Ухвала

від 13.12.2012 по справі 2а-7496/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р.Справа № 2а-7496/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-7496/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" (далі по тексту позивач, ТОВ "НВП "Енергобуд") , звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000012221 від 26.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 року адміністративний позов ТОВ "НВП "Енергобуд" задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000012221 від 26.03.2012 року.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. по справі №2а-7496/12/2070 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином, при цьому відсутні клопотання від сторін про розгляд справи, за їх присутністю. Відповідно до вимог ст. 197 КАС України справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Промтехноопт», код за ЄДРПОУ 37092055, у періоді з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, із ТОВ «Тех-Агроремпоставка», у періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, із ТОВ «Техенергоресурс», у періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та із ТОВ «Електроспецтех», у періоді за лютий, квітень, червень-серпень, листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 369/23-304/34014461 від 12.03.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „НВП «Енергобуд» код ЄДРПОУ 34014461, щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із платниками податків, у періоді з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, відповідно до висновків якого встановлено: порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст. З п.4.1 ст.4 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) та в порушення п.44.1 ст. 44, ст.185, ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 465364 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 525 грн., за лютий 2010 року на суму 55522 грн., за березень 2010 року на суму 30655 грн., за квітень 2010 року на суму 88732 грн. за травень 2010 року на суму 14671 грн., за червень 2010 року на суму 41686 грн., за липень 2010 року на суму 37902 грн., за серпень 2010 року на суму 93003 грн., за вересень 2010 року на суму 73541 грн., за листопад 2010 року на суму 14583 грн., за грудень 2010 року на суму 12587 грн., за серпень 2011 року на суму 1957 грн.

На підставі акту № 369/23-304/34014461 від 12.03.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „НВП «Енергобуд» код ЄДРПОУ 34014461, щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із платниками податків, у періоді з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, Західною МДПІ Харківської області, ДПС було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000012221 від 26.03.2012 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 581705 грн. за основним платежем - 465364 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 116341 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит позивачем на підставі господарських операцій з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех».

Так, 01.08.2011 року між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" укладено договір поставки №08/2011. На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Промтехноопт" поставлено позивачу товар відповідно до видаткової накладної №408. Транспортування товарів підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.08.2011 року.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Крім того, ТОВ "Промтехноопт" на відповідну партію поставленої продукції була виписана податкова накладна №291 від 04.08.2011 року.

Також, 02.08.2010 року між позивачем та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" укладено договір поставки №01/08-10. На виконання умов зазначено договору ТОВ "Тех-Агроремпоставка" поставлено позивачу товар відповідно до видаткових накладних: №10/08 від 10.08.2010 року, № 18/08 від 18.08.2010 року, №01/09 від 01.09.2010 року, №17/09від 30.09.2010 року, №21/09 від 21.09.2010 року. Транспортування товарів підтверджується товарно-транспортними накладними.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Крім того, ТОВ "Тех-Агроремпоставка" на відповідні партії поставленої продукції були виписані податкові накладні №5251 від 10.09.2010 року та №5154 від 28.09.210 року.

Також, між позивачем та ТОВ "Електроспецтех" були укладено договори щодо виконання робіт: №13/11-09 від 13.11.2009 року, №1/12-09 від 01.12.209 року, №18/12-09 від 18.12.2009 року, №22/02-10 від 22.02.2010 року, №02/07-10 від 02.07.2010 року №08/07-10 від 08.07.2010 року №02/08-10 від 20.08.2010 року № 07/10-10 від 07.10.2010 року, №29/10-10 від 29.10.2010 року.

ТОВ "Електроспецтех" умови зазначених договорів були виконані в повному обсязі, про що сторонами укладено відповідно акти виконаних робіт, а ТОВ "Електроспецтех" були виписані відповідні податкові накладні.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Техноенергоресурс" було укладено договори підряду та розробку проектів: № 15/01-09 від 15.01.2009 року, №09/04-09 від 09.04.2009 року, №29.05.2009 року від 29.05.2009 року, №21/08-09П від 21.08.2009 року, №18/01-10 від 18.01.2010 року №23/09-09 від 23.09.2009 року, №11/11-09 від 11.11.2009 року, №19/11-09 від 19.11.2009 року, №30/11-09 від 30.11.2009 року, №09/12-09П від 09.12.2009 року, 03/08-10 від 03.08.2010 року, №05/02-10 від 05.02.2010 року, №11/02-10 від 11.02.2010 року, № 12/02-10 від 12.02.2010 року, №15/02-10 від 15.02.2010 року, №26/03-10П від 26.03.2010 року, №20/04-10 від 20.04.2010 року, №18/05-10 від 1.05.2010 року, №16/08-10П від 16.08.2010 року, №16/09-10П від 16.09.2010 року, №19/08-10 від 19.08.2010 року, №21/08-10 від 21.08.2010 року, №17/09-10 від 17.0.2010 року, №01/10-10П від 01.10.2010 року, №19/10-10 від 19.10.2010 року.

ТОВ "Техноенергоресурс" умови зазначених договорів були виконанні в повному обсязі. про що сторонами складено відповідні акти виконаних робіт, а ТОВ "Техноенергоресурс" були виписані відповідні податкові накладні.

Позивачем зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученням залученими до матеріалів справи.

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех» і правомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року по справі № 2а-7496/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.