Рішення

від 24.12.2012 по справі 5015/4537/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа№ 5015/4537/12 За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатінвестбуд»,

м. Трускавець

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стебник

про стягнення заборгованості в сумі 12 554, 70 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Янів М.В. -представник за довіреністю №01/11 від 20.11.2012р.;

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатінвестбуд»до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 12 554, 70 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 27.11.2012 р.

В судовому засідання 27.11.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 27.11.2012р. розгляд справи відкладено на 17.12.2012р.

Ухвалою суду від 17.12.2012р. розгляд справи відкладався на 24.12.2012р. через неявку в судове засідання представників сторін, невиконання сторонами вимог ухвали суду від 31.10.2012р. та письмового клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Також зобов'язано позивача надити обґрунтоване підтвердження сальда станом на 01.11.2009р. в сумі 4 021,31 грн.

В судовому засіданні 24.12.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю, щодо стягнення 4 021,31 грн. (сальдо станом на 01.11.2009р.) не подав належних і допустимих доказів в підтвердження зазначеної заборгованості, також подав розрахунок 3% річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України.

В судове засідання 24.12.2012р. відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, про причини не явки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, , вимог ухвали суду від 30.10.2012 р. не виконав, відзиву на позов та будь-яких документів на вимогу суду не подав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 24.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

25.11.2009р. та 30.11.2009р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатбудінвест» продукцію (товар) на загальну суму 38 993,89 грн., що підтверджується накладною № 13 від 25.11.2009р. на суму 16 026,44 грн. та накладною №115 від 30.11.2009р. на суму 22 967,45 грн.(копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засідання).

Відповідачем частково погашено заборгованість, що підтверджується виписками з особового рахунку, поданих позивачем та акту звірки взаєморозрахунку від 05.11.2012р., що за поставку товару відповідач 25.11.2009р. оплатив 16 000,00 грн., 21.12.2009р. - 3 700,00 грн., 01.04.2010р. - 3 300,00 грн., 17.05.2010р. - 3 000,00 грн., 11.06.2010р. - 2 000,00 грн., 03.09.2010р. - 1 500,00 грн., 29.11.2010р. - 3 000,00 грн. та 12.04.2012р. - 1 455,20 грн., на загальну суму 33 955,20 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунку від 05.11.2012р. поданого позивачем 27.11.2012р. вбачається загальна сума поставки товару складає -38 955,89грн. (накладна №113 від 25.11.2012р. на суму 16 026,44 грн. та накладна № 15 від 30.11.2009р. на суму 22 967,45 грн.) та 33 955,20 грн. - сума погашення відповідачем за поставку товару. Сальдо станом на 01.11.2009р. в сумі 4 021,31 грн. позивачем не обґрунтовано, належними та допустими доказами не підтверджено.

З неналежне виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 2 372,94 грн. - інфляційних втрат та 1 121,76 грн. -3% річних

Доказів погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді стронами суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 ГК України , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами , телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається факт отримання відповідачем продукції на загальну суму 38 993,89 грн. та часткову оплату ним продукції в сумі 33 955,20 грн. Щодо стягнення з відповідача 4 021,31 грн. (сальдо станом на 01.11.2009р.) позивачем не подано належних і допустимих доказів в підтвердження зазначеної заборгованості. У судовому засіданні представник позивача також не зміг пояснити підстави виникнення заборгованості в сумі 4 021,31 грн. станом на 01.11.2009р.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 5 038,69 грн. основного боргу (38 993,89 грн. - 33 955,20 грн.). В частині стягнення 4 021,31 грн. -відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починаючи з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини 2 статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк(термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановлення частиною першою статті 692 ЦК України.

Враховуючи вище наведене, суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідно до задоволеної суми боргу та дійшов висновку про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 774,72 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 728,82 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 193, 219 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 202, 509, 526, 612, 625, 626, 639, 692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатінвестбуд»(82200, Львівська область, місто Трускавець, вулиця І. Мазепи, будинок 25; ідентифікаційний код 35102951) 5 038,69 грн. -основного боргу, 774,72 грн. -3% річних, 1 728,82 грн. інфляційних втрат та 1609,50 грн. -судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.12.2012 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Суддя Коссак С.М.