Рішення

від 26.12.2012 по справі 2376-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.2012Справа №5002-7/2376-2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, АР Крим, 97530)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" (вул. Генерала Васильєва, 23, місто Сімферополь, АР Крим, 95040)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Віктан ЛТД" (вул. Шота Руставелі, буд. 38б, Печерський район, м. Київ, 01023)

про звернення стягнення на предмет застави.

Суддя Дворний І. І.

Представники:

від позивача - Мозговий А.В., довіреність №б/н від 06.11.12, предст.;

від відповідача - Степанов А.М, довіреність №б/н від 11.10.11, предст.;

третя особа - не з'явилась.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" про звернення стягнення на предмет застави: основні засоби -машини, обладнання, інструменти, інвентар, перелічені в Додатку №1 до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19.08.2008 р. і зареєстрованого в реєстрі за №21529, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05.11.2008 р. і зареєстрованого в реєстрі за №27472, що зберігаються за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, буд 6 і належать товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" та перелік яких викладено в прохальній частині позовної заяві, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" із сплати частини заборгованості за комісією у розмірі 12 000 000,00 грн, нарахованою за обслуговування резервного і документарних акредитивів за період з 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р. за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15 серпня 2008р. з всіма наступними змінами і доповненнями, а також визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 12, 16, 526, 536, 543, 572, 590, 625 Цивільного Кодексу України, статті 20 Закону України «Про заставу», положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що всупереч умовам укладених між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Союз-Віктан ЛТД" договору про акредитив та додаткових угод до нього, останній свої зобов'язання виконував не належним чином, зокрема, суми резервного й документарного акредитиву та суму комісійної винагороди Банку не повернув, що призвело до виникнення заборгованості. Разом з тим, з метою забезпечення належного виконання товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Союз-Віктан ЛТД" взятих на себе зобов'язань за договором про акредитив з всіма змінами і доповненнями до нього, 19 серпня 2008 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» був укладений договір застави, який посвідчений приватним нотаріусом і зареєстрований в реєстрі за №21529 (далі - договір застави). У вказаному договорі відповідач виступив заставодавцем та майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю Фірмою "Союз-Віктан ЛТД" перед Банком в забезпечення зобов'язань Фірми "Союз-Віктан ЛТД". Отже, Банк, звертаючись до суду, заявив вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс", як майнового поручителя.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2012 року. провадження по справі №5002-26/2376-2012 було порушено суддею Медведчук О.Л. та призначений розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 серпня 2012 року розгляд справи було відкладено.

За розпорядженням Голови господарського суду Автономної Республіки Крим Лазарева С.Г. від 08 серпня 2012 року справа №5002-26/2376-2012 була передана на розгляд судді Дворного І.І. у зв'язку з відпусткою судді Медведчук О.Л.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2012 року справа була прийнята до провадження з призначенням дати та часу розгляду справи.

Ухвалою суду від 21 серпня 2012 року через неявку сторін розгляд справи відкладався.

06 вересня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ухвалою суду було залучено товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД»

02 жовтня 2012 року строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2012 року у справі було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:

- в якій сумі документально підтверджується заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Віктан ЛТД" перед публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" по сплаті комісії за обслуговування резервного та документарних акредитивів, яка була нарахована Банком за період з 01 вересня 2009 року по 28 лютого 2012 року на підставі договору на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15 серпня 2008 року (з урахуванням внесених в подальшому у договір змін та доповнень)?

Проведення експертизи доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Судова експертна палата". Розгляд справи було зупинено.

23 листопада 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія " у якому останній просить замінити позивача - публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія ".

27 листопада 2012 року публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" також звернулось до суду з клопотанням про заміну його, як позивача, правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія ".

У зв'язку з надходженням вказаних клопотань, суд спрямував до експертної установи запит про повернення матеріалів справи, які у відповідь були повернуті на адресу суду.

Ухвалою господарського суду від 10 грудня 2012 року провадження по справі було поновлено.

13 грудня 2012 року судом було здійснено заміну первісного позивача - публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк СберБанку Росії" на належного позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія".

Також, 13 грудня 2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" надійшло клопотання про збільшення позовних вимог у якому позивач просив суд:

- звернути стягнення на предмет застави: основні засоби - машини, обладнання, інструменти, інвентар, перелічені в додатку 1 до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №21529, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №27472, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31469850) - для часткового задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600716690 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021) за договором №26-10/12-Н наступного відступлення права вимоги від 26 жовтня 2012 року. Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

- звернути стягнення на предмет застави: основні засоби - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі), транспортні засоби та ін., перелічені в додатку 1 до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №21530, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №27473, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31469850) - для часткового задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600716690 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021) за договором №26-10/12-Н наступного відступлення права вимоги від 26 жовтня 2012 року. Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» сплачений судовий збір у сумі 64 380,00 грн.

Ухвалою суду від 18 грудня 2012 року через неявку представників сторін у судове засідання розгляд справи відкладався.

20 грудня 2012 року представником позивача було надано клопотання про зменшення розміру позивних вимог, у якому останній просив суд звернути стягнення на предмет застави, а саме:

- основні засоби - машини, обладнання, інструменти, інвентар, перелічені в додатку 1 (перелік додається) до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №21529, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №27472, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31469850), визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

- основні засоби - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі), транспортні засоби та ін., перелічені в Додатку 1 (перелік додається) до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №21530, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №27473, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31469850), визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

- для часткового задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600716690 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021) за договором №26-10/12-Н наступного відступлення права вимоги від 26 жовтня 2012 року, а саме: заборгованості за акредитивом та розрахункової комісії за обслуговування акредитиву за додатковою Угодою №6 від 26 листопада 2008 року та частини заборгованості за розрахункової комісії за обслуговування акредитиву за додатковою Угодою №3 від 19 серпня 2008 року до договору на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LС/150808 від 15 серпня 2008 року у загальній сумі 35 000 000,00грн. (тридцять п'ять мільйонів гривень).

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» на користь товариства з

обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» сплачений судовий збір у сумі

64 380,00 гривень.

20 грудня 2012 року ухвалою суду розгляд справи було відкладено.

24 грудня 2012 року на адресу суду від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву у якому товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД» повідомило суд про те, що дійсно, на момент подачі позову товариство мало прострочену до сплати заборгованість перед публічним акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", що виникла з кредитного договору LС/150808 від 15 серпня 2008 року, що був укладений між нашим товариством та вищезазначеним банком, та у подальшому, частково, а саме у сумі 168 910 136,40 грн. була відступлена банком через товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» позивачу.

Також, третя особа у своєму відзиві підтвердила факт забезпечення вищевказаного кредиту, зокрема договором поруки від 19 серпня 2008 року, іпотечним договором від 17 жовтня 2008 року, та договором застави від 19 серпня 2008 року, що були укладені між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС» в результаті чого кредит був забезпечений іпотекою цілісного майнового комплексу, а саме лікеро-горілчаним заводом, що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Узлова, 6, заставою рухомого майна (обладнання), порукою товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС».

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Союз-Віктан ЛТД» зазначило, що 20 грудня 2012 року майновий поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС», в рахунок часткового погашення вищевказаної заборгованості фірми «Союз-Віктан» ЛТД, у відповідності до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року по справі №5002-28/4250-2012 зобов'язаний передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" вищевказаний цілісний майновий комплекс оцінений в 30 782 652,00 грн.

У судовому засіданні, що відбулось 26 грудня 2012 року, з'явився позивач, який наполягав на заявлених позовних вимогах з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20 грудня 2012 року. Представник відповідача, у свою чергу, підтвердив, що на момент подачі позову та до теперішнього часу товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс», як поручитель, має прострочену до сплати заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" у сумі 168 910 136,40 грн.

Також відповідач підтвердив факт забезпечення вищевказаного кредиту договором поруки від 19 серпня 2008 року, договорами застави від 19 серпня 2008 року, що були укладені між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» в результаті чого кредит був забезпечений майном останнього. Відповідач повідомив суд про те, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів він не має можливості сплатити зазначений борг та визнає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши пояснення представника третьої особи надані у попередньому судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 2008 року закрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі по тексту Банк) та фірма «Союз-Віктан» ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) уклали договір на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів за №LC/150808 (далі по тексту - договір про акредитив"), відповідно до якого, Банк відкрив товариству відновлювальний ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27 500 000,00 доларів США терміном дії до 30 серпня 2010 року.

Відповідно до пункту 1.3 даного договору про акредитив сума кожного акредитива, строк його відкриття та сплати, дата платежу фірми «Союз-Віктан»» ЛТД, строки і розмір сплати винагороди за відкриття акредитиву, назва бенефіціара та інші істотні умови, будуть визначаться сторонами в додаткових угодах до договору про акредитив, що мають бути укладені для відкриття кожного акредитиву та будуть невід'ємною частиною договору про акредитив.

Матеріали справи свідчать про те, що 19 серпня 2008 року Банк та фірма «Союз-Віктан» ЛТД уклали додаткову угоду №2 до договору про акредитив, відповідно до умов якої, Банк на підставі наданої йому заяви на акредитив №1 від 19 серпня 2008 року відкрив Фірмі «Союз-Віктан» ЛТД резервний акредитив на суму 15 970 312,50 доларів США з датою платежу фірми «Союз-Віктан» ЛТД за акредитивом - не пізніше 20 серпня 2009 року і терміном дії до 20 серпня 2009 року.

В подальшому, 19 серпня 2008 року фірма «Союз-Віктан» та Банк уклали додаткову угоду №3 до договору про акредитив, відповідно до умов якої, останній, на підставі наданої йому заяви на акредитив №2 від 19 серпня 2008 року відкрив фірмі «Союз-Віктан» ЛТД документарний акредитив на суму 8 540 000,00 доларів США терміном дії до 08 вересня 2009 року і з датою платежу за акредитивом - 20 серпня 2009 року.

26 листопада 2008 року між Банком та фірмою «Союз-Віктан» ЛТД було укладено додаткову угоду №6 до договору про акредитив, згідно якої, Банк на підставі наданої йому заяви на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року, відкрив фірмі «Союз-Віктан» ЛТД документарний акредитив на суму 2 979 412,00 доларів США терміном дії до 27 грудня 2008 року і з датою платежу фірми «Союз-Віктан» ЛТД за акредитивом - 23 листопада 2009 року.

Також, встановлено, що 01 грудня 2008 року Банк та фірма «Союз-Віктан» ЛТД уклали додаткову угоду №7 до договору про акредитив, якою встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним Банком на підставі заяви на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року - 27 листопада 2009 року.

04 серпня 2009 року між Банком та фірмою «Союз-Віктан» ЛТД було укладено додаткову угоду №8 до договору про акредитив, згідно з якою, сторони встановили нову дату платежу фірми «Союз-Віктан» ЛТД за акредитивом, випущеним Банком на підставі заяви на акредитив №1 від 19 серпня 2008 року - 18 вересня 2009 року.

Досліджуючи умови договору, укладеного між сторонами, та додаткові угоди до нього, судом встановлено, що фірма «Союз-Віктан» ЛТД зобов'язана сплатити Банку винагороду за відкриття акредитиву в загальній сумі 68 722,66 доларів США, а також щомісяця, у строк по 5 (п'ятий) робочий день місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати комісійну винагороду Банку в розмірі 4 відсотка річних від суми акредитиву, зазначеної в заяві на акредитив №1 від 19 серпня 2008 року, заяві на акредитив №2 від 19 серпня 2008 року та комісійну винагороду у розмірі 4,6 відсотка річних від суми акредитиву, зазначеної в заяві на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року.

З метою забезпечення належного виконання товариством взятих на себе зобов'язань за договором про акредитив з всіма змінами і доповненнями до нього, 19 серпня 2008 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» було укладено договір застави, якій посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. і зареєстрований в реєстрі за №21529 (далі по тексту - договір застави).

Відповідно до статті 3 договору застави відповідач передав Банку в заставу належні заставодавцю (відповідачу) основні засоби - машини, обладнання, інструменти, інвентар тощо, що перелічені в додатку №1 до договору застави і належать товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» на підставі довідки про вартість основних засобів №38 від 19 серпня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2008 року Банк та товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» уклали договір про внесення змін до договору застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. і зареєстрований в реєстрі за №27472.

Так, згідно пункту 1 статті 3 договору про внесення змін до договору застави від 05 листопада 2008 року сторони, серед іншого, виклали пункт 3.1 договору застави в новій редакції, відповідно до якої, предметом застави за цим договором стали належні товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» основні засоби - машини, обладнання, інструменти, інвентар. Предмет застави, що передається в заставу Банку, перелічений в додатку №1 до договору застави та належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» на підставі довідки про вартість основних засобів №39 від 19 серпня 2008 року.

Статтею 2 договору застави встановлено, що заставою забезпечуються наступні зобов'язання товариства, які випливають із договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за Договором про акредитив:

- зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені пунктом 1.1 договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або договором застави - до настання цього терміну, відшкодувати Банку суму акредитиву згідно договору про акредитив;

- зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в Розділі 5 договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або договором про акредитив та/або договором застави, - до настання термінів, зазначених в Розділі 5 договору про акредитив - сплатити/чувати Банку комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за договором про акредитив з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених розділом 5 Договору про акредитив;

- зобов'язання відшкодувати збитки, завдані Банку невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по договору про акредитив;

- зобов'язання сплатити Банку штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору про акредитив у строки та у розмірах, передбачених договором про акредитив, тощо.

Звертаючись до суду з позовною заявою Банк наполягає на тому, що фірмою «Союз-Віктан» ЛТД, станом на 08 липня 2010 року, були порушені вищевказані умови договору про акредитив та додаткових угод до нього, а саме:

- за договором про акредитив та за додатковою угодою №2 до договору про акредитив не сплачена сума резервного акредитиву у розмірі 15 970 312,50 доларів США;

- за договором про акредитив та за додатковою угодою №3 до договору про акредитив не сплачена сума документарного акредитиву у розмірі 8 540 000,00 доларів США;

- за договором про акредитив та за додатковою угодою №6 до договору про акредитив не сплачена сума документарного акредитиву у розмірі 2 979 412,00 доларів США;

- за договором про акредитив та за додатковими угодами №2, 3, 6 до договору про акредитив не сплачена комісійна винагорода у розмірі 34 999 592,66 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що Банк з метою погашення третьою особою заборгованості за договором про акредитив направляв на адресу фірми «Союз-Віктан» ЛТД повідомлення - вимогу №677/5/06-2-2 від 05 березня 2010 року. Також, відповідне повідомлення - вимога було надіслано й на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (№678/5/06-2-2 від 05 березня 2010 року).

Зі змісту направлених Банком повідомлень - вимог вбачається, що фірмі «Союз-Віктан» ЛТД та товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» було запропоновано виконати свої зобов'язання за договором про акредитив та додатковими угодами до нього і за договором застави не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання вимоги, та попередженням, що у разі не виконання даної вимоги, Банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки.

Повідомлення-вимоги були отримані фірмою «Союз-Віктан» ЛТД 18 березня 2010 року, а товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» - 19 березня 2010 року, втім, заборгованість за договором про акредитив і додатковими угодами до нього в установлений строк сплачена не була.

05 серпня 2010 року Банком було направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку встановленому статтею 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і одночасно зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави.

В подальшому, Банк звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави за вказаним вище договором застави для погашення частини заборгованості за договором про акредитив та додатковими угодами до нього у розмірі 12 000 000,00 гривень, що складаються з частини комісії за обслуговування акредитиву нарахованої за період з 01 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року.

30 вересня 2010 року приватним нотаріусом на підставі вказаної вище заяви Банку, було вчинено виконавчий напис за реєстр. №2416 про звернення стягнення на предмет застави за вказаним вище договором застави для погашення частини заборгованості за договором про акредитив та додатковими угодами до нього у розмірі 12 000 000,00 гривень, що складаються з частини комісії за обслуговування акредитиву нарахованої за період з 01 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 08 листопада 2010 року було відкрито виконавче провадження по виконанню даного виконавчого напису.

Втім, рішенням господарського суду міста Києва від 19 травня 2011 року по справі №28/55, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 05 жовтня 2011 року та постановою Верховного Суду України від 28 лютого 2012 року, виконавчий напис реєстр. №2416, вчинений 30 вересня 2010 р. приватним нотаріусом визнано таким, що не підлягає виконанню.

Дані судові акти мотивовані тим, що звернення стягнення на заставлене рухоме майно здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Так, матеріали справи свідчать про те, що станом на 20 березня 2012 року заборгованість перед Банком по сплаті частини комісії за обслуговування акредитиву, нарахованої за період з 01 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року у розмірі 12 000 000,00 грн. залишилась непогашеною та несплаченою.

Враховуючи положення пункту 6.2 статті 6 договору застави, відповідно до якого Банк набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого із зобов'язань зазначених в статті 2 договору застави, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином, Банк заявив до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс», як майнового поручителя, частини заборгованості за договором про акредитив у розмірі 12 000 000,00 грн., зокрема частини комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів, відкритих у відповідності з договором про акредитив, нарахованої за період з 01 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року.

Досліджуючи виниклі між сторонами правовідносини судом також було встановлено, що 26 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» уклали договір за №26/10/12 про відступлення права вимоги (далі по тексту - договір №26/10/12).

Одним із предметів відступлення за договором №26/10/12 був договір застави від 19 серпня 2008 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» та закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №21529, з врахуванням договору про внесення змін до договору застави за реєстровим №27472 (надалі по тексту - договір №21529).

В подальшому, 26 жовтня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» уклали договір про відступлення права вимоги за договором застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевою Є.І. та зареєстрований в реєстрі за №1873 (далі по тексту - договір №1873).

На підставі Договору №1873 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» перейшло право звернення стягнення на предмет застави за договором №21529.

Враховуючи те, що предметом спору по справі №5002-7/2376-2012 є стягнення з відповідача предмету застави за договором №21529, а також факт переходу права звернення стягнення на предмет застави до товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (правонаступника), судом було здійснено заміну позивача у даній справі.

Матеріали справи свідчать про те, що 30 жовтня 2012 року відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача отримали від позивача вимогу щодо добровільного виконання простроченого зобов'язання протягом п'яти робочих днів з моменту отримання вимоги. Втім, у вказаний у вимозі строк заборгованість сплачена не була.

Так, ані відповідач, ані третя особа не виконали своїх зобов'язань за договором про акредитив та договором застави, грошові кошти не повернули, що за переконанням позивача порушує його законні права та інтереси.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на таких підставах.

За своєю правовою природою, договір, укладений між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. і зареєстрований в реєстрі за №21529 є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до статей 546, 572 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою у відповідності до приписів статті 3 Закону України «Про заставу» може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права, майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення (стаття 4 Закону України «Про заставу»).

Викладене кореспондується з положеннями статті 576 Цивільного кодексу України.

Так, згідно частини 1 статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Положеннями статті 19 Закону України "Про заставу", які кореспондуються з приписами частини 2 статті 589 Цивільного кодексу України визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу", яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Віктан ЛТД" підтвердило виниклу заборгованість та визнало наслідки несплати послуг наданих Банком за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15 серпня 2008 року, а також підтвердило неповернення отриманих грошових коштів за вищевказаним договором.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Віктан ЛТД" підтвердило те, що на момент подачі позову воно мало прострочену до сплати заборгованість перед Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», що виникла з кредитного договору LС/150808 від 15 серпня 2008 року., який був укладений між товариством і Банком, та у подальшому, частково, а саме у сумі 168 910 136,40 грн. була відступлена Банком через товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (позивачу).

Підтвердженим третьою особою також є факт забезпечення вищевказаного кредиту, зокрема договором застави від 19 серпня 2008 року, що був укладений між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» в результаті чого кредит був забезпечений порукою товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс».

З огляду на зазначене, та беручи до уваги те, що боржник - товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Віктан ЛТД" належним чином та у строк, передбачений договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів № LC/150808 та додатковими угодами до нього не виконало взяті на себе грошові зобов'язання щодо повернення грошових коштів, позивач, як правонаступник Банку, набув право на звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави від 19 серпня 2008 року.

Крім того, відповідач, надавши письмовий відзив, підтвердив факт забезпечення договору про акредитив договором застави від 19 серпня 2008 року, в результаті чого договір про акредитив був забезпечений майном товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс». Відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів він не має можливості сплатити зазначений борг та визнає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 6 статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про заставу» встановлено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Так, на підставі наведеного вище, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 19 серпня 2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою, є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 64380,00 грн. суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду 26 грудня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2012 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет застави, а саме:

- основні засоби - машини, обладнання, інструменти, інвентар, перелічені в додатку 1 (перелік додається) до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №21529, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №27472, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (вул. Генерала Васильєва, 23, місто Сімферополь, АР Крим, 95040, код ЄДРПОУ 31469850), визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

- основні засоби - машини, обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі), транспортні засоби та ін., перелічені в додатку 1 (перелік додається) до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №21530, із змінами, внесеними на підставі договору про внесення змін до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 05 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №27473, що зберігається за адресою: вул. Узлова 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95047 і належить товариству з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (вул. Генерала Васильєва, 23, місто Сімферополь, АР Крим, 95040, код ЄДРПОУ 31469850), визначивши спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною визначеною незалежною експертною оцінкою.

- для часткового задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600716690 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021) за договором №26-10/12-Н наступного відступлення права вимоги від 26 жовтня 2012 року, а саме: заборгованості за акредитивом та розрахункової комісії за обслуговування акредитиву за додатковою Угодою №6 від 26 листопада 2008 року та частини заборгованості за розрахункової комісії за обслуговування акредитиву за додатковою Угодою №3 від 19 серпня 2008 року до договору на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LС/150808 від 15 серпня 2008 року у загальній сумі 35 000 000,00 грн. (тридцять п'ять мільйонів гривень).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (вул. Генерала Васильєва, 23, місто Сімферополь, АР Крим, 95040, код ЄДРПОУ 31469850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (вул. Садова, 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, АР Крим, 97530, код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600716690 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 324021) судовий збір у розмірі

64 380,00 грн.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний