Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1758/12/0170/2
04.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Кучерука О.В. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Бєланова О.О.
за участю сторін:
представник позивача- Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- Котлярова Олена Валеріївна, довіреність № 87/10/10-024 від 03.03.12,
представник відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлюп сервіс"- не з'явився,
розглянувши матеріали справи № 2а-1758/12/0170/2 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В. ) від 12.03.12
за позовом Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова 2 Б,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлюп сервіс" (вул. Сирнікова, б. 7 а,Мирний,Євпаторія, місто, Автономна Республіка Крим,97492)
про стягнення 43302,30 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2012 у задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шлюп сервіс" - відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не дотримано порядку щодо надіслання податкової вимоги у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.2012, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що у податкового органу не виникло права на стягнення податкового боргу, оскільки ним не надано доказів направлення платнику податкової вимоги на зазначену суму податкового боргу, як то передбачено приписами п.59.3 ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.
З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вони ґрунтуються на невірному застуванні норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) № 2407 від 31.01.2011 на 2011 рік на загальну суму 173209,15 грн., відповідно до якої орендна плата за січень 2011 року становить 14434,05 грн., з лютого по грудень 2011 року складає 14434,10 грн. щомісяця.
У зв'язку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством орендної плати, за даними позивача за ним виникла заборгованість в сумі 43302,30 грн., у тому числі станом на 30.10.2011 року -14434,10 грн., станом на 30.11.2011 року -14434,10 грн., станом на 30.12.2011 року -14434,10 грн.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, грошове зобов'язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення згідно з п.59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.
Згідно ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у м. Євпаторії було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, направлена податкова вимога від 03.10.2011 №468.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем сума заборгованості не сплачена.
Відповідно до п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем зазначені вимоги законодавства було дотримано, податкова вимога була виставлена відповідачу, однак у зв'язку із тим, що на момент звернення до суду сума податкового боргу зросла, то відповідно позовні вимоги були заявлені на всю суму боргу в тому числі і на ту, що виникла після надіслання податкової вимоги, і яка відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України підлягає погашенню.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність направлення відповідачу нової вимоги про сплату боргу, оскільки судом не враховані положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, які в даному випадку підлягають застосуванню.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 у справі № 2а-1758/12/0170/2 - задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.12 у справі № 2а-1758/12/0170/2 - скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЮП СЕРВІС" (ідн. код: 34671054, юридична адреса: АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, б. 7А) кошти з наступного рахунку у банку й-рахунок погашення податкового боргу у сумі 43302,30 грн. з орендної плати з юридичних осіб: р/р: 26004228198700,-АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 вересня 2012 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2012 |
Оприлюднено | 02.01.2013 |
Номер документу | 28319975 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні