Рішення

від 24.12.2012 по справі 5006/10/45пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.12 р. Справа № 5006/10/45пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при помічнику судді (секретарі судового засідання) Дубовик А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА», м. Маріуполь, Донецька область,

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

За участю:

представник позивача Ботман О.О. за довіреністю;

представник відповідача Чернєва О.С. за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольська міська рада, м. Маріуполь Донецької області, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА», м. Маріуполь, Донецька область, про розірвання договору оренди землі від 12.12.2005 року, зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.12.2005 року №04.05.162.00411 та повернення земельної ділянки площею 0,3379 га (кадастровий номер 1412300000:01:012:0086), розташованої за адресою: м. Маріуполь, пр. Перемоги, 119 у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення Маріупольської міської ради від 27.10.2005 року №1551, договір оренди земельної ділянки від 12.12.2005 року, акт перевірки вимог земельного законодавства від 07.08.2012 року. Зазначає, що відповідач використовує земельну ділянку з порушенням вимог п36 договору та вимог ст.ст.96,211 Земельного кодексу України, оскільки земельну ділянку було надано відповідачу для будівництва універсаму, проте будівельних робіт на ній розпочато не було, що негативно впливає на розвиток та забудову міста.

Ухвалою суду від 11.10.2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.12.2012 року строк вирішення спору за клопотанням позивача було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 17.12.2012 року оголошувалась перерва до 24.12.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, заявлені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. 17.12.2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на даний момент дозвіл на будівництво універсаму на виконання умов договору не отримано через недостатнє фінансування. Підстав для твердження про нецільове використання відповідачем земельної ділянки немає. Крім того, ТОВ «ТЕРА» добросовісно сплачує орендну плату за договором.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2005 року між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА» (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надає згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 27.10.2005 року №1551, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться по пр. Перемоги, 119 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (а.с.14-16).

Пунктом 3 договору встановлено умову, відповідно до якої на земельній ділянці буде знаходитись об'єкт нерухомого майна - універсам, а також інші об'єкти інфраструктури згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Договір було укладено на 10 (десять) років до 27.10.2015 року (п.6 договору).

Відповідно до п.19 договору земельні ділянки передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням для роздрібної торгівлі в неспеціалізованому магазині (будівництво та подальша експлуатація універсаму).

Пунктом 36 договору зобов'язано орендаря, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у договорі і згідно з цільовим призначенням, з дотриманням режиму використання земель, а також почати будівництво об'єкта не пізніш, чим за 2 (два) роки з дня прийняття рішення про дозвіл на будівництво та закінчити будівництво у термін, що не перевищує 1 (одного) календарного року після закінчення нормативного строку будівництва.

Згідно з п.43 договору його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Даний договір було зареєстровано у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.12.2005 року №04.05.162.00411.

09.11.2004 року було складено Акт винесення на місцевість та узгодження меж землекористування ТОВ «ТЕРА» для будівництва універсаму на пр. Перемоги, 119 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, який було доповнено 21.02.2005 року (а.с.19-21).

Згідно з Висновком державної землевпорядної експертизи від 21.04.2005 року №1431 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ТЕРА» для будівництва універсаму по пр. Перемоги, 119 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства (а.с.22).

Пунктом 2.3 Рішення Маріупольської міської ради від 27.10.2005 року №1551 було зобов'язано ТОВ «ТЕРА» оформити дозвіл на виконання будівельних робіт та здати об'єкт в експлуатацію (а.с.28).

07.08.2012 року відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради було проведено перевірку дотримання ТОВ «ТЕРА» вимог земельного законодавства, результати якої оформлено Актом перевірки дотримання. вимог земельного законодавства від 07.08.2012 року (а.с.25-27).

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «ТЕРА» не виконує вимог щодо цільового використання земельної ділянки за цільовим призначенням. НА час проведення перевірки вищевказана земельна ділянка вільна від капітальної забудови, будівельні роботи не проводяться.

16.08.2012 року Маріупольською міською радою було направлено лист до ТОВ «ТЕРА» з пропозицією розірвати договір оренди землі та повернути орендодавцю земельну ділянку у зв'язку з невиконанням умов договору щодо її цільового використання за визначеною договором метою (а.с.23).

