Постанова

від 27.12.2012 по справі 2а-16422/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2012 року № 2а-16422/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Інвестиційна Група" про стягнення 347246,90 грн.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Інвестиційна Група" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 347199,90 грн. та податку на прибуток підприємства в розмірі 47,00 грн., всього - 347246,90 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за 2012 рік, визначену самостійно платником податків у відповідних податкових деклараціях та нараховану контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представник позивача в судовому засіданні, 21 грудня 2012 року, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні, 21 грудня 2012 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 21 грудня 2012 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Інвестиційна Група" зареєстровано як юридична особа 14.04.2008 р., присвоєно ідентифікаційний код 35822881, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 3, місцезнаходження реєстраційної справи - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація. Як платника податків, відповідача взято на облік в органах державної податкової служби з 16.04.2008 р. за №16492, що убачається з довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 15.05.2012 р. №18102/14/18-16492.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року №9040337887 на суму 4712,00 грн., за липень 2012 року №9050246069 на суму 64421,00 грн., за серпень 2012 року №9057195852 на суму 249002,00 грн., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за червень 2012 року №9045781868 на суму, та з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року на суму 47,00 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводились перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти від 07.06.2012 р. №1970, від 02.08.2012 р. №2691-15/3582288 за результатами яких винесено, відповідно, податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 р. №0028391520 на суму 1020,00 грн. за платежем - податок на додану вартість, від 18.09.2012 р. №0035231520 на суму 1020,00 грн. за платежем - податок на додану вартість. Вказані податкові повідомлення-рішення надсилались на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштових повернень.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 18.07.2012 р. №1449 на суму 4031,07 грн. Надіслання відповідачу податкової вимоги підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повернення та актом від 04.09.2012 р. №35 про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток підприємств становить 6915,00 грн., з податку на додану вартість - 347199,90 грн., що підтверджується повідомленням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про заборгованість відповідача перед бюджетом від 27 грудня 2012 року №17759/10/19-111.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, липень, серпень 2012 року, уточнюючого розрахунку за червень 2012 року та з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року. Також частину податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2040,00 грн. було нараховано відповідачу контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 24.07.2012 р. №0028391520 на суму 1020,00 грн., від 18.09.2012 р. №0035231520 на суму 1020,00 грн., які надсилались відповідачу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 18.07.2012 р. №1449.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як убачається зі змісту зворотного боку облікової картки відповідача з податку на додану вартість, з часу вручення йому податкової вимоги податковий борг відповідача збільшувався, відповідно, з урахуванням положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України стягненню підлягає вся сума.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 47,00 грн., з податку на додану вартість у розмірі - 347199,90 грн., всього - 347246,90 грн., та підтвердження вказаної обставини наявними у матеріалах справи доказами, виходячи з меж позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 47,00 грн., з податку на додану вартість у розмірі - 347199,90 грн., всього - 347246,90 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Інвестиційна Група" (ідентифікаційний код 35822881) на користь Державного бюджету України (р/р 34122999700005, в УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувача: ГУ УДКСУ у місті Києві, МФО 820019) податковий борг у розмірі 347246,90 грн. (триста сорок сім тисяч двісті сорок шість грн. 90 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець