Рішення

від 27.12.2012 по справі 3/30/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 грудня 2012 р. Справа 3/30/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши в судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія", код ЄДРПОУ 31507980 (юр. адреса: вул. Мікояна, 22 кв. 6, м.Запоріжжя, 69120; поштова адреса: вул. Північне шосе, 3-г, м. Запоріжжя, 69006)

до : Дочірнього підприємства "Монтажне управління № 9 "Комунального підприємства "АСЕМ", код ЄДРПОУ 32278752 (вул. Промислова, 9, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька області, 24321)

про стягнення 94 857,09 грн.

при секретарі судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" подано позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Монтажне управління № 9 "Комунального підприємства "АСЕМ" 82896,00 грн. - основного боргу, 598,10 грн. - 3% річних, 2990,49 грн. - пені за невиконання зобов'язання, 8289,60 грн. - штрафу, 82,90 грн. - втрат від інфляції.

28.11.2012 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/30/2012/5003 та призначено її до розгляду на 13.12.2012р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

13.12.2012 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог №11/12 від 11.12.2012 року, якою фактично зменшено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з 82896,00 грн. до 62896,00 грн., у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем в сумі 20000,00 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 62896,00 грн. - основного боргу, 598,10 грн. - 3% річних, 2990,49 грн. - пені за невиконання зобов'язання, 8289,60 грн. - штрафу, 82,90 грн. - втрат від інфляції.

В судовому засіданні 13.12.2012 року представник позивача підтримав вищезазначену заяву про уточнення позовних вимог № 11/12 від 11.12.2012 року.

Дане уточнення позовних вимог розцінене судом як зменшення розміру позовних вимог та прийняте до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, оскільки вказані дії не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач вимоги ухвали суду щодо забезпечення явки в судове засідання 13.12.2012р. уповноваженого представника та надання витребуваних документів не виконав. Пояснень причин невиконання вимог суду не надав. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважений представник відповідача 12.12.2012 року отримав ухвалу про порушення провадження від 28.11.2012р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 13.12.2012р. представника відповідача, з метою забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, розгляд справи відкладено на 27.12.2012р.

В судове засідання 27.12.2012 року представники сторін не з'явились.

Відповідач витребуваних ухвалами суду від 28.11.2012 року та 13.12.2012 року документів не надав. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 13.12.2012р. Зазначена ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 14.11.2012 року.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 13.12.2012, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

При цьому суд констатує, що представник відповідача вдруге не з'явився в судове засідання, відповідачем не виконано вимог ухвал суду в частині надання витребуваних документів, не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника, а конверт з ухвалою суду на момент проведення судового засідання до суду не повернувся, що з врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 року № 1149 свідчить про її отримання останнім.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" (за договором - продавець) та Дочірнім підприємством "Монтажне управління № 9 "Комунального підприємства "АСЕМ" (за договором - покупець) укладено договір поставки № 27/07/12, відповідно до п.1.1. якого, в порядку і на умовах, визначених в договорі та в специфікаціях, продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, визначений в п. 1.2 договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Товар: кабельно-провідникова і електротехнічна продукція, тара. Найменування, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару визначаються в погоджених сторонами специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. поставка товару здійснюється партіями. Додаткові умови поставки (місце і порядок поставки, строк поставки та інші умови) зазначаються сторонами в специфікаціях.

Сторони домовилися, що датою поставки вважається дата передачі товару, вказана в первинних документах, підписаних уповноваженими представниками сторін. В зв'язку з специфікою виробництва кабельно-провідникової продукції продавець має право поставити покупцю товар в кількості більшій чи меншій на 5 % від кількості кожного марко-розмірі товару, погодженого сторонами в специфікації (п. 2.3., п. 2.4. договору).

Згідно п. 3.1. договору, ціна товару сформована в національній валюті і вказана в погодженій сторонами специфікації, рахунку-фактурі.

Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в строки, вказані в погодженій сторонами специфікації (п.5.1. договору).

В п. 6.3 договору сторони погодили, що найменування, кількість і вартість тари вказується в рахунку і накладній. Тара оплачується в строки, встановлені для оплати продукції і обумовлені в специфікації. Продавець має право придбати у покупця тару, раніше відвантажену з продукцією.

В специфікації № 1 від 27.07.2012 року сторони погодили, що постачальник поставляє, а покупець приймає і оплачує наступну продукцію: АПвЭгПнг - 10 1*95/16, довжиною 1,5 км, вартістю 108000,0 грн. з ПДВ; умови поставки: склад покупця, строк поставки: 14 робочих днів; умови оплати: відстрочка платежу 3 календарних дні з дати поставки всієї партії товару.

Відповідно до умов договору та специфікації № 1 до договору позивачем було поставлено відповідачу товар (кабель АПвЭгПнг - 10 1*95/16, довжиною 1,568 км), а також тару (барабан дерев'яний № 20) на загальну суму 114521,53 грн., що стверджується видатковою накладною № Ю-00005504 від 14.08.2012р. Розбіжності між кількістю кабелю зазначеного у специфікації та фактично поставленого кабелю передбачені сторонами в п. 2.4. договору. Відповідно до п. 3.2. договору, загальна вартість визначається шляхом підсумовування загальної вартості товару, визначеної в специфікації, з урахуванням п. 2.4. договору. Видаткова накладна № Ю-00005504 від 14.08.2012р. має посилання на рахунок-фактуру № Ю-0006589 від 14.08.2012 року, відповідно до якого відповідач повинен був сплатити позивачу 114521,53 грн. за поставлений товар. Вказаний вище товар було отримано представником відповідача на підставі довіреності № 161 від 14 серпня 2012 року на отримання товарно-матеріальних цінностей.

31.08.2012 року відповідач частково розрахувався за отриманий товар в розмірі 30000,00 грн., а 22 серпня 2012 року відповідач повернув тару, яка була відвантажена разом з товаром на суму 1625,53 грн.

Таким чином, станом на 08.11.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала 82896,00 грн., що також стверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки за період з 01.08.2012 року по 07.09.2012 року.

09.11.2012 року відповідачем частково проведено оплату за отриманий товар на суму 20000,0 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № КР 296718 від 09.11.2012 року

Таким чином, станом на час вирішення спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала 62896,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вказувалось раніше, сторони в специфікації та договорі погодили умови оплати товару, а саме: відстрочка платежу 3 календарних дні з дати постави всієї партії товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 62896,00 грн., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 62896,00 грн. основного боргу і є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 598,10 грн.- 3% річних за період з 18.08.2012 року по 08.11.2012 року, 82,90 грн. - втрат від інфляції за період вересень - жовтень 2012 року, 2990,49 грн. - пені за невиконання зобов'язання за період з 18.08.2012 року по 08.11.2012 року та 8289,60 грн. - штрафу за затримку в оплаті поставленого товару, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в специфікації № 1 та договорі погодили умови оплати товару, а саме: відстрочка платежу 3 календарних дні з дати постави всієї партії товару.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Враховуючи викладене, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого йому 14.08.2012р. товару по накладній № Ю-00005504 від 14.08.2012р. до 17.08.2012р. включно. Таким чином у відповідача виникло прострочення платежу з 18.08.2012р.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку, якщо затримка в оплаті поставленого товару перевищить 30 днів, покупець зобов'язаний виплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми поставленого, але не сплаченого товару.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та пені є обґрунтованими та правомірними.

При перевірці правильності нарахування 3% річних та пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилку під час проведення підрахунків, яка полягає у тому, що останнім при застосуванні формул обрахунку не вірно вказано кількість днів у 2012 році (вказано 365 днів, а потрібно 366 днів).

При перерахунку 3% річних, з врахуванням вищезазначеної помилки, сума 3% річних складає 596,46 грн. згідно нижче наведеного розрахунку.

За період з 18.08.12р. по 21.08.12р. з заборгованості в розмірі - 114521,53 грн., сума 3% річних складає 37,55 грн.

За період з 22.08.12р. по 30.08.12р. з заборгованості в розмірі - 112896,00 грн., сума 3% річних складає 83,51 грн.

За період з 31.08.12р. по 08.11.12р. з заборгованості в розмірі - 82896,00 грн., сума 3% річних складає 475,63 грн.

Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 598,10 грн. 3% річних. Враховуючи викладене, позов в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 596,46 грн., а в решті суми - 1,64 грн. слід відмовити.

При перерахунку пені, з врахуванням вищезазначеної помилки, сума пені складає 2982,32 грн. згідно нижче наведеного розрахунку.

За період з 18.08.12р. по 21.08.12р. з заборгованості в розмірі - 114521,53 грн., сума пені складає 187,74 грн.

За період з 22.08.12р. по 30.08.12р. з заборгованості в розмірі - 112896,00 грн., сума пені складає 416,42 грн.

За період з 31.08.12р. по 08.11.12р. з заборгованості в розмірі - 82896,00 грн., сума пені складає 2378,16 грн.

Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 2990,49 грн. пені. Враховуючи викладене, позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 2982,32 грн., а в решті суми - 8,17 грн. слід відмовити.

При перевірці правильності нарахування позивачем інфляційних втрат та штрафу, судом не виявлено помилок, а тому 82,90 грн. - інфляційних втрат за порушення строків оплати товару та 8289,60 грн. - штрафу, з затримку в оплаті поставленого товару підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Всупереч наведеним вище нормам та вимог ухвал суду, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, 3% річних, інфляційних, штрафу та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.

27.12.2012р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись 4-5, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Монтажне управління № 9 "Комунального підприємства "АСЕМ", код ЄДРПОУ 32278752 (вул. Промислова, 9, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька області, 24321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія", код ЄДРПОУ 31507980 (юр. адреса: вул. Мікояна, 22 кв. 6, м.Запоріжжя, 69120; поштова адреса: вул. Північне шосе, 3-г, м. Запоріжжя, 69006) 62896,00 грн. - основного боргу, 596,46 грн. - 3% річних, 2982,32 грн. - пені за невиконання зобов'язання, 8289,60 грн. - штрафу, 82,90грн. - втрат від інфляції, 1609,29 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 1,64 грн. - 3% річних та 8,17 грн. - пені відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 29 грудня 2012 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Північне шосе, 3-г, м. Запоріжжя, 69006)

3 - відповідачу (вул. Промислова, 9, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька області, 24321)