Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а-6957/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р.Справа № 2а-6957/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-6957/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000132221 від 25.04.2012р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000132221 від 25.04.2012 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" (ідент. код 34014461; вул. Лагерна, 71/1, кв.154, м. Харків, 61177) витрати зі сплати судового збору в сумі 2146,00грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції п.п. 20.1.6 ст. 20, пп. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ст. ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фахівцем Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "НВП "Енергобуд", код ЄДРПОУ 34014461, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ "Промтехноопт", код за ЄДРПОУ 37092055, за жовтень, грудень 2011 року, із ТОВ "Промбуд-Монтажсервіс", код за ЄДРПОУ 36987611, у періоді з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, та із ТОВ "Опттехноконсалтінг", код за ЄДРПОУ 36815629, за серпень, грудень 2011 року, за результатами якої складено акт №260/22-204/34014461 від 12.04.2012 (т.2 а.с.58-91).

Згідно з висновками акта перевірки №260/22-204/34014461 від 12.04.2012 встановлено, що ТОВ "НВП "Енергобуд" в порушення п.44.1 ст.44, ст.185, ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 218872грн., у т.ч. за серпень 2011 року на суму 1338грн., за жовтень 2011 року на суму 9903грн., за листопад 2011 року на суму 35918грн., за грудень 2011 року на суму 171713грн.

На підставі акта перевірки №260/22-204/34014461 від 12.04.2012 відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0000132221 від 25.04.2012 (т.1 а.с.7) про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "НВП "Енергобуд" з податку на додану вартість на 328308,00грн., у тому числі: 218872грн. - за основним платежем та 109436грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене податкове повідомлення - рішення від 25.04.2011р. № 0000132221 протиправним, прийняте відповідачем не на підставі, не у спосіб, що передбачені законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергобуд" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції між позивачем та ТОВ "Опттехноконсалтінг" було укладено наступні договори: договору на проектні роботи №24/11-11 П від 24.11.2011 року на виконання проекту по збільшенню потужностей для електрозабезпечення фабрики з виробництва спецій та смакових приправ ТОВ «Техноком» по вул.Безлюдівській, 2б, с.Комунар, Харківський р-н, Харківська обл.; договір на виконання проектних робіт №13/07-11 П від 13.07.2011 між ТОВ "НВП "Енергобуд" (замовник) та ТОВ "Опттехноконсалтінг" (виконавець) на розробку робочого проекту зовнішнього електропостачання нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, б.22;

ТОВ "Опттехноконсалтінг" умови зазначених договорів були виконані в повному обсязі відповідно до завдання на проектування зовнішнього електрозабезпечення фабрики з виробництва спецій та смакових приправ по вул. Безлюдівській, 2б, с.Комунар, Харківський р-н, Харківська обл. та завдання на проектування реконструкції нежитлових будівель під торгівельно-офісний центр з об'єктами громадського харчування для зовнішнього електропостачання нежитлових приміщень ТОВ «Фармацевтична компанія Здоров'я» за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, б.22 та сторонами складено акти здачі-приймання виконаних робіт за серпень та грудень 2011 року, а ТОВ "Опттехноконсалтінг" виписано та видано позивачу податкові накладні від 26.12.2011 №34 на суму ПДВ 25279,35грн. та від 04.08.2011 №4 на суму ПДВ 1338,39 грн.. Позивачем проведено оплату наданих послуг в повному обсязі. що підтверджується копією платіжного доручення.

Крім того між позивачем та ТОВ "Промбуд-Монтажсервіс" укладено наступні договори: №28/10-11 від 28.10.2011 року на виконання монтажних робіт за адресою: вул. Гв-Широнінців - вул.Механізаторська, м.Харків; №22/02-11 від 22.02.2011 року щодо виконання монтажних робіт по збільшенню потужностей для електрозабезпечення фабрики з виробництва спецій та смакових приправ ТОВ «Техноком» по вул.Безлюдівській, 2б, с.Комунар, Харківський р-н, Харківська обл..

ТОВ "Промбуд-Монтажсервіс" умови зазначених договорів були виконані про що сторонами складено відповідні акти виконаних робіт, а позивачем проведено в повному обсязі оплату наданих послуг, що підтверджується копією платіжного доручення. Крім того, ТОВ "Промбуд-Монтажсервіс" було видано позивачу податкові накладні: від 30.11.2011 №229 на суму ПДВ 30053,64грн., від 29.11.2011 №203 на суму ПДВ 5864,33грн., від 26.12.2011 №145 на суму ПДВ 153,84грн.

Крім того, 01.08.2011 року між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" укладено договір купівлі-продажу товарів будівельного призначення №08/2011 . На виконання зазначеного договору ТОВ "Промтехноопт" поставлено матеріали для виконання електромонтажних робіт відповідно до видаткових накладних, а позивачем проведено оплату придбаних матеріалів. Крім того, ТОВ "Промтехноопт" в зв'язку з реалізацією товарів видано позивачу на відповідні парті товарів податкові накладні: від 28.12.2011 №529 на суму ПДВ 16978,87грн., від 27.12.2011 №505 на суму ПДВ 7988,04грн., від 26.12.2011 №507 на суму ПДВ 11121,90грн., від 26.12.2011 №476 на суму ПДВ 10147,54грн., від 21.12.2011 №408 на суму ПДВ 18300,00грн., від 20.12.2011 №396 на суму ПДВ 3760,94грн., від 20.12.2011 №400 на суму ПДВ 77982,92грн., від 13.10.2011 №371 на суму ПДВ 9903,41грн.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажсервіс" та ТОВ "Опттехноконсалтінг", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Також, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами щодо взаємовідносин з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промбуд-Монтажсервіс" та ТОВ "Опттехноконсалтінг".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-6957/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.