податку на додану вартість. Крім того, довідкою від 21.07.2010 року №13026 виданої ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зазначено, що у ТОВ «Соліт-Буд» станом на 21.07.2010 року відсутня податкова заборгованість.

Щодо взаємовідносин ВАТ «Запоріжжяобленерго» з фірмою «Капітель Плюс» та БВП «Строитель - Плюс» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ фірма «Капітель Плюс» (підрядник) були укладені договори підряду на виконання робіт з реконструкції обладнання замовника №33/06-10 від 01.06.2010; №34/06-10 від 01.06.2010; №481 від 10.07.2008; № 35/06-10 від 01.06.2010, №60/05-09 від 15.05.2009; № 28-12-08/КП від 27.01.2009; № 482 від 10.07.2008; № 639 від 25.12.2009, № 950211 /308 від 17.02.2010; договори підряду №40/08-09 від 10.08.2009, №641 від 25.11.2009, №68/07-10 від 19.07.2010. Також, між позивачем (покупець) та БВП «Строитель Плюс» (постачальник) були укладені договори про закупівлю товарів (лаки, фарби, електротехнічне устаткування) за державні кошти: №34/11-10 від 23.11.2010; №32/10-10 від 12.10.2010; №440311/321 від 15.03.2011.

На підтвердження здійснення господарських операцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» з фірмою «Капітель Плюс» до матеріалів справи надані договори підряду у капітальному будівництві та розрахунки вартості замовлених робіт (т.4,5). Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 9, а.с. 6 - 21). Також виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи (т. 6, а.с. 59-155)

Також наданими до матеріалів справи документами підтверджується, що станом на час здійснення операцій між позивачем та фірмою «Капітель Плюс» останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та зареєстроване, як платник податку на додану вартість.

На підтвердження здійснення господарських операцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» з БВП «Строитель-Плюс» до матеріалів справи надані договори про закупівлю товарів за державні кошти та розрахунки вартості замовлених робіт (т.3, 157-172). Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними та прибутковими ордерами (т. 9, а.с. 55-100). Отримання позивачем матеріалів від БВП «Строитель-Плюс» підтверджується прибутковими ордерами №5000010159, №5000001926, №5000002864, №5000004854, №5000008688, №5000003824, №5000006011, №5000007177, №5000008608, №5000008673, №5000007956, №5000008907 (а.с. 2, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21-22, 26, 29 т.14). Використання отриманих від БВП «Строитель-Плюс» в господарській діяльності позивача підтверджується відомостями витрат матеріалів ВАТ «Запоріжжяобленерго», які містяться в матеріалах справи (а.с. 3-4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 23-25, 27-28, 30 т. 14).

Щодо взаємовідносин ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ НВФ «Еолла» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ НВФ «Еолла» (виконавець) були укладені договори про надання послуг з діагностики, ремонту, налагодження машин і механізмів: №59/04-09 від 17.04.2009; №34/11-09 від 03.11.2009; № 43/04-41 від 27.04.2010; № 480211 від 15.02.2011; №490211 від 15.02.2011.

На підтвердження здійснення господарських операцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ НВФ «Еолла» до матеріалів справи надані договори про надання послуг з монтажу, ремонту, налагодженню машин і механізмів (т.3, а.с.130-156). Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.9, а.с.21-55). Також виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи (т.6, а.с.156-260 ). Крім того в матеріалах справи наявні витяги з «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07)», затверджених наказом №132 від 18.06.2007 р. Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та з «Правил будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03)», затверджених наказом №232 від 08.12.2003 р. Державного комітету України з нагляду за охороною праці (а.с. 4-11 т. 13), а також в матеріалах справи наявні графіки технічних оглядів та ремонтів кранів та підйомників (а.с. 12-27 т.13), на підтвердження необхідності отримання вказаних послуг від ТОВ НВФ «Еолла».

Отже на підтвердження здійснення господарських операцій ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ТОВ «Соліт-Буд», фірмою «Капітель Плюс», БВП «Будівельник-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла» з придбання товарів та послуг для подальшого використання у господарській діяльності до матеріалів справи надано договори, розрахунки, платіжні доручення, акти прийняття виконаних робіт, відомості витрат матеріалів, тощо. Укладені з ТОВ «Соліт-Буд», фірмою «Капітель Плюс», БВП «Будівельник-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла» угоди відповідають змісту господарської діяльності позивача.

Таким чином до матеріалів справи надано достатньо доказів на підтвердження проведення господарських операцій між позивачем ТОВ «Соліт-Буд», фірмою «Капітель Плюс», БВП «Будівельник-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла». З огляду на документальне підтвердження здійснених господарських операцій позивача з ТОВ «Соліт-Буд», фірмою «Капітель Плюс», БВП «Будівельник-Плюс», ТОВ НВФ «Еолла» суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та норм Податкового кодексу України.

Разом з тим, висновку про відсутність реального характеру вчинення господарських операцій податковий орган дійшов з огляду на надані до СДПІ акти позапланових перевірок ДПІ, на обліку у яких знаходяться ТОВ «Соліт-Буд», БВП "Строитель-Плюс", ТОВ НВФ „Еолла", Фірма «Капітель Плюс», актів позапланових перевірок ДПІ, на обліку у яких знаходяться контрагенти зазначених підприємств, надані до податкових органів податкових декларацій та додатків 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідно до яких сумнівні контрагенти ВАТ «Запоріжжяобленерго» по ланцюгу надання послуг та постачання продукції не є виконавцями цих послуг та виробниками поставленої продукції. Крім того, проведеними перевірками встановлено відсутність виробничо-складських приміщень у підприємств-постачальників по ланцюгу постачання, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Суд зауважує, що висновки вказаних актів перевірок містять лише інформацію про виявлені порушення вимог податкового законодавства саме з боку вказаних юридичних осіб, а не його контрагентів. Отже, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на акти перевірок ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ДПІ у м. Сімферополі, оскільки сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не повинна створювати негативних наслідків для покупця. Отже, податкові органи не можуть накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Щодо відсутності трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, власних транспортних засобів у підприємства-постачальника, суд зазначає. що чинне законодавство не містить заборони використовувати залучені трудові ресурси та орендувати складські приміщення, транспортні засоби. Невелика кількість зареєстрованих працівників на підприємстві контрагента, може бути пов'язана із ухиленням підприємства від необхідності сплати обов'язкових внесків до Фондів (пенсійного, соціального страхування, тощо) та як наслідок використання праці громадян без їх належного оформлення. Крім того, до матеріалів справи надані довідка про наявність персоналу БВП "Строитель-Плюс", відповідно до якої зазначене підприємство мало в наявності 72 співробітника.

Суд також не приймає посилання податкового органу на відсутність контрагентів позивача за юридичною адресою, оскільки вказані обставини встановлені після виконання господарських операцій з позивачем.

Суд не приймає посилання податкового органу на постанову господарського суду Донецької області від 04.05.2011 р., якою ТОВ «Соліт Буд» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.07.2011 р. державна реєстрація юридичної особи припинена у зв'язку із визнанням її банкрутом, оскільки визнання банкрутом та припинення державної реєстрації відбулося після виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Також судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на кримінальну справу №69-0146 порушену щодо керівництва фірми «Капітель Плюс», ТОВ БВП «Строитель-Плюс», за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 205 КК України, оскільки до матеріалів справи не надано вироків суду, які набрали законної сили по вказаній кримінальній справі, отже відомості отримані в рамках розслідування кримінальної справи не можуть бути використані в якості належного та допустимого доказу.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагентів щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства. Також суд зазначає, що правочин, який не має за мету створення реальних наслідків є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодексу України), та визнається судом недійсним.

Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Соліт-Буд», БВП "Строитель-Плюс", ТОВ НВФ „Еолла", Фірма «Капітель Плюс», та правомірність формування витрат відповідно до первинних бухгалтерських документів. Жодних судових рішень про визнання спірних правочинів недійсними суду не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків органу державної податкової служби про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Податкового кодексу України під час формування (валових) витрат підприємства.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність своїх рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, а тому податкові повідомлення - рішення від 12.09.12 року №0000900028 та №0000910028 підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2. 4, 7 - 12, 14, 71, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби про визнання дій протиправними задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.09.12 року №0000900028 та №0000910028.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва