Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2а-3818/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-3818/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий гепард»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий гепард»до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2012 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий гепард»(далі - ТОВ «Золотий гепард») звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (нині - Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, далі по тексту -Основ'янська МДПІ) від 30.01.2011 року:

№0001782330, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій приватної власності на загальну суму 9.687 грн. 50 коп., із яких: 7.750 грн. -основний платіж, 1.937 грн. 50 коп. -штрафні санкції;

№001792330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 7.750 грн. з яких 6.200 грн. за основним платежем, 1.550 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року у задоволенні адміністративного позов у ТОВ «Золотий гепард»відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильність, неповноту дослідження доказів та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Золотий гепард».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Золотий гепард»задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 18.07.2011 року по 19.07.2011 року фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Золотий гепард»(код ЄДРПОУ 37090571) з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 05.05.2010 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт перевірки № 3046/233/37090571 від 26.07.2011 року (т. 1, а.с. 35-55) .

За даними перевірки ТОВ «Золотий гепард»встановлено:

- порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (подалі -ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період з 05.05.2010 року по 31.12.2010 року.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дані, відображені TOB «Золотий гепард»у деклараціях з податку на прибуток за період IV квартал 2010 року по взаємовідносинам з TOB «Фінвестбуд»в частині валових витрат - не є дійсними у сумі 52.250,00 грн., в частині валового доходу - не є дійсними у сумі 57.500,00 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), а саме: за період жовтень 2010 року: податкові зобов'язання недійсні всього у сумі 11.500,00 грн., податковий кредит недійсний в сумі 10.450,00 грн.;

- порушення п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»«Золотий гепард»встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 9.062,50 грн. за 2010 р., у т.ч. за IV квартал 2010 р. в сумі 9.062,50 грн.

- порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 185, 188, 192 ПК України, за рахунок чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 7.250,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 7.250,00 грн.

На підставі висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000992330 та № 001002330 від 05.08.2011 р. (т.1, а.с. 56, 57).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі ДПА у Харківській області, т. 1, а.с. 58-62).

Під час розгляду скарги ТОВ «Золотий гепард»ДПА в Харківській області з'ясовано, що перевіркою невірно визначено заниження податку на прибуток і податку на додану вартість.

Рішенням ДПА в Харківській області від 19.01.2011 року № 4647/10/25-103, прийнятим за розглядом скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 05.08.2011 року № 0000992330 в частині визначення 1.312 грн. податку на прибуток та 328 грн. штрафної санкції, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 05.08.2011 року № 001002330 в частині визначення 1.050 грн. ПДВ і 262,50 грн. штрафної санкції.

ТОВ «Золотий гепард», не погодившись із винесеним рішенням за результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області, звернулось зі скаргою до Державної податкової адміністрації України.

Процедуру адміністративного оскарження завершено з отриманням позивачем рішення Державної податкової служби України - №6255/6/10-2115 від 25.11.2011 року про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення № 0000992330 та № 001002330 від 05.08.2011 р. залишені без змін, скарга - без задоволення (т. 1, а.с. 67-69).

З посиланням на акт № 3046/233/37090571 від 26.07.2011 року, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 30.11.2011 року:

№ 0001782330 від 30.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій приватної власності за заниження податкового зобов'язання на суму 9.687,50 грн., з яких: за основним платежем 7.750,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1.937,50 грн. (а.с. 71)

№ 001792330 від 30.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за заниження податкового зобов'язання на суму 7.750,00 грн., з яких: за основним платежем 6.200,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1.550,00 грн. (а.с. 72).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про відсутність у ТОВ «Золотий гепард»необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності.

Зазначений висновок податкового органу ґрунтувався загалом на інформації отриманій за результатами перевірки контрагента позивача -ТОВ «Фінвестбуд», а саме: акті ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 10.03.2011 року№ 218/23-104/350726690 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фінвестбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 05.05.2010 року по 31.12.2010 року з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 05.05.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої встановлена нікчемність угод укладених ТОВ «Фінвестбуд» з постачальниками та покупцями, у зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок, що договори, укладені між ТОВ «Золотий гепард»та TOB «Фінвестбуд», не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Крім того, згідно акту перевірки від 26.07.2011 року № 3046/233/37090571 ТОВ «Золотий гепард»податковому органу до перевірки не надано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальника до покупця, а саме не надано товарно-транспортні накладні, які засвідчують факт отримання зазначеного товару. Не надані документи, що підтверджують наявність складських приміщень: договори оренди, акти прийому-передачі на відповідальне зберігання; журнали-ордери та картки рахунків №№311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отримання», реєстри виданих податкових накладних, тощо.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ТОВ «Інтерон Плюс»не надано беззаперечних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом.

Колегія суддів, погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з TOB «Фінвестбуд». Між зазначеними контрагентами було укладено договір купівлі - продажу № 29/09 від 28.09.2010 року та договір № 01/10 від 01.10.2010 року про виконання конструкторських робіт.

Згідно договору купівлі - продажу № 29/09 від 28.09.2010 р., укладеного між ТОВ «Золотий гепард»(Покупець) та TOB «Фінвестбуд»(Продавець), копія якого наявна в матеріалах справи, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити на умовах вказаного договору. Найменування товару: тепловий комплекс КТ-300 вартістю 62700,00 грн. (т. 1, а.с. 81-82).

На виконання умов договору ТОВ «Золотий гепард»отримана видаткова накладна № 23111 від 23.11.2010 р. (а.с. 90), податкові накладні № 39818 від 29.09.2010 р., № 45103 від 23.11.2010 р. (т. 1, а.с. 91, 93).

На підтвердження здійснення господарських операцій за договором № 29/09 від 28.09.2010 р. позивачем надано рахунок-фактуру № 2909-1 від 29.09.2010 р. на загальну суму 62700,00 грн. в оплату теплового комплексу (т. 1, а.с. 87), довіреність № 40 від 23.11.2010 р. (т. 1, а.с. 94), керівництво по експлуатації теплового комплексу (т. 1, а.с. 95-109).

В підтвердження подальшої реалізації теплового комплексу позивачем надано договір купівлі-продажу № 3562/01 від 07.09.2010 р. між ТОВ «Золотий гепард»(Продавець) та КП «Флора-Сервіс»(Покупець) (т. 1, а.с. 175-176). За вказаним договором продавець зобов'язується виготовити та продати, а покупець - прийняти та оплатити тепловий комплекс КТ 300. Матеріали справи містять рахунок на оплату № 20 від 08.09.2010 р., видаткову накладну № 11 від 29.11.2010 року, довіреність № 11 від 29.11.2010 року, податкову накладну № 17 від 24.09.2010 року (т. 1, а.с. 177).

Між тим, відповідно до умов передачі товару, наведених у п. 4 договору № 29/09 від 28.09.2010 р., продавець відвантажує товар покупцю протягом не більше 2-х робочих днів з моменту 100 % оплати. Продавець поставляє товар на склад покупця (т. 1, а.с. 81).

Відповідно до положень порядку виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, - для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно -транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте позивачем ні до суду першої ні апеляційної скарги не надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належне підтвердження фізичного переміщення товару від контрагента - постачальника TOB «Фінвестбуд»до підприємства - покупця ТОВ «Золотий гепард». Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Крім того, матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента TOB «Фінвестбуд»для вчинення поставки товару. Матеріали справи не містять посилань на первинні документи (щодо понесених витрат по зберіганню товару, що не підтверджує фактичне перебування товару у власності TOB «Фінвестбуд», а отже і можливість виконання обов'язку з поставки товару позивачу. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних неможливо визначити місце здійснення поставки, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Згідно договору № 01/10 від 01.10.2010 року TOB «Фінвестбуд»(Виконавець) зобов'язується виконати наступні роботи: провести обумовлені технічним завданням ТОВ «Золотий гепард»(Замовника) на умовах даного договору наукові дослідження та розробити конструкторську документацію на подрібнювач соломи та гільотину (т. 1, а.с. 83-85).

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських відносин за вказаним договором надано: технічне завдання № 1 (т. 1, а.с. 86), рахунок-фактуру № 2910-1 від 29.10.2010 р. (т. 1, а.с. 88), акт здачі - приймання робіт № ОУ-0042902 від 01.11.2010 р. (т. 1, а.с. 89).

В матеріалах справи наявні креслення з титульною сторінкою, на якій вказано: «ИСМ 500 ИСМ01.00.000»(т. 1, а.с. 110-149), та з титульною сторінкою «Гильотина Г-60»(т. 1, а.с. 150-164). Однак, встановити яким вони є первинним документом в підтвердження реальності виконання укладеного договору не є можливим.

Згідно довідки АА № 323427 з ЄДРПОУ, основними видами діяльності ТОВ «Золотий гепард»є: 29.43.1 - виробництво інших верстатів, 29.56.1 - виробництво машин та устаткування спеціального призначення, 29.32.1 - виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства, 29.56.5 - монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань (а.с. 32).

Однак, позивачем не до суду першої ні апеляційної інстанції не надано доказів, що вироби «ИСМ 500 ИСМ01.00.000», «Гільотина Г-60»почали виготовлятись згідно наявних в матеріалах справи креслень, на виконання договору № 01/10 від 01.10.2010 р., а не раніше.

Крім того, на запит суду апеляційної інстанції щодо надання пояснень з приводу обставин, що враховувалися при укладенні зазначеного договору № 01/10 від 01.10.2010 року ТОВ «Золотий гепард» пояснень не надало.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону -валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи зі змістового аналізу наведеної норми, основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів у власній господарській діяльності.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність об'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (подалі ПК України), відповідно до п. 198.1 ст. 198 якого право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у платника податку належно оформлених первинних документів, які відповідно до положень ПК України необхідні для віднесення певних сум для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, так як і факт оплати не є безумовним доказом реального характеру господарської операції.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги ТОВ «Золотий гепард»і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 108, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий гепард»залишити без задоволення, а постанову постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року -без змін .

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова