Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а-9176/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. № 2а-9176/12/1370

о 11 год., 00 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Саковець Б.П.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9176/12/1370

за позовомДержавної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби, представник -не прибув доТовариства з обмеженою відповідальністю «Тиверія», представник -не прибув простягнення заборгованості в сумі 22431,16 грн.

Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиверія»про стягнення заборгованості в сумі 22431,16 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення вимог Податкового кодексу України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 24.12.2012 року за вхідним № 58310 клопотання у якому просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців поштовий конверт по причині незнаходження за зазначеною адресою. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиверія»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру станом на 05.10.2012 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- податкової декларації відповідача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік;

- корінця першої податкової вимоги форми «Ю1»№ 1/126/13 від 17.05.2010 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача станом на 17.05.2010 року становить 75,74 грн.;

- корінця другої податкової вимоги форми «Ю2»№ 2/154/41 від 08.07.2010 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача станом на 08.07.2010 року становить 1308,10 грн.;

- корінця податкового повідомлення -рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області форми «Р»№ 0002331501 від 05.10.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток підприємств в розмірі 1190,00 грн.;

- корінця податкового повідомлення -рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби форми «Р» № 0000791503 від 20.03.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -плата за землю в розмірі 170,00 грн.;

- корінця податкового повідомлення -рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби форми «Р» № 0000801503 від 20.03.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -орендна плата в розмірі 170,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 58.1. ст. 58 цього ж Кодексу, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 120 цього ж Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків),

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог про те, що суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій визначених відповідачу є узгодженими та підлягають сплаті. В справі відсутні докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога, податкові повідомлення -рішення відповідачем оскаржувались, відповідно, визначені по них зобов'язання є узгодженими.

Відтак, заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 22431,16 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також розрахунком новоствореного податкового боргу станом на 22.10.2012 року, така є узгодженою та підлягає стягненню. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про оплату відповідачем вказаної заборгованості.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиверія»(ЄДРПОУ 33711022, вул. Шевченка, 5, м. Стрий, Львівська область) в користь державного бюджету податковий борг в сумі 22431,16 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 29.12.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.