Постанова

від 03.05.2012 по справі 2а/0470/2556/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/2556/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Бубенець Т.А.

за участю:

представника відповідача Овсяникової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий пасаж»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002392302 від 21.09.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2012 року ТОВ «Торговий пасаж» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002392302 від 21.09.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 928,75 грн., в тому числі за основним платежем - 143 143,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35785,75 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі висновків Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 1722/23-2/35738491 від 09.08.2011 року щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з контрагентом - ТОВ «Еко-Пром-Інвест». Такі висновки, на думку позивача, не ґрунтуються на первинних документах, досліджених податковим органом під час перевірки. Крім того, податкова інспекція не має права визнавати угоди нікчемними, оскільки останні не мають його ознак, а тому договори, укладені з контрагентом можуть бути визнані нікчемними виключно в судовому порядку. Факт надання послуг ТОВ «Еко-Пром-Інвест» підтверджується актами та податковим накладними, у зв'язку з чим, ним правомірно було включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з цим контрагентом до складу податкового кредиту.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю за наявним у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 69).

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи. В судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2009 року та березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Еко-Пром-Інвест» було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у вказаного підприємства. Правочини, укладені з ТОВ «Еко-Пром-Інвест» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільства. У порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-ВР (зі змінами та доповненнями) Т0В «Торговий пасаж» завищено податковий кредит на загальну суму 143 143 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на суму 143 143 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 46 340 грн. та за березень 2010 року на суму 96 803 грн. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою суду від 09.04.2012 року відповідача - Державну податкову інспекцію в Амур - Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська замінено на Державну податкову інспекцію в Амур - Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Державною податковою інспекцією в АНД районі м. Дніпропетровська у період з 27.07.2011 р. по 02.08.2011 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Торговий Пасаж» (код за ЄДРПОУ 35738491) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2009 року та березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303), за результатами якої складено Акт від 09.08.2011 р. № 1722/23-2/35738491.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Торговий Пасаж», а саме, завищено податковий кредит на загальну суму 143 143 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на суму 143 143 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 46 340 грн. та за березень 2010 року на суму 96 803 грн. Відповідно до ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України зазначені правочини з ТОВ «Еко-Пром-Інвест» мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства (а.с. 11-29).

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки позивачем 08.09.2011 р. за вих. № 3-1 до ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська були подані заперечення на акт перевірки (а.с. 30-34).

21.09.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002392302, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 928,75 грн., в тому числі за основним платежем - 143 143,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35785,75 грн., яке було отримане позивачем 10.10.2011 р. (а.с. 9).

11.10.2011 р. за вих. № 3-12 позивачем до ДПА у Дніпропетровській області подано скаргу, в якій просять скасувати податкове повідомлення - рішення №0002392302 від 21.09.2011 року (а.с. 35-40).

14.12.2011 р. ДПА у Дніпропетровській області винесено рішення про результати розгляду скарги позивача № 35987/10/25-008, яким скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0002392302 від 21.09.2011 року з податку на додану вартість на загальну суму - 178 928,75 грн., залишено без змін (а.с.41-44).

13.01.2012 р. позивачем подана повторна скарга до Державної податкової адміністрації України в якій ставиться питання про скасування податкового повідомлення- рішення №0002392302 від 21.09.2011 року (а.с.45-50).

06.02.2012 р. за вих. № 3565/7/10-2115 ДПА України винесено рішення про залишення скарги позивача без розгляду у зв'язку з порушенням строків, передбачених для адміністративного оскарження (а.с. 134-135).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що 01.12.2009р. між Позивачем (замовник) та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (виконавець) було укладено договір № 42/12 про надання консалтингових послуг щодо передачі в оренду (суборенду) нежитлових приміщень. Сторонами було підписано Акт виконаних робіт № 12/1415 від 30.12.2009 р. про надання консалтингових послуг за договором 42/12 у грудні 2009 року на суму 278 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 46340,00 грн. 30.12.2009 р. за № 1415 ТОВ «Еко-Пром-Інвест» було виписано податкову накладну на суму 278 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 46340,00 грн. за надання консалтингових послуг по договору № 33/11 (а.с.158-161).

01.03.2010р. між Позивачем та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (Виконавець) було укладено договір №10/03 про надання послуг з післясезонного прибирання нежитлових приміщень та прилеглої території. Сторонами було підписано Акт виконаних робіт від 30.03.2010 р. № 315 про надання послуг з сезонного прибирання торгових об'єктів у березні 2010 року на суму 582960,00 грн., в т.ч. ПДВ 97160,00 грн. 30.03.2010 р. ТОВ «Еко-Пром-Інвест» було виписано податкову накладну № 315 про надання послуг з клінінгу по договору № 10/03 на суму 582960,00 грн., в т.ч. ПДВ 97160,00 грн. (а.с.150-153).

В ході документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем було встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» за вказаними договорами не проводились, у позивача станом на 30.03.2010 р. існує кредиторська заборгованість на суму 2 681 378.00 грн. (а.с.21).

При цьому суд відзначає, що ні в ході перевірки, ні в ході розгляду справи позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував фактичне надання послуг ТОВ «Еко-Пром-Інвест» та підтвердження їх надання первинними документами, складеними відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996.

Так, оглядом податкової накладної, виданої ТОВ «Еко-Пром-Інвест» 30.12.2009 р. за № 1415 на суму 278 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 46340,00 грн. за надання консалтингових послуг, було встановлено, що вона виписана за надання послуг по договору № 33/11, хоча між сторонами було укладено договір № 42/12 від 01.12.2009 р. (а.с.161). Акт виконаних робіт від 30.12.2009 р. не вміщує інформацію про фактичну кількість об'єктів щодо яких надавались консалдінгові послуги ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (виходячи з умов договору № 42/12, таких об'єктів налічувалось 7), а також ціну за надання послуг за кожний об'єкт (а.с. 160).

Судовим оглядом податкової накладної № 315 від 30.03.2010 р. виданої ТОВ «Еко-Пром-Інвест» було встановлено, що вона не вміщує інформації на підтвердження виконання якого договору вона виписана (в графі «форма цивільно-правового договору» номер та дата договору відсутні) (а.с. 153). Крім того, в Акті виконаних робіт № 315 від 30.03.2010 р. не вказано на якій кількості об'єктів виконані послуги по прибиранню торгових об'єктів, хоча за умовами договору № 10/03, визначено адреси одинадцяти нежитлових приміщень, а не торгових об'єктів, із яких один знаходиться в м.Дніпродзержинську, не вказано ціну за надання послуг за кожний об'єкт (а.с. 150-152)).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.1 Договору № 10/03 від 01.03.2010 р., предметом договору є те, що виконавець (ТОВ «Еко-Пром-Інвест») зобов'язаний посприяти замовнику по здійсненню послуг з післясезонного прибирання нежитлових приміщень та прилеглих територій (а.с. 150-151). В Акті ж виконаних робіт від 30.03.2010 р. ні про надання послуг з прибирання прилеглих територій, ні про так зване «сприяння у здійсненні послуг позивачеві» нічого не вказано (а.с. 152). За таких обставин незрозумілим є - який обсяг послуг надавався ТОВ «Еко-Пром-Інвест», чи надавались фактично клінінгові послуги чи будь - які інші, та хто фактично здійснював сезонне прибирання вказаних у договорі об'єктів.

Судом також встановлено, що за результатами позапланових виїзних перевірок ТОВ «Еко-Пром-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2009 р. та березень 2010 р., проведених Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, встановлено відсутність на підприємстві трудових ресурсів та необхідних умов для здійснення господарської діяльності, неможливість проведення задекларованих операцій тими трудовими ресурсами, які були в розпорядженні ТОВ «Еко-Пром-Інвест», реальне здійснення задекларованих операцій неможливе з урахуванням дійсного часу, віддаленості, розташування контрагентів один від одного, про що безпосередньо було визначено в Довідках, складених контролюючим органом (а.с.84-131).

На підставі акту перевірки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, враховуючи Довідки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська та з урахуванням встановлених порушень, відповідачем і було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002392302 від 21.09.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 928,75 грн., в тому числі за основним платежем - 143 143,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35785,75 грн.

Перевіряючи законність та правомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення, що оскаржується позивачем, суд зауважує на наступному.

Правовідносини з приводу визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість до 01.01.11 регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон про ПДВ).

Фактичною підставою для донарахування сум податкових зобов'язань позивача, слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, про завищення податкового кредиту, сформований за взаємовідносинами з ТОВ «Еко-Пром-Інвест» на загальну суму - 143 143,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на суму 143 143,00 грн., в тому числі за грудень 2009 року на суму 46 340 грн. і за березень 2010 року на суму 96 803 грн.

Суд зазначає, що за змістом положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна. Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону про ПДВ).

Суд зауважує, що аналіз положень Закону про ПДВ, зокрема ст.3, дає підстави для висновку, що податкова накладна має юридичну силу документу, що підтверджує дані податкового обліку та дає право на формування податкового кредиту, якщо вона складена в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, складені документи, в тому числі і податкова накладна, не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Отже, досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, а саме податковий кредит, суд приймає на підтвердження таких даних лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, наданих відповідачем в підтвердження означених операцій, як то, податкові накладні та акти виконаних робіт, судом встановлено, що податкові накладні за загальними ознаками відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а також вимогам, наведеним в пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону про ПДВ щодо необхідних реквізитів податкової накладної. Що ж стосується Актів виконаних робіт, то як було зазначено судом вище, вони вміщують недостовірну та неповну інформацію щодо наданих послуг. Між тим, будь-які документи, у тому числі податкові накладні та акти виконаних робіт мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п.3.1 ЗУ від 03.04.1997 року № 168-ВР «Про податок на додану вартість (зі змінами та доповненнями) «Об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України».

Згідно п.4.1 ЗУ від 03.04.1997 року № 168-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) «База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг))».

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Торговий Пасаж» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками в розумінні ст. З вищенаведеного Закону.

Разом з цим, відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) «Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Торговий Пасаж» відсутнє, право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).

Суд відзначає, що позивач в ході розгляду справи не надав доказів щодо обставин фактичного придбання клінінгових та консалдінгових послуг у ТОВ «Еко-Пром-Інвест» з метою їх використання в господарській діяльності. Як свідчать матеріали справи, основними видами діяльності, що мав право здійснювати позивач - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с. 12). Тобто, отримані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, а відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд також не погоджується з доводами позивача з приводу відсутності у податкового органу повноважень одноособово, на власний розсуд визнавати правочини, укладені між ним та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» недійсними, з огляду на наступне. Згідно зі ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства врегульований відповідним Порядком, розробленим відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.10 №984. За змістом п.6.1 Порядку опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів зазначається у висновку акту перевірки. Як вбачається з описової частини Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 1722/23-2/35738491 від 09.08.2011, податковим органом, з огляду на отримані Довідки про результати перевірки відносно ТОВ «Еко-Пром-Інвест», зміст яких наведений в означеній частині акту, в ході проведення перевірки досліджено питання реальності проведених господарських операцій з метою встановлення факту відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам, що відповідає повноваженням та компетенції органів державної податкової служби.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «Еко-Пром-Інвест», визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0002392302 від 21.09.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 928,75 грн., в тому числі за основним платежем - 143 143,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35785,75 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий пасаж» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002392302 від 21.09.2011 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева