Рішення

від 26.12.2012 по справі 5009/4479/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/103/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.12 Справа № 5009/4479/12

За позовом: Комунальної установи "Молочанський дитячий санаторій" Запорізької обласної ради (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 47)

до Приватного підприємства "Агрофірма "Арміва" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 27/а, кв. 26)

про розірвання договору оренди від 20.06.2008р.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Хрущова І.П., дов. б/н від 13.12.2012р., Будовська О.Л., дов. б/н від 13.12.2012р., Кривобоков В.Є., дов. б/н від 13.12.2012р.

Від відповідача : не з'явився

Комунальна установа "Молочанський дитячий санаторій" Запорізької обласної ради звернулася до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Агрофірма "Арміва" про розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.06.2008р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 27.11.2012р., справу № 5009/4479/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 28.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4479/12, присвоєно справі номер провадження 27/103/12 та призначено судове засідання на 13.12.2012р.

Ухвалою суду від 13.12.2012р. розгляд справи відкладався на 26.12.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

26.12.2012р. продовжено розгляд справи № 5009/4479/12.

26.12.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 26.12.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна від 20.06.2008р.

Відповідач у судові засідання, відкриті 13.12.2012р. та 26.12.2012р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Господарським судом встановлено, що 20.06.2008р. між Комунальною установою "Молочанський дитячий санаторій" (орендодавець) та Приватним підприємством "Агрофірма "Арміва" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Запорізької області нежилове приміщення пральні, розташоване за адресою: м. Молочанськ, вул. Шевченка, 47, яке знаходиться на балансі КУ «Молорчанський дитячий санаторій»ЗОР.

Згідно п. 10.1 договір укладено строком на 5 років, що діє з 20.06.2008р. по 19.06.2013р.

Відповідно до п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами даного договору та акта приймання-передачі вказаного майна.

20.06.2008р. позивачем згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення було передане відповідачу в оренду нерухоме майно площею 180,3 кв.м.

14.02.2012р. до вказаного договору оренди внесені зміни, що оформлені додатковою уго дою, підписаною сторонами договору.

Зміни до договору внесені згідно рішення Запорізької обласної ради № 26 від 24.11.2011р. «Про нормативно-правові документи з питань орендних відносин для об'єктів, що відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області».

Даними змінами визначений розподіл орендної плати між позива чем та обласним бюджетом в розмірах, передбачених Методикою розрахунку і порядку викорис тання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізь кої області, затвердженої вказаним вище рішенням Запорізької обласної ради, а саме: відповідачем перераховується орендна плата позивачу в розмірі 70% щомісячно нарахованого позивачем розмі ру орендної плати, в обласний бюджет 30% щомісячно нарахованого позивачем розміру орендної плати.

Відповідач самостійно розділяє кожний черговий платіж за оренду нерухомого майна і на правляє відповідні частини орендної плати безпосередньо позивачу та до обласного бюджету.

24.02.2012р., тобто через десять днів після підписання сторонами договору вказаної дода ткової угоди до договору, позивачем отримано від відповідача листа з проханням дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна з 01 березня 2012 р.

Вказаний лист розглянуто по зивачем та 29.02.2012р. надана відповідь (вих. № 115), в якій позивач зазначив, що пи тання дострокового розірвання договору може бути розглянуто позивачем тільки після повного погашення заборгованості з плати за оренду нерухомого майна та запропоновано відповідачу по гасити заборгованість до 02.03.2012 р., що становила на той час (на 01.03.2012 р.) 3741,00 грн. (сі чень 2012 р. - 2347,00 грн., лютий 2012 р. - 1394,00 грн.).

Крім того, згідно ст.ст. 181, 796, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14.1.73, 14.1.136, 269.1.2, 270.1.1 Податкового Ко дексу України відповідач (орендар) нерухомого майна повинен сплачувати плату за користування земельною ділянкою (податок на землю).

Враховуючи той факт, що позивач (орендодавець) щомісячно сплачував та сплачує на день звернення позивача з позовом до суду податок на землю, якою користується відповідач, останній повинен провести оплату пози вачу з компенсації за податок на землю, що не було зроблено відповідачем з січня 2012 р.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість з плати за користування земельною ділянкою у розмірі 184 грн. 00 коп.

До того ж, відповідачем при вирішенні питання дострокового розірвання договору, не взяті до уваги вимоги п. 10.5. договору про місячний строк попередження сторони договору (позивача), щодо продовження або припинення дії договору, а також не взяті до уваги вимоги п. 10.3 догово ру при змінах, доповненнях договору або його розірванні.

Згідно з п. 10.3 договору, зміни, допов нення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються у виконавчому апараті обласної ради та узгоджуються з головою обласної ради (у вигляді розпорядження) протягом місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Таким чином, при ініціюванні відповідачем дострокового розірвання договору оренди не рухомого майна, відповідач не виконав вказані вимоги договору.

19 березня 2012 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист за № 158 з прете нзією про сплату заборгованості: з орендної плати, податку за землю, за комунальні послуги, а та кож пені.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

05 жовтня 2012р. позивачем було повторно направлено на адресу відповідача лист за № 491 з претензією про погашення заборгованості по оплаті за оренду нерухомого майна відповідачем, перерахування компенсації за податок на землю позивачу та повернення по зивачу орендованого нерухоме майно, але відповіді на претензію відповідач не надав.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.4 договору на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України та за цим договором.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України -порядок зміни та розірвання господарських договорів: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачає, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На день звернення позивача з позовом до суду відповідач не здійснив оплату за оренду нерухомого майна (за період січень-жовтень 2012 р.), оплату компенсації за податок на землю (з січ ня 2012 р.), орендоване майно не повернув позивачу, що є обов'язковою умовою припинення дії договору (пункти 2.4, 2.5 дого вору), що дає право позивачу згідно п. 10.4 договору достроково розірвати договір за рішенням господарського суду, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна від 20.06.2008р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

На підставі статті 85 ГПК України -26.12.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунальної установи "Молочанський дитячий санаторій" Запорізької обласної ради до Приватного підприємства "Агрофірма "Арміва" задовольнити.

Розірвати договір оренди нерухомого майна від 20.06.2008р. укладений між Комунальною установою "Молочанський дитячий санаторій" (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 47, код ЄДРПОУ 05499257) та Приватним підприємством "Агрофірма "Арміва" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 27/а, кв. 26, код ЄДРПОУ 35843147).

Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма "Арміва" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, 27/а, кв. 26, код ЄДРПОУ 35843147, р/р 2600810310301 в АБ «Металург», МФО 313582) на користь Комунальної установи "Молочанський дитячий санаторій" Запорізької обласної ради (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 47, код ЄДРПОУ 05499257, р/р 35424002002768 в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 28.12.2012р.