Листом від 24.09.2012 року відповідач ТОВ «ТЕРА» проти розірвання договору заперечив (а.с.60).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 цього ж Кодексу передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Крім того, при використанні земель населених пунктів, у тому числі і земель житлової та громадської забудови, обов'язковим є і дотримання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Детальні вимоги щодо змісту генерального плану, а також повноваження щодо його реалізації визначаються в ст. 17 цього Закону і деталізуються ДБН Б.1-3-97 «СМБД. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів». Крім того, згідно вказаної статті Закону містобудівна документація -це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Програми економічного та соціального розвитку міста за замовленням Маріупольської міської ради за участю Державного науково-дослідного інституту проектування «Діпромісто» розроблено проект землеустрою щодо встановлення меж міста. Подальше планування та забудова територій міста Маріуполя впливає на економічне та соціальне положення у місті, що є найважливішим питанням у розвитку міста.

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду та розгляду даної справи судом Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА» не виконано обов'язок щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Станом на момент складання акту перевірки спірна земельна ділянка використовувалася з порушенням цільового призначення, будівництво не здійснюється, на земельній ділянці пустир, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України. До акту додана план-схема меж земельної ділянки. Земельні ділянки по пр. Перемоги в м. Маріуполь, суміжні зі спірною земельною ділянкою, наданою відповідачу для забудови, вже освоєні та використовуються за призначенням. При цьому, земельна ділянка, надана відповідачу, не освоєна та має вигляд пустиря серед інших забудованих та благоустроєних земельних ділянок, що негативно впливає на подальший розвиток і планування забудови Орджонікідзевського району м. Маріуполя.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду та розгляду даної справи судом відповідачем не виконано обов'язку щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача стосовно того, що спірна земельна ділянка використовується останнім за цільовим призначенням.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 ЦК України).

Частина 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Пунктом 43 договору встановлено, що його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, укладаючи договір оренди земельної ділянки від 12.12.2005 року, Маріупольська міська рада розраховувала у передбачені договором терміни забезпечити населення міста наявністю неспеціалізованого магазину (універсаму). Проте, на теперішній час спірна земельна ділянка, розташована серед інших забудованих та благоустроєних земельних ділянок, не освоєна та має вигляд пустиря, що є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки. Таким чином, позивач не досяг мети, яку він ставив при укладенні договору, та у значній мірі позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, у зв'язку з чим порушення відповідачем зобов'язань за договором є істотним.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що договір оренди землі від 12.12.2005 року на вимогу позивача підлягає розірванню за рішенням суду. Достатньою підставою для цього у даному випадку є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА» передбаченого умовами вказаного договору зобов'язання щодо цільового використання земельної ділянки за визначеною цим договором метою, а саме для будівництва та експлуатації універсаму.

Натомість посилання відповідача на п.44 договору, яким передбачені випадки розірвання договору в односторонньому порядку, не береться судом до уваги, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору за рішенням суду на підставі п.43 даного договору.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, статтею 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тобто, земельна ділянка площею 0,3379 га (кадастровий номер 1412300000:01:012:0086), яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пр. Перемоги, 119, підлягає поверненню позивачу Маріупольській міській раді, оскільки судом встановлені підстави для розірвання договору оренди землі.

Також, відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідні відомості про договір оренди землі повинні вноситися до державного реєстру земель на підставі рішення про припинення договору оренди.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Маріупольської міської ради є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд стягує судові витрати з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 13, 25, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 38, 39, 116, 143, 152, 202 Земельного кодексу України, ст. ст. 509, 526, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА», м. Маріуполь, Донецька область, про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 12.12.2005 року, зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.12.2005 року №04.05.162.00411.

Договір оренди земельної ділянки від 12.12.2005 року вважати розірваним з дня набрання даним судовим рішенням чинності.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА» (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 100, код ЄДРПОУ 31577292) повернути Маріупольській міській раді земельну ділянку площею 0,3379 га (кадастровий номер 1412300000:01:012:0086), яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пр. Перемоги, 119.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА» (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, буд. 100, код ЄДРПОУ 31577292) на користь Маріупольської міської ради судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 00 копійок.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2012 року.

Суддя Харакоз К.С.