Постанова

від 25.12.2012 по справі 2а/0570/6353/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/6353/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-58

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко Олег Миколайович при секретарі судового засідання Гохман Е.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 м. Дзержинськ

до відповідача 1: Святогірської міської ради м. Святогірськ

до відповідача 2: відділу Держкомзему у м. Слов'янськ

за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 м.Горлівка

про визнання неправомірними дії Святогірської міської ради відносно відмови в наданні ОСОБА_1 про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; зобов'язання Святогірську міську раду надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; визнання неправомірними дії відділу Держкомзему у м. Слов'янськ відносно відмови скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2007 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відділ Держкомзему у м. Слов'янськ скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2007 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2., предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - за довір.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 м. Дзержинськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Святогірської міської ради м. Святогірськ та відділу Держкомзему у м. Словянськ, за участі третьої особи: ОСОБА_2 м. Горлівка про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач - ОСОБА_1 вказує на те, що згідно договору купівлі-продажу від 09.04.2009 року, ОСОБА_2 продала, а він придбав будівлі споруди Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, що розташований за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Святогірськ. В ході оформлення договору, позивачу стало відомо, що 28 грудня 2008 року між Святогіріською міською радою та СПД ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, що зареєстрований 28.12.2007 року за №040716700043. Право власності за відповідачем було зареєстровано 17 вересня 2009 року в КП «Бюро технічної інвентаризації», про що було надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23877661. 07 травня 2012 року позивач звернувся до Святогірської міської ради з клопотанням про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П.Гайдара. У відповідь відповідач 1 листом від 21 травня 2012 року за №818-02-31, повідомив позивача про неможливість надати згоду на розробку технічної документації у зв'язку з відсутністю нотаріально засвідченої письмової згоди землекористувача - ОСОБА_2 Позивач звернувся з листом від 07 травня 2012 року до ОСОБА_2 з проханням здійснити заходи, спрямовані на розірвання договору оренди землі №040716700043 від 28 грудня 2007 року, укладеного між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, у зв'язку з переходом права власності на будівлі та споруди ДОЦ ім. А.П. Гайдара, на що відповіді не отримав. 25 травня 2012 року позивач звернувся до відділу Держкомзему у м. Слов'янськ Донецької області з проханням скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043 від 28 грудня 2007 року. Відповідач 2 листом від 28 травня 2012 року за №844 відмовив у задоволені вимог позивача. Позивач вважає такі рішення та дії відповідачів протиправними, оскільки порушують вимоги Земельного кодексу та Закону України «Про оренду землі». Просив суд визнати неправомірними дії Святогірської міської ради відносно відмови в наданні ОСОБА_1 згоди на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; зобов'язати Святогірську міську раду надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; визнати неправомірними дії відділу Держкомзему у м. Слов'янськ відносно відмови скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2008 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати відділ Держкомзему у м. Слов'янськ скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2008 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

21 червня 2012 року представник позивача надав до судового засідання заяву, відповідно до якої просив суд ОСОБА_2 залучити до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, яке було судом задоволено.

18 грудня 2012 року представник позивача надав через канцелярію суду уточнену позовну заяву відповідно до якої просив суд визнати неправомірними дії Святогірської міської ради відносно відмови в наданні ОСОБА_1 про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Святогірську міську раду надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; визнати неправомірними дії відділу Держкомзему у м. Слов'янськ відносно відмови скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2007 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати відділ Держкомзему у м. Слов'янськ скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2007 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та його представник з урахуванням уточнень підтримали позовні вимоги з посиланням на підстави що викладені у позовній заяві та просили суд задовольнити позов.

Відповідач 1 - Святогірська міська рада надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви, що долучені до матеріалів справи, відповідно до яких просив суд у задоволені позовних вимог відмовити та справу розглянути за відсутності його представника.

Відповідач 2 - відділ Держкомзему у м. Слов'янськ надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви, що долучені до матеріалів справи, відповідно до яких просив суд у задоволені позовних вимог відмовити та справу розглянути за відсутності його представника.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 до судового засідання 25.12.2012 року не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволені позову.

Суд вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (покупець) 09 квітня 2009 року відповідно договору купівлі-продажу прийняв у власність у ОСОБА_2 (продавця) будівлі та споруди дитячого оздоровчого центу ім. А.П. Гайдара, що знаходиться в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 4,3402 га Слов'янської міської ради, яка знаходиться в оренді на підставі договору оренди землі, укладеного між Святогірською міською радою та ОСОБА_2 28.12.2007 року та зареєстрованого в Державному підприємстві «Донецька регіональна філія земельного кадастру» при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2007 року за №04071670004.

Право власності позивача на будівлі та споруди дитячого оздоровчого центу ім. А.П. Гайдара було зареєстровано у відповідності з діючим законодавством в КП «Бюро технічної інвентаризації», про що було видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №23877661 від 17 вересня 2009 року.

03 травня 2012 року позивач листом від 03.05.2012 року звернувся до Святогірської міської ради з проханням надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування дитячого оздоровчого центу ім. А.П. Гайдара, що розташований за адресою АДРЕСА_1.

Святогірська міська рада у відповідь на звернення, листом від 21.05.2012 року за №818-02-31 посилаючись на п.2 ст. 123 Земельного кодексу України, відмовила позивачу у надані дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га за адресою: м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 85, у зв'язку з відсутністю засвідченої нотаріально письмової згоди на це землекористувача - ОСОБА_2

Листом від 03 травня 2012 року позивач звернувся до ОСОБА_2 з проханням здійснити заходи, спрямовані на розірвання договору оренди землі №040716700043 від 28 грудня 2007 року, укладеного між Святогірською міською радою та нею, з причини переходу до нього права власності на будівлі та споруди дитячого оздоровчого центу ім. А.П. Гайдара, однак відповіді на вказаний лист позивач так не отримав.

25 травня 2012 року, позивач звернувся до відділу Держкомзему у місті Слов'янськ Донецької області з проханням скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, зареєстрованого 28.12.2007 року у Державному реєстрі земель за №040716700043.

Відділ Держкомзему у місті Слов'янськ Донецької області листом від 28 травня 2012 року за №844 надав роз'яснення позивачу, що для припинення договору оренди між Святогірською міською радою та ОСОБА_2 необхідно звернутись з відповідною заявою до Святогірської міської ради.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Ці положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 Земельного кодексу України, згідно з яким земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Договірні відносини у сфері оренди землі регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України «Про оренду землі» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 12 Земельного кодексу України, визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Згідно з п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 123 Земельного кодексу України, визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок. Відповідно до ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (пункт 2 статті 123 Земельного кодексу України). У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 1 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. А пунктом 5 зазначеної статті встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 цього ж Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і підлягає державній реєстрації.

Зі змісту статті 626 Цивільного кодексу України вбачається, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов договору укладеного між Святогірською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем) 28 грудня 2007 року за №040716700043 орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,3402 га (кадастровий номер 1414170500:01:001:0259) несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення Святогірської міської ради, яка знаходиться в м. Святогірську, вул. Куйбишева, 85 строком на 25 років (рішення міської ради №6-ХІХ-5 від 11.12.2007 року). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди Дитячого оздоровчого центу ім. А.П. Гайдара, що належать ОСОБА_2.

Пунктом 36 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підставі, визначених законом.

Вищевказаний договір зареєстровано у Державному підприємстві «Донецька регіональна філія земельного кадастру» при Держкомземі України» про що вчинено запис у Державному реєстрі земель від 28.12.2007 року за №040716700.043.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у відповідності до статті 6 Закону України «Про оренду землі» ОСОБА_2 набула права оренди землі на підставі та в порядку, передбаченому договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При цьому, частиною 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, нормами чинного законодавства України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі це, за згодою сторін та за рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що дійсно у відповідності до пункту 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції дійсній на час виникнення спірних правовідносин), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Дійсно вимоги цієї статті прямо вказують на той факт, що у разі відчуження нерухомого майна фізична чи юридична особа має право оформити право користування (оренди) на земельну ділянку, яка необхідна для повноцінного використання об'єкту.

Однак із наведеного однозначно не вбачається яким саме чином до набувача житлового будинку (будівлі, споруди) переходить право користування відповідною земельною ділянкою.

Укладення договору оренди можливе лише при умові виготовлення землевпорядної документації (проект відведення, технічна документація тощо), яка підтверджує межі, цільове використання земельної ділянки, яку суб'єкт господарювання має бажання одержати у оренду та затвердження її міською радою як орендодавцем. Однак, при цьому, земельний кодекс прямо вказує на таку обов'язкову умову звернення зацікавленої особи в одержані у користування земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення, як обов'язкова нотаріально засвідчена письмова згода на це землекористувача.

Таким чином, законодавством визначено процедуру, дотримання якої для позивача було обов'язковим, однак, як було встановлено судом, позивач не вчинив необхідних дій для оформлення проекту землеустрою та його погодження.

З урахуванням вищевикладеного, судом робиться висновок, що оскільки договір оренди землі, укладений між Святогірською міською радою та ОСОБА_2 є чинний, не визнаний судом не чинним та не розірваний сторонами, тому з урахуванням приписів ст. 123 Земельного кодексу України, відповідачем 1 правомірно, було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га за адресою: м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 85, у зв'язку з відсутністю засвідченої нотаріально письмової згоди на це землекористувача - ОСОБА_2

Щодо визнання неправомірними дії відділу Держкомзему у м. Слов'янськ відносно відмови скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2008 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, укладені договори оренди землі підлягають обов'язковій державній реєстрації. І право оренди земельної ділянки, згідно із ст. 18 Закону України «Про оренду землі», виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Як встановлено ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно (а земельні ділянки відповідно до цього Закону підпадають під визначення нерухомого майна), розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Державна реєстрація, відповідно до ст. 15 Земельного кодексу України, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно із ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: 1) Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; 2) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Державний земельний кадастр, відповідно до ст. 204 Земельного кодексу України, ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги (згідно з постановою КМУ від 09.09.2009 року №1021) робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги та Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою (що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1021, запис у Поземельній книзі скасовується посадовою особою на підставі рішення суду в установленому законом порядку та відповідально запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою також на підставі рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного та того факту, що договір оренди землі №040716700043, що укладений 28 грудня 2008 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2 не розірваний, є чинним та відсуне рішення суду щодо визнання його недійсним або нікчемним, суд дійшов висновку, щодо правомірності дій відповідача 2 - відділу Держкомзему у м. Слов'янськ щодо відмови скасувати державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Крім вищезазначеного, суд вказує на таке. Як вбачається із матеріалів справи, а саме проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для діяльності та експлуатації дитячого оздоровчого центу ім. А.П. Гайдара по АДРЕСА_1, наданого до судового засідання відділом Держкомзему у м. Слов'янськ, площа земельної ділянки яка необхідна для обслуговування об'єктів нерухомості, які придбані позивачем відповідно до договору купівлі-продажу від 09.04.2009 року, складає 4,3402 га. Таким чином, суд вказує на те, що, за умови розірвання договору оренди землі №040716700043 укладеного 28 грудня 2008 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2 позивач має переважне право на оренду земельної ділянки у розмірі 4,3402 га, що необхідна для повноцінного обслуговування об'єктів нерухомого майна як цілісного майнового комплексу та ефективного функціонування дитячого оздоровчого центру.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, щодо відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Святогірської міської ради м.Святогірськ, відділу Держкомзему у м. Слов'янськ, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 визнання неправомірними дії Святогірської міської ради відносно відмови в наданні ОСОБА_1 про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; зобов'язання Святогірську міську раду надати згоду на розробку технічної документації із землеустрою зі складання документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки площею 4,3402 га, для функціонування Дитячого оздоровчого центру імені А.П. Гайдара, який розташований за адресою АДРЕСА_1; визнання неправомірними дії відділу Держкомзему у м. Слов'янськ відносно відмови скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2007 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відділ Держкомзему у м. Слов'янськ скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №040716700043, укладеного 28 грудня 2007 року між Святогірською міською радою та СПД ОСОБА_2, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 25 грудня 2012 року в присутності позивача та його представника.

Повний текст постанови складено та підписано 29 грудня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.