Ухвала

від 21.12.2012 по справі 6-37352св12

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

і м е н е м у к р а ї н и

21 грудня 2012 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Олійник А.С., Дербенцевої Т.П., Сімоненко В.М.,

провівши попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділу Державного комітету земельних ресурсів у м. Українка Обухівського району Київської області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, державного акта на право власності, повернення майна у спільну сумісну власність за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_10 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року позивач звернувся до суду із указаним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсними: договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3223155400:05:001:0062, яка знаходиться у межах садівничого товариства "Ватра" у АДРЕСА_1 загальною площею 0,2 га) від 25 жовтня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрований у державному реєстрі правочинів за НОМЕР_2; державний акт від 1 вересня 2010 року серія ЯЛ № 041481 на право власності на зазначену земельну ділянку; договір купівлі-продажу будинку № 37 , який знаходиться на вказаній земельній ділянці, від 25 жовтня 2010 року, та повернути зазначене майно у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 у порушення вимог закону розпорядилася спільним майном (земельною ділянкою та будинком) без його згоди, у зв'язку з чим його право власності підлягає захисту у судовому порядку.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2011 року позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, повернення майна залишено без розгляду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 серпня 2012 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно із ч. 1 ст. 120 ЗК України (у редакції станом на 12 жовтня 2010 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За вказаними положеннями Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України земельна ділянка слідує за будинком, а тому позов про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки без визнання недійсним договору купівлі-продажу садового будинку із заявлених підстав задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що інші доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для скасування ухвалених судових рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_10 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: А.С. Олійник

Т.П. Дербенцева

В.М. Сімоненко