Постанова

від 26.11.2012 по справі 2а/0370/3583/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2012 року    Справа № 2а/0370/3583/12 Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого –судді  Костюкевича С.Ф., при секретарі судового засідання Кравчик В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області  Державної податкової служби  до  Приватної фірми «Кондор-плюс» про накладення арешту на рахунки та цінності на суму податкового боргу,   ВСТАНОВИВ: Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція інспекції Волинської області  Державної податкової служби  (далі –Володимир-Волинська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватної фірми «Кондор-плюс» (далі –ПФ «Кондор-плюс», відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах на суму податкового боргу в розмірі 48020, 44 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України (далі –ПК України), проте, всупереч вимогам статті 36 ПК України, не виконує свій обов'язок щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Загальна заборгованість ПФ «Кондор-плюс»по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів станом на 18.10.2012 року складає 48020,44 грн. Джерелами погашення податкового боргу платника податків, згідно із пунктом 87.2 статті 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Однак, згідно листів управління Держкомзему у Володимир-Волинському районі, відділу Держкомзему у місті Володимир-Волинський, Нововолинського ВРЕВ, інспекції держтехнагляду та листа Волинського обласного бюро технічної інвентаризації майна, належного відповідачу, не виявлено. Враховуючи викладене, Володимир-Волинська ОДПІ не може використати для погашення податкового боргу майно у зв'язку з його відсутністю. Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Позивач, просить накласти арешт на кошти та інші цінності ПФ «Кондор-плюс», що знаходяться в банківських установах, на суму податкового боргу в розмірі 48020,44 грн. В судове засідання представник позивача не прибув, проте, подав до суду письмове клопотання від 26.11.2012 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Представник відповідача в судові засідання не прибув двічі, при цьому повістка, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З врахуванням наведеного справу судом розглянуто і вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представника відповідача. Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з  наступних підстав. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Як слідує із частини четвертої статті 50 КАС України, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, зокрема, у випадках, встановлених законом. Згідно із підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Таким чином, оскільки підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, тому згідно із пунктом 5 частини другої статті 17, частиною четвертою статті 50 КАС України позовні вимоги Володимир-Волинської ОДПІ до ПФ «Кондор-плюс»про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Судом встановлено, що ПФ «Кондор-плюс»зареєстрована як юридична особа 18.04.1997 року, фірма включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код –21753956, що підтверджується копією Довідки АБ №20051/131, наявною в матеріалах справи. Відповідач перебуває на обліку у Володимир-Волинській ОДПІ  як платник податків і зборів, станом на 18.10.2012 року має відкриті рахунки в банківських установах, про що позивачем видано довідку від 18.10.2012 року №8083/18-011. За період з 31.07.2012 року по 18.10.2012 року  за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 48020,44 грн., про що зазначено Володимир-Волинською ОДПІ в довідці про податковий борг перед бюджетом ПФ «Кондор-плюс»від 18.10.2012 року №8077/10/19-025. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йму податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано та вручено 01.08.2012 року відповідачу податкову вимогу від 01.08.2012 року №44. Однак, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг –це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків  –сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно із пунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Однак, з матеріалів справи, зокрема, з листів управління Держкомзему у Володимир-Волинському районі від 23.02.2012 року №1047, відділу Держкомзему у місті Володимир-Волинський від 11.07.2012 року №79-04, Нововолинського ВРЕВ від 18.07.2012 року №829, інспекції держтехнагляду, та листа Волинського обласного бюро технічної інвентаризації майна від 13.07.2012 року №690-В вбачається, що майна, належного відповідачу, не виявлено. Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) одним із завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. З підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України слідує, що накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, допускається за наявності у такого платника податкового боргу у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, у платника податків відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, у відповідача є відкриті рахунки у банківських установах,  тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про накладення арешту на кошти та інші цінності ПФ «Кондор-плюс», що знаходяться в банківський установах на суму податкового боргу в розмірі 48020,44 грн. Керуючись статтями 2, 11, 17, 158, 160, 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд   ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватної фірми Кондор-Плюс», що знаходяться у банківський установах на суму податкового боргу в розмірі 48020,44 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 01 грудня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Головуючий                                                                                 С.Ф. Костюкевич