Постанова

від 17.11.2006 по справі 335/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

335/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2006 р.                                                                 Справа № 335/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області

до Сквирської автомобільної школи ТСО України

про стягнення 47785,98 грн.

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаСавчук С.Г.  –начальник (посвідчення)

від відповідачаОнищенко В.А. –директор, наказ № 22 від 25.07.94

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.11.2006р. о 12 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.11.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України у Сквирському районі (далі –Позивач) заявлений позов про стягнення з Сквирської автомобільної школи (далі –відповідач) 47785,98 грн. заборгованості, з яких 30223,28 грн. складає заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та 17562,70 грн. –фінансових санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на те, що відповідачем в добровільному порядку вимога про сплату заборгованості не сплачена.

Відповідач - Сквирська автомобільна школа позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві від 22.09.2006р., а саме: відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», відповідач  як суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Крім того, Сквирська авто школа наголошує на тому, що відповідачем на протязі з 1.01.2001р. здавались до Пенсійного фонду розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щомісячно, в яких сплата внесків в розмірі 31,8% від заробітної плати не нараховувалась. Згадані розрахунки приймались позивачем без зауважень.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Відповідно до акта № 46 від 4.07.2006р. Управлінням Пенсійного фонду України  у Сквирському районі Київської області проведено позапланову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати Сквирською автомобільною школою внесків зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2001р. по 31.05.2006р. Перевірка проведена з відома начальника підприємства Онищенка В.О. та головного бухгалтера Герасимової С.Ю.

В ході перевірки встановлено, що за період з квітня по грудень 2005 року та січень-травень 2006р. платником у Рядку 2 Розрахунку страхових внесків не проведено нарахування страхових внесків на фактичні виплати на оплату праці за тарифною ставкою 32,3% та 31,8%. Зокрема, не було нараховано страхові внески за квітень 2005р. в сумі 2827,94 грн., червень 2005р. в сумі 4029,31 грн., липень 2005р. в сумі 3033 грн., серпень 2005р. –в сумі 3575,51 грн., вересень 2005р. –в сумі 4185,96 грн., жовтень 2005р. –в сумі 2948,74 грн., листопад 2005р. –3908,67 грн., грудень 2005р. –в сумі 4204,72 грн., січень 2006р. –в сумі 2714,05 грн., лютий 2006р. –в сумі 3238,85 грн., березень 2006р. –в сумі 1104,59 грн., квітень 2006р. –в сумі 2403,20 грн., травень 2006р. –в сумі 3399,57 грн., загалом на суму 41574,11 грн. Акт перевірки підписаний головним бухгалтером та керівником відповідача без зауважень.

На підставі вказаного акта, Позивачем прийняте рішення № 358 від 26.07.2006р., яким на підставі п.4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Сквирській автомобільній школі ТСОУ донараховано 41574,11 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі та нараховано 17562,70 грн. фінансових санкцій. На рішенні директором авто школи зроблений запис про відмову від підпису згаданого рішення, оскільки останнє є безпідставним згідно вимог п. 6 Указу Президента України  "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та статті 11 закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”.

На підставі акта перевірки № 46 від 4.07.2006р. та рішення № 358 від 26.07.2006р.,  відповідно до ч. 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Управлінням Пенсійного фонду України у Сквирському районі надіслано відповідачу вимогу № Ю-31У від 14.08.2006р. про сплату 47785,98 грн. боргу страхових внесків, з яких 30223,28 грн. становить сума недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а 17562,70 грн. –сума фінансових санкцій.  (вимога отримана 15.08.2006р. директором Онищенко В.С.).

Дослідивши повно і всебічно обставини справи, вивчивши наявні в справі матеріали, заслухавши доводи і заперечення сторін, господарський суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

Згідно з п.п. 2, 3 ч.1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання.

Доводи відповідача стосовно неправомірності нарахування страхових внесків на фактичні виплати на оплату праці за тарифною ставкою 32,3% та 31,8% за період з квітня 2005р. по травень 2006р. на суму 41574,11 грн. ґрунтуються на тому, що він перебуває на спрощеній системі оподаткування, і не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідно до статті 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку

          Суд вважає такі доводи Відповідача необґрунтованими в зв'язку з наступним:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач -  Сквирська автомобільна школа зареєстрований в якості платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з 1 січня 1991р. Управлінням Пенсійного фонду України в Сквирському районі,  реєстраційний № 1027040049. При цьому, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування (до матеріалів справи залучене свідоцтво № 21 про право сплати єдиного податку за ставкою 10 % та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2006р).

Приписами статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, за правилами цієї статті, позивач не є платником ставок збору, встановлених для нього з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком.

Зазначені положення Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"  в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, відповідно до вимог статті 5 якого сферою його дії є регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. При цьому зазначається, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно імперативних положень ч.2 статті 15 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

В статті 15 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Відповідно до п.1 ч.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування. Окрім того, слід зазначити, що обов'язок сплати зазначеного збору не пов'язується зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.6 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідач, будучи платником страхових внесків згідно п.1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язаний сплачувати їх в розмірах, визначених  п.1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який складає 32,3 % від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України  "Про  оплату праці".

Викладене спростовує юридично неспроможні доводи Відповідача про те, що статус платника єдиного податку звільняє його від сплати страхових внесків, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено під час судового розгляду, оскільки в перевіряємий період відповідач -  Сквирська автомобільна школа знаходився на спрощеній системі оподаткування, з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платника єдиного податку, сума коштів, що спрямовувалась до Пенсійного фонду України у вигляді частини ставки єдиного податку, зарахована частково в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди. А саме: за період з квітня 2005р. по травень 2006р. нараховано 41574,11 грн. страхових внесків, сплачено відповідачем єдиного податку 11350,83 грн., і відповідно належить до сплати відповідачем 30223,28 грн. –ця сума і становить заборгованість Сквирської автомобільної школи по внесках. (акт звірки розрахунків від 10.10.2006р. залучений до матеріалів справи).

Приписами частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 % зазначених сум за кожний повний або неповний місяці, за який донараховано ці суми (п. 4  згаданої норми).

Зважаючи на те, що Управлінням Пенсійного фонду України у Сквирському районі було нараховано Сквирській автомобільній школі не обчислені та несплачені страхові внески за період з  квітня 2005р. по травень 2006р загалом на суму 41574,11 грн., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування відповідачеві фінансових санкцій на підставі п. 4 ч. 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому слід зауважити наступне: доводи відповідача щодо прийняття позивачем його розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування без нарахування 32,3 % від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на оплату праці працівників, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки вимогами чинного законодавства, зокрема Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений обов'язок саме страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; (п.2 ч. 2 статті 17 згаданого Закону України ), а вимогами ч. 2 статті 20 цього Закону визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12 і 15 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Приписами ч. 1 та 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі про стягнення з Сквирської автомобільної школи  47785,98 грн. є правомірними і відповідно позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сквирської автомобільної школи ТСО України (09000, Київська обл., м Сквира, вул. Р.Люксембург, 74 код 02722861) на користь Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі ((09000, Київська обл., м Сквира, вул. Богачевського, 18, код 22200739) 47785 (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 98 коп. заборгованості.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі – 27.11.2006