Постанова

від 26.12.2012 по справі 1170/2а-3408/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3408/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-30 год. адміністративну справу

за позовом : Приватного підприємства «Промснаб»

до відповідача : Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю :

секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,

представників:

позивача -не з'явився,

відповідача -Крижановського Р.О.

Приватне підприємство «Промснаб»звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000600224 від 07.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45 566,00 грн., в тому числі 30 377,00 грн. за основним платежем та 15 189,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Продукт-Сервіс»та ТОВ «Терра-Гранд», а висновки податкового органу про нереальність господарських операцій та нікчемність правочинів є припущенням перевіряючих і не ґрунтується на фактичних обставинах та податковому законодавстві.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивач включив до податкового кредиту в червні, липні та вересні 2011 року суми податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Терра Гранд»та ПП «Продукт-Сервіс», за якими не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-постачальникам ТОВ «Терра Гранд»та ПП «Продукт-Сервіс»їх контрагентами ПП «Електросервіс Бровари», ТОВ «Захід-УА»та ТОВ «Торговий дім «Краща десятка», а тому господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.

У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.54, Т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.12.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 14.08.2012 р. по 20.08.2012 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказу від 13.08.2012 р. №1156 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Промснаб»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Терра Гранд»за червень 2011 року та по взаємовідносинах з ПП «Продукт-Сервіс»за липень, вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт №121/22-4/32325126 від 21.08.2012 р., де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.198.2., п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 30 377,00 грн., у тому числі: за червень 2011 року на суму 380,00 грн., за липень 2011 року на суму 21 400,00 грн.; за вересень 2011 року на суму 8 597,00 грн. (а.с.10-33, 117, 118, Т.1).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №000060224 від 07 вересня 2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану в сумі 45 566,00 грн., в тому числі 30 377,00 грн. за основним платежем та 15 189,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. (а.с.34, Т.1).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до ч.2 п.5 статуту Приватного підприємства «Промснаб», предметом діяльності позивача є, зокрема, провадження господарської діяльності обігу прескурсорів (а.с.192-200, Т.1).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що у 2011 р. у позивача була ліцензія на здійснення господарської діяльності пов'язаної з обігом прекурсорів, однак вона повернута органу ліцензування після закінчення строку її дії при видачі нової ліцензії.

Натомість, позивачем до суду надано копію ліцензії серії АГ №576803 відповідно до змісту якої ПП «Промснаб»у період з 18.11.2011 р. по 18.11.2016 р. здійснює господарську діяльність, пов'язану із придбанням, зберіганням, реалізацією (відпуском) прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»(а.с.27, Т.2).

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що ПП «Промснаб»у червні, липні та вересні 2011 р. мав право здійснювати, зокрема, оптову торгівлю хімічними продуктами (а.с.13, Т.1).

Відповідно до договору №01/06 від 14.06.2011 р. ПП «Промснаб»орендує у ТОВ «Влас-Плюс»ск ладське приміщення розташоване за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 81 на першому поверсі, загальною площею 34 м. кв. (а.с.211-212, Т.1).

У відповідності до абз.5, 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене суд вбачає, що право платника податку на віднесення ПДВ до складу податкового кредиту виникає лише за реально вчиненими господарськими операціями, тобто такими, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків та такими, що відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що 19.07.2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 10 800,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 380,00 грн. за податковою накладною №63 від 03.06.2011 р., виданою ТОВ «Терра Гранд»відповідно до рахунку-фактури №63 від 03.06.2011 р. (а.с.55, 88, 147-154, Т.1).

Ухвалами від 30.10.2012 р. та від 24.12.2012 р. суд зобов'язував позивача надати докази оплати та транспортування товару за податковою накладною №63 від 03.06.2011 р., виданою ТОВ «Терра Гранд»(а.с.1, Т.1, 50, Т.2).

24.12.2012 р. представник позивача у письмовій формі повідомив суд про відсутність у позивача документів по взаємовідносинам з ТОВ «Терра Гранд»(а.с.54, Т.2).

З огляду на те, що позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про рух активів, зміну зобов'язань чи власного капіталу платника податків за господарською операцією з ТОВ «Терра Гранд», суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не підтверджено факт реальності господарської операції ПП «Промснаб»та ТОВ «Терра Гранд».

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000600224 від 07.09.2012 р., правомірно збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 380,00 грн. основного платежу та 190,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Також судом встановлено, що 16.08.2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит у розмірі 90 211,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 21 400,00 грн. за податковими накладними виданими ПП «Продукт-Сервіс»(а.с.39-54, 155-162, Т.1).

Окрім того, 19.10.2011 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 102 876,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 8 596,75 грн. за податковою накладною №59 від 07.09.2011 р., виданою ПП «Продукт-Севіс»(а.с.56, 163-169, Т.1).

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС вважає, що податкові накладні видані ПП «Продукт-Сервіс» за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Як встановлено в судовому засіданні, до складу задекларованого податкового кредиту за липень та вересень 2011 р. позивачем віднесено суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, виданих ПП «Продукт-Сервіс»за господарськими операціями щодо придбання амводи та транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов договору поставки №07071 від 07.07.2011 р. та договору на транспортно-експедиторське обслуговування №01072 від 01.07.2011 року (а.с.36, 37-38, Т.1).

У відповідності до п.1.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №01072 від 01.07.2011 року, експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організація відправлення та одержання вантажу; організація вантажно-розвантажувальних робіт, інші операції. пов'язані з перевезенням (а.с.37, Т.1)

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідно до зазначеного договору ПП «Продукт-Сервіс»здійснювало пошук перевізника, узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу та оформлення інших документів необхідних для перевезення небезпечних вантажів відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 р. №822.

На виконання умов вищезазначених договорів ПП «Продукт-Сервіс»в липні 2011 року поставило ПП «Промснаб»амводу та надало транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 128 400,00 грн., в тому числі ПДВ 21 400, що підтверджується видатковою накладною №9 від 07.07.2011 р. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.57-71, 87, Т.1).

Зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що ПП «Продукт-Сервіс»надавалися ПП «Промснаб»транспортно-експедиційні послуги за маршрутами: «Київ-Дніпродзержинськ-Харків», «Київ-Армянськ-Нікополь», «Київ-Армянськ-Київ», «Київ-Первомайськ-Миколаїв-Калинівка (Вінницька обл.)», «Київ-Армянськ-Харків», «Київ-Армянськ-Чернівці».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, щ о ПП «Промснаб»укладено договори поставки хімічної продукції з ПАТ «Дніпроазот»(м. Дніпродзержинськ) та ПАТ «Кримський ТИТАН»(м. Армянськ), в обґрунтування чого до суду надано копії договору, накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, перепусток, паспортів якості, рахунків-фактур, видаткових накладних (а.с.1-6, 8-21, 23, 25, 37-38, 47-49, Т.2). Також представник позивача пояснив, що придбана у ПАТ «Дніпроазот»і ПАТ «Кримський ТИТАН»хімічна продукція в подальшому реалізовувалася ПП «Промснаб»контрагентам, зокрема (ЗАТ «Первомайський молочний комбінат»(м. Первомайськ), ФГ «Органік Сістемс»(м. Миколаїв), ПП «Українська Хімічна Компанія 21ст.»(м. Кіровоград), ПАТ «Чернівецький завод «Індустрія»(м. Чернівці), ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»(м. Нікополь), АТ «Харківський дріжджовий завод», ТОВ «Компанія «Хімпром»(м. Київ), на підтвердження чого до суду надано копії договорів, видаткових і податкових накладних (а.с.201-243, Т.1).

Як встановлено судом, ПП «Продукт-Сервіс» надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги щодо транспортування придбаного ПП «Промснаб»товару від ПАТ «Дніпроазот»(м. Дніпродзержинськ) та ПАТ «Кримський ТИТАН»(м. Армянськ) до контрагентів-покупців, при цьому таке транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.72-85, Т.1, а.с.7, 10, 14, 16, 21-22, 24, 44-46, Т.2). При цьому, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що у частині товарно-транспортних накладних помилково зазначено пункт навантаження м. Черкаси, замість м. Дніпродзержинськ (а.с.72-73, 78, 81, Т.1).

З видаткової накладної №59 від 07.09.2011 року вбачається, що ПП «Продукт-Сервіс»у вересні 2011 року поставило ПП «Промснаб»амводу та соду каустичну на загальну суму 51 580,50 грн. у тому числі ПДВ -8 596,75 грн. (а.с.86, Т.1).

На підтвердження оплати ПП «Продукт-Сервіс»вартості придбаного товару та наданих послуг у липні і вересні 2011 року, позивачем до суду надано копії банківських виписок та платіжного доручення №436 від 11.11.2011 р. (а.с.170-188, Т.1, а.с.31, Т.2).

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит за липень та вересень 2011 року на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому, ПП «Продукт-Сервіс»на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в ході перевірки ПП «Продукт-Сервіс»не підтверджено наявність поставок товарів по ланцюгу підприємств-постачальників у липні та вересні 2011 р., що на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між ПП «Продукт-Сервіс»та його контрагентами підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Суд вважає таку позицію відповідача безпідставною, оскільки, покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями постачальників своїх продавців, а й за несплату податків самими продавцями, тобто власними контрагентами.

Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку в другій та третій ланках ланцюга господарських операцій права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за липень та вересень 2011 р. в сумі 29 997,00 грн. став висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ПП «Продукт-Сервіс»та ПП «Промснаб».

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним. в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Продукт-Сервіс», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаного товару та наданих послуг, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано податковий кредит, суд погоджується з позицією Приватного підприємства «Промснаб»щодо правомірності формування податкового кредиту за липень та вересень 2011 року за господарськими операціями з ПП «Продукт-Сервіс».

Всупереч наведеним вимогам та нормам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000600224 від 07 вересня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29 997,00 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 999,00 грн.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, зважаючи на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ПП «Продукт-Сервіс». Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту в розмірі 29 997,00 грн. у липні та вересні 2011 р. позивач сформував правомірно, а тому позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0000600224 від 07 вересня 2012 року в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 997,00 грн. основного платежу та 14 999,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи часткове задоволення позову, позивачу підлягає присудженню з Державного бюджету України судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 449,96 грн., шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000600224 від 07 вересня 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Приватному підприємству «Промснаб»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45 566,00 грн., в тому числі 30 377,00 грн. за основним платежем та 15 189,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), в частині збільшеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 997,00 грн. основного платежу та 14 999,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Приватного підприємства «Промснаб», код ЄДРПОУ 32325126 (25013, м. Кіровоград, вул. Волкова, 2) судові витрати в сумі 449,96 грн. (чотириста сорок дев'ять грн. 96 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт